Рішення № 36892564, 23.01.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2014 р.Справа № 921/1133/13-г/9

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль, 46000

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, вул. Галицька, 1, м.Тернопіль, 46000

про стягнення збитків в сумі 46 928,64 грн., завданих державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

За участю представників сторін:

позивача: Мазур Тетяна Василівна, довіреність № 1-1/23-1 від 05.01.12 р.

відповідача: Олійник Олег Ігорович, довіреність №14/101 від 20.01.2014р.

Представникам позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст.20, 22, 78, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами (звукозапис) не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 23.01.2014р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Позивач - Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 4 звернулася до господарського суду з позовом до відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, вул. Галицька, 1, м. Тернопіль, про стягнення збитків в сумі 46 928,64 грн., завданих державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Позовні вимоги підтверджуються оглянутими в судовому засіданні оригіналами та долученими до позовної заяви належним чином завіреними копіями: акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 05.05.2011р.; листа №1/673 вих.11 від 04.04.2011р.; направлення №693; припису №2-2/1853 від 10.05.2011р.; претензії №1-1/1947 від 17.05.2011р.; претензії №1-1/1951 від 17.05.2011р.; доказу про надіслання відповідачу претензії; довідок від 07.04.2011р.; протоколу №007182 від 07.04.2011р.; постанови про закриття справи №34 від 11.04.2011р.; листа №2-2/1569 від 18.04.2011р.; наказу №23 від 21.04.2011р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 06.11.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд вперше призначено на 26.11.2013 р. о 14 год.20 хв.

В судовому засіданні 26.11.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, для надання оцінки поданим доказам та подачі сторонами додаткових доказів, розгляд справи відкладався на 10.12.2013р. о 14 год. 20 хв., на 20.01.2014р. о 14 год. 20 хв. та в судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.01.2014р. о 12 год. 20 хв. та до 23.01.2014р. о 15 год. 00 хв.

Строк вирішення спору у справі №921/1133/13-г/9 встановлено по 04.01.2014р. Разом з тим, 04.01.2014р. є вихідним днем, так як припадає на суботу.

В силу ч.3 ст. 51 ГПК України, у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Таким чином, останній день двохмісячного строку у справі припадає на 06.01.2014р.

Однак, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 920-р , та на виконання наказів Державної судової адміністрації України від 04 грудня 2013 р. № 165, наказу Територіального управління Державної судової адміністрації у Тернопільській області від 09 грудня 2013 р. № 41 "Про перенесення робочих днів у 2013 році" та наказу від 11 грудня 2013 року № 36 "Про перенесення робочих днів", робочі дні у 2014 році перенесено з: четверга 2 січня - на суботу 11 січня; п'ятниці 3 січня - на суботу 25 січня; понеділка 6 січня - на суботу 8 лютого.

Враховуючи зазначене, а також те, що згідно ст. 73 КзПП 07.01.2014р. являється офіційним неробочим - святковим днем, тому останнім днем строку розгляду справи є 08.01.2014р.

За клопотанням представника позивача від 10.12.2013р., у зв'язку із закінченням терміну розгляду справи, суд, у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України, ухвалою від 10.12.2014р. строк вирішення спору продовжив на п'ятнадцять днів.

Таким чином останнім днем строку розгляду справи є 23.01.2014р.

Уповноважений представник позивача в судове засідання прибула, позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позовній заяві №1-1/5472 від 23.10.2013р.

Так, у позові зазначає, що 05.05.2011р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Міщієм М.С. за дорученням військової прокуратури Тернопільського гарнізону від 04.04.2011р. № 1/673 вих. 11 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Квартирно-експлуатаційним відділом м. Тернопіль.

Перевіркою встановлено, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль проводив свою діяльність з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу котельнею, яка розміщена на території військової частини А-1461 м. Бережани, вул. Золочівська, 28 та котельнею, яка розміщена на території військової частини А-3200 м. Бережани, вул. І.Франка,10, що є порушенням вимог ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

В результаті проведеної перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Міщієм М.С. складено акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства 05.05.2011р., який підписаний представниками Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль без заперечень.

