Постанова № 36891532, 28.01.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р. Справа№ 910/14043/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Липська Н.В. - дов. №010-01/542/ від 05.07.2011р.

від відповідача Погорілко Н.М. - дов. №536 від 25.12.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фонду державного майна України

на рішення

господарського суду міста Києва

від 17.10.2013р. (суддя Зеленіна Н.І.)

у справі №910/14043/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний

експортно-імпортний банк України» (далі - ПАТ

«Державний експортно-імпортний банк України»)

до Фонду державного майна України (далі - Фонд)

про стягнення заборгованості в сумі 236 434,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.2013р. у справі №910/14043/13 позов задоволено повністю, стягнуто з Фонду на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 224 476,00 грн. заборгованості, 10 849,05 грн. 3% річних, 1 109,62 грн. інфляційних втрат та 4 728,70 грн. судового збору.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до акту приймання-передачі послуг №718 від 27.12.2010р. сума, що підлягає сплаті за надані позивачем відповідачу у період з січня по грудень 2010р. послуги, складає 59 800,00 грн. Цю суму повністю сплачено Фондом 30.03.2011р., тому жодної заборгованості відповідача перед позивачем немає. За твердженнями апелянта, за умовами додаткової угоди №389 від 27.10.2005р. до договору про відкриття рахунку в цінних паперах органу приватизації від 28.10.1999/02.11.99 №729Д/1206 (далі - Договір), у разі відсутності у Фонду коштів на оплату депозитарних послуг позивача, оплата цих послуг переноситься на наступні розрахункові періоди. Наведене судом першої інстанції проігноровано, в тому числі й пояснення Фонду від 06.08.2013р. щодо факту розрахунку відповідача з позивачем за надані в 2010р. послуги тощо.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи скарги підтримав, просив взяти їх до уваги, апеляційну скаргу задовольнити за наведених в ній підстав, рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фонду про стягнення заборгованості в сумі 236 434,67 грн., з яких: 224 476,00 грн. - заборгованість за депозитарні послуги; 10 849,05 грн. - 3% річних; 1 109,62 грн. - інфляційні втрати. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг на підставі Договору тощо.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, місцевий суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Задовольняючи позов місцевий суд встановив, що на виконання умов Договору позивачем відкрито відповідачу рахунок в цінних паперах №003010 (300178-UА50003010), здійснюється зберігання цінних паперів та обслуговування операцій з цінними паперами. Відповідачем зобов'язання з оплати депозитарних послуг належним чином не виконано, не надано жодного доказу відсутності у Фонду коштів на оплату депозитарних послуг, а також щодо підстав невзяття Фондом бюджетних зобов'язань за Договором тощо.

Положеннями ст.ст.1, 7 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» встановлено, що договір про відкриття рахунку в цінних паперах - це договір між власником цінних паперів та обраним ним зберігачем про передачу власником належних йому цінних паперів зберігачу для здійснення депозитарної діяльності. У договорі про відкриття рахунку у цінних паперах визначаються умови ведення рахунку власника цінних паперів, порядок проведення операцій емітента, порядок надання облікової та фінансової інформації зберігачем, а також умови оплати його послуг тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.1999р. між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (зберігач) та Фондом (депонент) укладено Договір (з подальшими змінами та доповненнями), згідно п.1.1. якого депонент доручає, а зберігач зобов'язується надавати депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку в цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком на умовах Договору та відповідно до Внутрішнього положення про професійну депозитарну діяльність Державного експортно-імпортного банку України в якості зберігача, затвердженого наказом по Укрексімбанку від 28.05.1999р. №186, на підставі розпоряджень депонента та чинного законодавства України.

На виконання Договору позивачем відкрито відповідачу рахунок в цінних паперах №003010 (300178-UА50003010), здійснюється зберігання цінних паперів та обслуговування операцій з цінними паперами.

Зобов'язанням на підставі ст.509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Цивільним законодавством (ст.ст. 525, 526 ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання на підставі ст.ст.610, 612 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Депонент зобов'язався оплачувати послуги зберігача відповідно до тарифів на депозитарні послуги (додаток 1), які є невід'ємною частиною Договору. Сплата здійснюється депонентом щомісячно, до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем, в якому надавались депозитарні послуги зберігача, на підставі розрахункових документів зберігача та виписки з рахунку в цінних паперах депонента на останній день звітного місяця, в якому надавались депозитарні послуги (п.3.1. Договору).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем зобов'язання по оплаті депозитарних послуг належним чином не виконано, в зв'язку з чим станом на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем складає 224 476,00 грн.

За твердженнями апелянта за умовами додаткової угоди до Договору, яка укладена на період 2010 року, загальна вартість Договору в цьому періоді становить 61 200,00 грн. Разом з тим, згідно підписаного обома сторонами акту приймання-передачі послуг №718 від 27.12.2010р. за надані позивачем у період з січня по грудень 2010р. послуги до сплати належить 59 800,00 грн. Бюджетні зобов'язання в сумі 59 800,00 грн. взято відповідно до діючого законодавства та погашено в наступному бюджетному періоді, тобто 30.03.2011р. Фондом погашено існуючу кредиторську заборгованість перед позивачем. Таким чином, на думку апелянта, у Фонду немає кредиторської заборгованості за Договором в зв'язку з відсутністю факту взяття бюджетних зобов'язань. Крім цього, оплату депозитарних послуг Фонд здійснює із спеціального фонду Державного бюджету України, а в разі відсутності у Фонду коштів на оплату цих послуг, вона переноситься на наступні розрахункові періоди тощо.

Апеляційний господарський суд не погоджується з такими доводами відповідача за таких обставин.

У відповідності до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Положеннями Договору (п.п.7.1., 7.2., 8.1.) встановлено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 27.10.2006 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за 1 (один) місяць до закінчення строку дії цього договору сторони не виявили бажання (у письмовій формі) його розірвати. Договір може бути розірваний тільки за умови відсутності на рахунку в цінних паперах депонента цінних паперів з наступним закриттям рахунку в цінних паперах депонента в разі надання іншій стороні письмового повідомлення про розірвання Договору.

З огляду на наведене, рахунок в цінних паперах не може бути закритий, якщо на ньому обліковуються цінні папери.

За відсутності в матеріалах справи доказів отримання позивачем повідомлення від відповідача про намір розірвати Договір, а також наявності на рахунку Фонду облікованих цінних паперів, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що строк дії Договору не закінчився, правовідносини за Договором тривають, а відтак визначене умовами п.3.1. Договору зобов'язання відповідача щодо оплати депозитарних послуг не припинилося. Тому безпідставними є твердження Фонду про відсутність факту взяття ним зобов'язань за Договором та про відсутність заборгованості за ним.

Погашення відповідачем 30.03.2011р. заборгованості на суму 59 800,00 грн. підтверджено матеріалами справи, проте за рахунок цих коштів погашено заборгованість за попередні періоди, що підтверджується наданими позивачем меморіальними ордерами. Доказів здійснення будь-яких оплат після 30.03.2011р. відповідачем не надано.

Доводи апелянта з приводу того, що в разі відсутності у Фонду коштів на оплату цих послуг, вона переноситься на наступні розрахункові періоди є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідачем не надано місцевому суду, як і апеляційному господарському суду, жодних доказів відсутності у Фонду коштів на оплату депозитарних послуг та будь-яких пояснень щодо підстав невзяття Фондом бюджетних зобов'язань за Договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 10 849,05 грн. та інфляційних втрат в сумі 1 109,62 грн. відповідають приписам чинного законодавства, їх розрахунок є арифметично вірним, місцевий суд дійшов правильного висновку про їх задоволення.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2013р. у справі №910/14043/13 - без змін.

Матеріали справи №910/14043/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Н.М. Коршун