Рішення № 36894662, 27.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25860/13 27.01.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування "

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 382,08 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Карась В.В. (за довіреністю №3400/18 від 24.12.2013);

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 27 січня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

31.12.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява вих. №774/2 від 27.12.2013 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування " до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 382,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 27.01.2014.

27.01.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшов лист №7/2-28/2068 від Моторного (транспортного) страхового бюро України "Про страхове покриття".

В судове засідання, призначене на 27.01.2014, з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2012 в м. Києві по вул. Фрунзе відбулося ДТП за участю транспортних засобів «Джилі», д/н АЕ 8975 ЕВ, яким керував Корнєєв Сергій Анатолійович, та автомобіля «Деу», д/н АА 1357 ІА, яким керував Симоненко Євген Вікторович, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ВАТ HACK «Оранта» (далі - Відповідач) за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0660486.

Відповідно до постанови Подільського районного суду м, Києва , вказана ДТП сталася з вини водія транспортного засобу «Деу», д/н АА 1357 ІА, Симоненка Є.В.

Позивач зазначає, що в результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - Позивач), згідно з умовами договору страхування № 0015а/12к-03 від 13.01.2012 (далі - Договір), транспортний засіб «Джилі», д/н АЕ 8975 ЕВ, який належить гр. Корнєєвій Олені Леонідівні (далі - Страхувальник) на праві приватної власності.

В позовній заяві позивач посилається на те, що згідно з умовами Договору, на підставі Страхового акту та зібраних документів було розраховано та виплачено Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 2 382,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1605 від 21.03.2012.

Позивач вважає, що до нього перейшло право регресної вимоги до Симоненка Є.В., але оскільки цивільна правова відповідальність останнього була застрахована, то Відповідач, на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинен надати Симоненку Є.В. страховий захист та відшкодувати завдані ним в результаті ДТП збитки.

Відповідачу було направлено регресну вимогу про виплату страхового відшкодування, як наголошує позивач, однак вказана вимога станом на час розгляду спору не виконана.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача в порядку регресу матеріальні збитки у сумі 2 382,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2014 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правового обґрунтування своїх заперечень. Однак, всупереч вимог суду, відповідач відзив не надав та не надіслав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду. Крім того, Конституція України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості (ст. 62): "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду". Загалом нормативне опесередкування презумпції невинуватості при розгляді справ про адмістративні правопорушеня має фрагментарний характер - особа вважається невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, доки її вина не буде доведена у передбаченому законом порядку і зафіксована постановою, що набула чинності.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2012 в м. Києві по вул. Фрунзе відбулося ДТП за участю транспортних засобів «Джилі», д/н АЕ 8975 ЕВ, яким керував Корнєєв Сергій Анатолійович, та автомобіля «Деу», д/н АА 1357 ІА, яким керував Симоненко Євген Вікторович.

Згідно з постановою Подільського районного суду м. Києва у справі №2607/3840/2012 від 17.04.2012, Симоненка Є.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та стягнуто штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність Симоненка Є.В. застрахована в ВАТ HACK «Оранта» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0660486.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з Симоненко Є.В. полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/0660486, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану Симоненко Є.В. шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу - автомобіля «Деу», д/н АА 1357 ІА.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації Симоненко Є.В. транспортного засобу автомобіля «Деу», д/н АА 1357 ІА.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно розрахунку страхового відшкодування на підставі Договору №0015а/12к-03 від 13.01.2012, а також страхового акту №2012/V/OMOD01998/VESKO5942 від 19.03.2012, сума страхового відшкодування складає 2 382,08 грн.

Відповідно до платіжного доручення №1605 від 21.03.2012 було виплачено ПрАТ «СК «АХА Страхування» Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 2 382,08 грн.

Як вбачається з листа «Про страхове покриття» від 23.01.2014 №7/2-28/2068 Моторного (транспортного) страхового бюро України, відповідно до Полісу №АВ/660486 ВАТ НАСК «Оранта», ліміт по майну складає 50 000,00 грн, франшиза дорівнює нулю. Вказаний Поліс діяв станов на момент ДТП, а сааме на 05.03.2012, згідно інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

З матеріалів справи слідує, що позивачем було направлено на адресу відповідача регресну вимогу вих.№4257 від 11.10.2012 про відшкодування шкоди на суму 2 382,08 грн. Однак, станом на час розгляду справи відповідачем вказану вимогу не виконано.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Таким чином, з урахуванням приписів статті 9 Закону України "Про страхування", розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема статтею 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю матеріального збитку з врахуванням зносу згідно висновком експертного дослідження, тобто сума, яка заявлена до стягнення в порядку регресу не може перевищувати вартість матеріального збитку, встановленого експертним дослідженням.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи викладене, з урахуванням положень ст. 1191 Цивільного кодексу України, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації Симоненко Є.В. транспортного засобу автомобіля «Деу», д/н АА 1357 ІА, складає 2 382,08 грн.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначене, суд вважає що позовні вимоги доведені належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 2 382,08 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 1 720,50 грн. відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 25, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 20474912, р/р 26503253730300, ББанк АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) в порядку регресу матеріальні збитки у сумі 2 382,08 грн. (дві тисячі триста вісімдесят дві гривні 08 копійок) та судовий збір в сумі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту рішення - 31.01.2014.

Суддя Ю.В. Цюкало