Ухвала суду № 36891835, 21.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"21" листопада 2013 р.справа № 2а-10281/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Горщкова В.В.,

за участю представників:

позивача: - Тягушева Д.О. (довіреність №57 від 04 березня 2013 року),

відповідача: - Гавриленка Д.В. (довіреність №8/10 від 27 червня 2013 року),

прокурора: - Зіми В.Б. (посвідчення №001419),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року

у справі № 2а-10281/10/0870

за позовом відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

за участю прокурора Запорізької області

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001360805/0 від 10 листопада 2010 року про зобов'язання сплатити штраф у сумі 3212082,53 гривень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001360805/0 від 10 листопада 2010 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції, на підставі клопотання, допущено заміну сторони відповідача спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби її правонаступником спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

У судовому засіданні представник спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Прокурор у судовому засіданні просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведена документальна невиїзна перевірка відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» з питання своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період з 30 березня 2010 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої складено акт від 28 жовтня 2010 року №460/08-05/00130926.

За висновками акту перевірки, встановлено порушення підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за лютий 2010 року у сумі 6268950 гривень, уточнюючі розрахунки №1257 на суму 153550 гривень, №1243 на суму 338 гривень, №1244 на суму 396 гривень, №1245 на суму 441 гривня, №1246 на суму 203 гривні, №1248 на суму 47 гривень, №1249 на суму 41 гривня, №1251 на суму 199 гривень з затримкою більше 90 календарних днів включно.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001360805/0 від 10 листопада 2010 року про зобов'язання відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» сплатити штраф у сумі 3212082,53 гривень (50% від несвоєчасно сплаченої суми) за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання більше 90 календарних днів.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

За податковою декларацією № 1132 від 22 березня 2010 року з податку на додану вартість за лютий 2010 року відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» задекларовано суму 6268950 гривень, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (а.с. 28-29).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних відносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зазначена сума перерахована відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» до бюджету наступними платіжними дорученнями:

- № 2336 від 26 лютого 2010 року на суму 1000000 гривень з призначенням платежу - авансовий платіж з податку на додану вартість за лютий 2010 року;

- № 2492 від 26 лютого 2010 року на суму 150000 гривень з призначенням платежу - авансовий платіж з податку на додану вартість за лютий 2010 року;

- № 2838 від 05 березня 2010 року на суму 2000000 гривень з призначенням платежу - авансовий платіж з податку на додану вартість за лютий 2010 року;

- № 4000 від 25 березня 2010 року на суму 470000 гривень з призначенням платежу - податок на додану вартість за лютий 2010 року;

- № 4009 від 26 березня 2010 року на суму 470000 гривень з призначенням платежу - податок на додану вартість за лютий 2010 року;

- № 4025 від 26 березня 2010 року на суму 190000 гривень з призначенням платежу - податок на додану вартість за лютий 2010 року;

- № 4032 від 29 березня 2010 року на суму 1988950 гривень з призначенням платежу - податок на додану вартість за лютий 2010 року (а.с.30-34).

Кошти, які надходили на сплату зобов'язання з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовувалися відповідачем на погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати

Суд першої інстанції правильно врахував, що дії відповідача по розподілу коштів та зміні призначення платежів в платіжних дорученнях визнані у судовому порядку протиправними, та дійшов висновку, що строк сплати узгодженого податкового зобов'язання позивачем не порушений.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим