Ухвала суду № 36892052, 07.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р.справа № 0870/11028/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі № 0870/11028/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» у листопаді 2012 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, в якому просило, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001040028 від 08 листопада 2012 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби у період з 26.09.2012 по 16.10.2012 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ЗАТ «Дніпролайн» за серпень 2011 року, за результатами якої складено Акт № 439/28-1/00130872 від 23.09.2012

За висновками викладеними в акті перевірки ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» допущено порушення п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року на суму 40752,25 гривень.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001040028 від 08 листопада 2012 року, яким ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 40752,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 20376,00 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені позивачем з ЗАТ «Дніпролайн», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому у ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» відсутні підстави для віднесення до податкового кредиту операцій з придбання товарів у вказаного контрагента.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та(або) податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ПАТ «Дніпроенерго» та ЗАТ «Дніпролайн» було укладено договір про закупівлю товарів (33.20.5 прилади для вимірювання фізичних та хімічних величин 2010-2011 року виготовлення) за державні кошти № 915 від 17.06.2011.

На виконання договору були виписані податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, а також проведено оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями.

Крім того рух товару за вказаними господарськими операціями підтверджується прибутковими ордерами та журналами реєстрації довіреності за 2011 рік, які містяться в матеріалах справи.

Разом з тим за висновками СДПІ товарно-транспортні накладні та подорожні листи, надані до перевірки ПАТ «Дніпроенерго», містять недоліки в оформленні, зокрема, у пункті навантаження вказано лише місто, без зазначення вулиці, адреси складу, час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження. Крім того в ТТН №№ 2310811, 1108231 не вказано водія, марку та номер автомобіля.

Проте суд апеляційної інстанції знаходить такі висновки податкового органу необґрунтованими з огляду на наступне.

Підпунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно з пунктом 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктами 2.1 та 2.2 вказаного Положення встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, тобто факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що складання ТТН з певними недоліками є лише порушенням ведення бухгалтерського обліку. Колегія суддів також зазначає, що в наданих позивачем товарно-транспортних накладних заповнені всі необхідні графи.

Крім того рух товару за вказаними господарськими операціями підтверджується прибутковими ордерами та журналами реєстрації довіреностей.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що факт здійснення ПАТ «Дніпроенерго» господарських операцій з ЗАТ «Дніпролайн» підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, тоді як формальні порушення, допущенні при оформленні товарно-транспортних накладних, не можуть вважатися беззаперечним фактом безтоварності вказаних господарських операцій за наявності інших первинних документів, які складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо посилання апелянта на Акт ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ЗАТ «Дніпролайн» з питань дотримання діючого податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Камєлан Трейд» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011» № 2067/22-12/25488149 від 14.09.2012, за висновками якого ЗАТ «Дніпролайн» не підтверджено факту наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Камєлан Трейд» що свідчить про укладення ЗАТ «Дніпролайн» з позивачем по ланцюгу постачання без мети настання реальних наслідків, колегія суддів зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі № 0870/11028/12 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров