Постанова № 36891536, 21.01.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. Справа№ 927/1344/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Самсіна Р.І.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників

від позивача: Буряк О.І.,

від відповідача: Куліш О.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства «Борзнянське»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2013р. у справі №927/1344/13 (суддя Кушнір І.В.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова»

до Фермерського господарства «Борзнянське»

про стягнення 24000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Відповідача про стягнення безпідставно набутих 24000,00 грн.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 14.11.13р. позов задоволено повністю.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується перерахування Позивачем Відповідачу 24000,00 грн., доказів повернення даної суми Позивачу Відповідачем не надано, як не надано і доказів наявності правових підстав для їх отримання Відповідачем.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.13р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення було прийнято судом першої інстанції за відсутності представника Відповідача. Крім того, суд першої інстанції всупереч ст.1046 Цивільного кодексу України дійшов невірного висновку, що між сторонами не укладено договору позики та відповідно про безпідставність набуття Відповідачем грошової суми у розмірі 24000,00 грн.

15.01.14р. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити без задоволення апеляційну скаргу Відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.13р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.01.14р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

30.11.11р. Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача грошові кошти в сумі 24000,00 грн. з призначенням платежу «надання позики згідно договору б/н від 01.10.11р. без ПДВ», що підтверджується платіжним дорученням №1471 від 30.11.11р.

На день вирішення спору Відповідач перераховані кошти Позивачу не повернув. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження протилежного.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як встановлено судом, 30.11.11р. Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача грошові кошти в сумі 24000,00 грн. з призначенням платежу «надання позики згідно договору б/н від 01.10.11р. без ПДВ». Як стверджує Позивач дані кошти були перераховані Відповідачу помилково, оскільки жодних договорів між сторонами не укладалось. Проте Відповідач помилково перераховані кошти Позивачу не повернув. Відповідачем не надано суду доказів укладення з Позивачем договору від 01.10.11р., інших договорів, або будь-яких доказів підтверджуючих під ставність перерахування Позивачем та отримання Відповідачем спірних коштів.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з місцевим судом, що Відповідачем безпідставно отримані спірні кошти, тому позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 24000,00 грн. слід задовольнити.

Судова колегія не приймає доводи Відповідача, що судом першої інстанції було порушено права Відповідача та розглянуто справу без участі представників останнього виходячи з наступного.

Відповідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Відповідно до п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.11р. №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч.3 п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою місцезнаходження Відповідача є 16400, Чернігівська обл., Борзнянський р-н, м. Борзна, вул. Шевченка, 28, кв. 2, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

З врахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про правомірність розгляду справи судом першої інстанції за наявними матеріалами та за відсутності представника Відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Борзнянське» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2013р. у справі №927/1344/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2013р. у справі №927/1344/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 29.01.2013р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді Р.І. Самсін

Є.Ю. Шаптала