10.05.2011р. з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення перевірки, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області Квартирно-експлуатаційному відділу м. Тернопіль винесено припис № 2-2/1853, яким, зокрема, приписувалось в строк до 10.07.2011р. отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел котельні, яка розміщена на території військової частини А-1461 м. Бережани, вул. Золочівська, 28 та котельні, яка розміщена на території військової частини А-3200 м. Бережани, вул. І.Франка,10,

Згідно довідки від 07.04.2011р., виданої Квартирно-експлуатаційним відділом м. Тернопіль, за період 01.02.2009р. по 01.04.2011р. на території Військової частини А-1461 м. Бережани використано 219,823 тис. м3 природного газу.

Згідно довідки від 07.04.2011р., виданої Квартирно-експлуатаційним відділом м. Тернопіль, за період 01.02.2009р. по 01.04.2011р. на території Військової частини А-3200 м. Бережани використано 300,367 тис. м природного газу.

Квартирно-експлуатаційним відділом м. Тернопіль в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу державі завдано збитки на суму 46928,64 грн.

Розрахунок розміру відшкодування збитків проведено згідно «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 N 639, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 січня 2009 р. за N 48/16064.

Згідно п.2.1. даної Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області пред'явлено Квартирно-експлуатаційному відділу м. Тернопіль вимогу у формі претензії №1-1/1947, № 1-1/1951 від 17.05.2011р. про відшкодування 46928,64 грн. збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, яка залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Відповідно до підпунктів 6.11, 6.17 пункту 6 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 року № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 листопада 2011 року № 1347/20085, підпунктів 6.11, 6.17 пункту 6 Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 р. № 136 Держекоінспекція має право розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та вживати у встановленому порядку заходів досудового врегулювання спорів (пред'являти претензії), виступати позивачем та відповідачем у судах.

У відповідності до ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» та п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів у 2013 році належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Враховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 1, 12, 13, 54 - 57, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" позивач просить суд прийняти рішення про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль 46928,64 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в наступних частинах: 14078,59 грн. (30%) в доход спеціального фонду Державного бюджету України, 23464,32 грн. (50%) в доход спеціального фонду місцевого бюджету Бережанської міської ради, 9385,73 (20%) в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33116331700004 код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37737751 в ГУДКСУ Тернопільській області, МФО 838012. Судовий збір по справі покласти на відповідача.

Також, у додатковому поясненні від 23.01.2014р. № 1-1/315 (вх. № 3939 від 23.01.2014р.) позивач зазначає, що відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди, її розмір; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища'' порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Перевіркою встановлено, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль проводив свою діяльність з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу котельнею, яка розміщена на території військової частини А-1461 м. Бережани, вул. Золочівська, 28 та котельнею, яка розміщена на території військової частини А-3200 м. Бережани, вул. І.Франка 10, що є порушенням вимог ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 4 ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

Таким чином, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль повинен був отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря перед початком використання котелень.

Закон України «Про охорону атмосферного повітря» вступив в законну силу із 17.11.1992р., отже із 1992р. на законодавчому рівні було врегульовано питання отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Проте, Квартирно-експлуатаційним відділом м. Тернопіль не вживались своєчасно заходи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин.

Тільки після проведення перевірки Державною екологічною інспекцію у Тернопільській області від 05.05.2011р. відповідачам було розпочато розробку проектної документації на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (укладено договори із проектною організацією на виготовлення проектної документації), що не свідчить про вчинення відповідачем своєчасних дій для уникнення правопорушення.

Крім того, обов'язок отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не залежить від того чи Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль є бюджетною установою чи ні або джерел фінансування. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль повинен був отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря незалежно від статусу бюджетної установи.

Чинне законодавство не визначає обставини відсутності фінансування в якості підстав для звільнення від отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також від відшкодування збитків, завданих у зв'язку з неотриманням такого дозволу.

Відтак, вина відповідача виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.

Наступним елементом складу цивільного правопорушення є причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, який полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Вище викладеним підтверджено, що відповідач, здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря спричинив збитки (причинно-наслідковий зв'язок).

Додатково до сказаного позивач у запереченні проти відзиву на позовну заяву від 10.01.2014р. № 1-1/102 зазначає, що за наслідками перевірки від 05.05.2011р. Квартирно-експлуатаційному відділу м. Тернопіль також були нараховані збитки за здійснення викидів забруднюючих речовин від котельні на території Військової частини А-1769 м. Тернопіль. Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013р. у задоволенні касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль відмовлено, а рішення господарського суду Тернопільської області від 27.04.2012 року у справі № 5/9/5022-212/2012(12/6/5022-123/2012) за позовною заявою Військового прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль про стягнення 149265,16 грн. збитків, завданих державі в результаті порушення природоохоронного законодавства, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2012р. залишено без змін.

З огляду на вищевикладене, позивач вважає безпідставними усні та письмові доводи відповідача про відмову в задоволені позову.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечив безпосередньо в судовому засіданні та відповідно до поданого заперечення №14/2542 від 10.12.2013р.

Так, відповідач зазначає, що КЕВ м. Тернопіль являється бюджетною установою Збройних Сил України, а відтак причиною відсутності дозволів на викиди забруднюючих речовин в результаті спалювання природного газу котельнями, які розташовані у в/ч А-1461 та А-3022, в період з 01.02.2009 року по 01.04.2011року є відсутність належного та своєчасного фінансування на оплату послуг на виготовлення спецдозволів з Державного бюджету України.

Після спеціального фінансування в 2012 році в КЕВ м. Тернопіль було виготовлено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в результаті спалювання природного газу котельнями за №6120410100-37 від 19.12.2012року (в/ч А-1461) та №6120410100-26 від 19.12.2012 року (в/ч А-3200).

Одночасно, вважає вимоги позивача безпідставними, а факт спричинення державі збитків належними доказами не доведеним.

При цьому стверджує, що для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти як: а) неправомірність поведінки особи, б) наявність шкоди, в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, г) вини завдача шкоди.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не дано жодних підтверджуючих документів, які б підтверджували факт неправомірних дій відповідача, наявності шкоди, вини.

Котельні, що розташовані на території військових частин А-1461 та А-3200 подають теплову енергію для опалення об'єктів життєдіяльності військової частини у військових містечках в м. Бережани Тернопільської області.

Начальник КЕВ м. Тернопіль при виконанні своїх функціональних обов'язків не мав права зупинити роботу котельні та припинити подачу теплової енергії до об'єктів військових частин, оскільки подача теплової енергії здійснювалась до казарм, сховищ, адміністративних будівель та інших об'єктів де проживають військовослужбовці, проходять військовою службу, навчання задля виконання функції обороноздатності держави.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення з КЕВ м. Тернопіль на користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області заподіяних збитків є безпідставними без врахування обставин, які мають важливе значення у справі. Відсутня вина посадових осіб КЕВ м. Тернопіль щодо заподіяних збитків; не доведено сам факт спричинених збитків; відсутність реагування правоохоронних органів та природоохоронних установ щодо припинення зі сторони КЕВ м. Тернопіль спричинення збитків державі.

У зв'язку з наведеним відповідач просить суд у позовних вимогах позивачу відмовити.

При цьому на підтвердження своїх доводів надав суду згідно супровідного від 20.01.2014р. №14/100 (вх. № 3704 від 20.01.2014р.) підтверджуючі документи про необхідність виготовлення спецдозволів на викиди забруднюючих речовин та виділення необхідних коштів, які надсилались ним до органу вищого рівня та листи начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління.

Також, згідно листа від 23.01.2014р. № 14/134 надав інформацію, щодо котелень, які використовуються у військових частинах А-146 та А-300 для забезпечення їх тепловою енергією.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача та заперечення представника відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту - Закону № 1264-ХІІ) використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Із змісту ч.ч.5,6 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Як вбачається із матеріалів справи, 05 травня 2011 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Міщієм М.С. за дорученням військової прокуратури Тернопільського гарнізону від 04.04.2011р. № 1/673 вих. 11 та за направленням №693 проведено позапланову перевірку на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства Квартирно-експлуатаційним відділом м. Тернопіль.

За наслідками перевірки встановлено, що КЕВ м.Тернопіль має на балансі котельні, які здійснюють теплозабезпечення підрозділів військових частин А-1915, А-1769, А-3200, А-1461.

Так, на території військової частини А-3200 м.Бережани знаходиться котельня, яка обладнана трьома водонагрійними та двома паровими котлами НІІСТУ-5, що функціонують на природному газі. У свою чергу, на території військової частини А-1461 м.Бережани знаходиться котельня, яка обладнана двома водонагрійними котлами НІІСТУ-5, що функціонують на природному газі.

Перевіркою встановлено, що Квартирно-експлуатаційний відділ Тернопіль проводив свою діяльність з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу котельнею, яка розміщена на території військової частини А-1461 м. Бережани, вул. Золочівська, 28 та котельнею, яка розміщена на території військової частини А-3200 м. Бережани, вул. І.Франка,10. А саме в порушення вимог ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відповідач протягом періоду з 01.02.2009р. по 01.04.2011р. здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу.

За результатами проведеної перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Miщієм M.C. складено акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 05.05.2011р., який підписаний представниками Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль без заперечень.

10.05.2011р. з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення перевірки, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області Квартирно-експлуатаційному відділу м. Тернопіль винесено припис № 2-2/1853, яким, зокрема, приписувалось в строк до 10.07.2011р. отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел котельні, яка розміщена на території військової частини А-1461 м. Бережани, вул. Золочівська, 28 та котельні, яка розміщена на території військової частини А-3200 м. Бережани, вул. І.Франка,10. Слід зазначити, що вказаний припис, не оскаржувався відповідачем.

Згідно довідки №9/509 від 07.04.2011р. виданої Квартирно-експлуатаційним відділом м. Тернопіль, за період 01.02.2009р. по 01.04.2011р. на території Військової частини А-1461 м. Бережани використано 219,823 тис. м3 природного газу.

Згідно довідки №9/509 від 07.04.2011р. виданої Квартирно-експлуатаційним відділом м. Тернопіль, за період 01.02.2009р. по 01.04.2011р. на території Військової частини А-3200 м. Бережани використано 300,367 тис. м3 природного газу.

Таким чином, як стверджує позивач та зазначене не спростовано відповідачем, Квартирно-експлуатаційним відділом м. Тернопіль в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу державі завдано збитки на суму 46928,64 грн.

Так, згідно розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря військовою частиною А-3200 м.Бережани, відповідачу нараховано 27091 грн. 68 грн. збитків та згідно розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря військовою частиною А-1461 м.Бережани, нараховано 19836 грн. 96 грн. збитків, що в підсумку складає 46928 грн. 64 коп.

Розрахунок розміру відшкодування збитків проведено згідно «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 N 639, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 січня 2009 р. за N 48/16064.

Згідно п.2.1. даної Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області пред'явлено Квартирно-експлуатаційному відділу м. Тернопіль вимоги у формі претензій №1-1/1947, № 1-1/1951 від 17.05.2011р. про відшкодування 46928,64 грн. збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Однак, як стверджує позивач та зазначене не спростовано відповідачем, станом на час розгляду справи, претензії залишені без задоволення, збитки в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані, що і стало причиною звернення до суду для стягнення їх в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 33 "Про охорону атмосферного повітря» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації в повному обсязі.

Враховуючи зазначене, розглянувши вищезазначені доводи позивача, подані ним докази та матеріали справи, а також заперечення відповідача, суд вважає належним чином доведеним позивачем факт завдання відповідачем державі збитків у сумі 46 928 грн. 64 коп. унаслідок порушення ним вимог чинного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, а саме спалювання відповідачем природного газу за період з 01.02.2009р. по 01.04.2011р. без належного дозволу, що вважається наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Щодо заперечення відповідача та його посилання на відсутність коштів на отримання дозволів, а також на те, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення в тому числі і вини відповідача, то суд оцінює їх критично з огляду на наступне.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди, її розмір; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправною є поведінка (дія або бездіяльність) особи, що порушує правову норму, умови договору тощо та тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 68 вказаного Закону, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначені Законом України "Про охорону атмосферного повітря".

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Як встановлено судом, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль проводив свою діяльність з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу котельнею, яка розміщена на території військової частини А-1461 м. Бережани, вул. Золочівська, 28 та котельнею, яка розміщена на території військової частини А-3200 м. Бережани, вул. І.Франка 10, шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу.

Факт такої протиправної поведінки зафіксовано в актах перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 05.05.2011р., складених Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області та які підписано представником відповідача без зауважень і заперечень. Крім того, факт відсутності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не заперечується і самим відповідачем, а відтак суд, вважає, що є наявність протиправної поведінки в діях відповідача, яка полягає у порушенні правової норми - ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та у здійсненні заборонених правовою нормою дій - здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. У зв'язку з цим судом встановлено, що відповідач, здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди в атмосферне повітря в порушення ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" без відповідного на те дозволу, спричинив державі збитки (причинно-наслідковий зв'язок).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем до стягнення з відповідача збитки в сумі 46 928,64 грн., розраховано Державним інспектором з ОНПС Тернопільської області на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства природи України № 639 від 10.12.2008р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за № 48/16064. При цьому суд, вважає, що здійснення розрахунку розміру збитків на підставі зазначеної Методики є обґрунтованим та правильним, оскільки саме ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб). Крім того, ця Методика поширюється на державних інспекторів України з ОНПС та державних інспекторів з ОНПС відповідних територій при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства (пункти 1.2, 1.4. Методики).

Отже, шкідливий результат протиправної поведінки відповідача - це забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами, викид яких здійснено відповідачем без відповідного на те дозволу, тобто спричинення державі збитків в сумі 46928,64 грн.

Вина є умовою відповідальності за правопорушення. Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відповідальності, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, тобто вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором. Однак, в матеріалах справи відсутні докази та судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Так, як вбачається з матеріалів справи та відзиву на позов відповідач заперечує наявність своєї вини у неотриманні дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та вказує, що КЕВ м. Тернопіль, як бюджетна установа, не була достатньо профінансована, в тому числі не були виділені кошти і на отримання дозволу, в результаті чого виконати заплановані природоохоронні заходи було неможливо. Однак, суд вважає такі твердження безпідставними та необґрунтованими, оскільки вони не спростовують встановлений перевіркою факт наявності в діях відповідача протиправної поведінки та не можуть бути підставою звільнення від відповідальності за допущені відповідачем порушення.

Зокрема, в силу ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Слід зазначити, що обов'язок отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не залежить від того чи Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль є бюджетною установою чи ні або джерел фінансування. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль повинен був отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря незалежно від статусу бюджетної установи.

Чинне законодавство не визначає обставини відсутності фінансування в якості підстав для звільнення від отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також від відшкодування збитків, завданих у зв'язку з неотриманням такого дозволу.

Суд, також, критично розглядає посилання відповідача на листи начальника КЕВ м. Тернопіль та листи начальника ЗТКЕУ як на докази звернення до уповноваженого органу із заявами про виділення необхідних коштів для отримання дозволу та докази відсутності вини відповідача.

Зокрема більшість листів, надіслані відповідачем в 2011 році, стосуються вчинення відповідачем дій з отримання дозволу вже після проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та не свідчать про вчинення відповідачем своєчасних дій для уникнення правопорушення.

Одночасно суд враховує той факт, що згідно наданої довідки безпосередньо відповідачем котельні, що знаходиться у військовій частині А-1461 та А-3200, введені в експлуатацію 1989р., та передані на баланс КЕВ м. Тернопіль у березні 2006р.

А Закон України «Про охорону атмосферного повітря» вступив в законну силу із 17.11.1992р., отже із 1992р. на законодавчому рівні було врегульовано питання отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Зокрема як у березні 2006р. так і на даний час ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачає, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

При цьому, згідно положень Конституції в Україні діє так звана "Презумпція знання законодавства", коли кожен вважається таким, що знає закони.

Правова основа презумпції знання законодавства - обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Цей обов'язок закріплений в частині 1 статті 68 Конституції України. Обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання. Тому закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідома формула: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка і міститься в частині 2 статті 68 Конституції України.

Проте, із поданих доказів вбачається, що за виключенням відповіді начальника ЗТКЕУ від 04.03.2010р. №303/23/2/510/114 у більшості випадків тільки після проведення перевірки Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 05.05.2011р. відповідачем було розпочато листування та розробку проектної документації на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. В свою чергу, доказів того що такі дії вчинялися ним включно з 2006, з моменту прийняття КЕВ с. Тернопіль на баланс котелень, зі сторони відповідача суду не подано, що не свідчить про вчинення відповідачем своєчасних дій для уникнення правопорушення.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що вина відповідача виражена у невжитті своєчасних заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.

Положення ст.ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачає, що особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом, шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач на виконання вимог чинного законодавства має бути притягнутий до цивільно-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення, тобто має відшкодувати завдані його протиправними діями збитки.

Слід також звернути увагу на те, що аналогічні правові позиції наведеним викладені і Вищим господарським судом України у Постанові від 26.02.2013р. справа № 5/9/5022-212/2012(12/6/5022-123/2012).

При цьому предметом розгляду у даній справі № 5/9/5022-212/2012(12/6/5022-123/2012) були наслідки перевірки Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області від 05.05.2011р. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, за результатами якої Квартирно-експлуатаційному відділу м. Тернопіль, також, були нараховані збитки за здійснення викидів забруднюючих речовин від котельні на території Військової частини А-1769 м. Тернопіль.

Разом з тим, Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013р. у задоволенні касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль відмовлено, а рішення господарського суду Тернопільської області від 27.04.2012 року у справі № 5/9/5022-212/2012(12/6/5022-123/2012) за позовною заявою Військового прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль про стягнення 149265,16 грн. збитків, завданих державі в результаті порушення природоохоронного законодавства, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2012р. залишено без змін.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, безпідставними усні та письмові заперечення відповідача.

Згідно вимог ст. ст. 43, 32, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи зазначене вище у сукупності, розглянувши та оцінивши матеріали справи, доводи представника позивача та заперечення представника відповідача, подані ними докази, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 46 928 грн. 64 коп. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, такими, що не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають до задоволення.

У відповідності до ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» та п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів у 2013 році належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу ст. 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Враховуючи, що позовна заява подана 04.11.2013р., а тому судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. покладається на відповідача у справі та стягується в користь позивача - Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, вул. Галицька, 1, м.Тернопіль, 46000 (код ЄДРПОУ 08464162) - 46 928 (сорок шість тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 64 коп. збитків, з яких:

- 14 078 (чотирнадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 59 коп. - 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України,

- 23 464 (двадцять три тисячі чотириста шістдесят чотири) грн. 32 коп. - 50% в доход спеціального фонду місцевого бюджету Бережанської міської ради,

- 9 385 (дев'ять тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 73 коп. - 20% в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33116331700004, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37737751 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012.

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, вул. Галицька,1, м.Тернопіль, 46000 (код ЄДРПОУ 08464162) - 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору в користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль, р/р 35216001004563 ГУДКС України у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ 37977693.

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 28.01.2014р.

Суддя В.Л. Гевко