Постанова № 36890315, 22.01.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/40/14

22 січня 2014 року 10год. 20хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув

відповідача: представник неприбув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі доСелянського фермерського господарства "Богуші" про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі звернулося в суд з позовом до Селянського фермерського господарства "Богуші" про стягнення заборгованості із фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі в сумі 53107 грн. 45 коп.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання, в якому позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без його участі.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, суть яких зводиться до того, що СФГ "Богуші" перебуває в стані припинення, правонаступника не визначено, а відтак вимога Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі про стягнення заявлена передчасно.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Відповідно до положень частини шостої статті 12, частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозапису-вального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач - Селянське фермерське господарство "Богуші", ідентифікаційний код 30712510, являється юридичною особою і включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.24). Та обставина, що фермерське господарство перебуває в процесі припинення не слугує ні підставою для відмови в позові, ні підставою для закриття провадження в адміністративній справі за пунктом 5 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідно до частини другої статті 104 Цивільного кодексу України та частини другої статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. В свою чергу, призначення комісії з припинення та публікація оголошення про припинення юридичної особи є лише початковими стадіями процедури припинення юридичної особи.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До таких категорій, згідно з пунктом "ж" статті 13 Закону, віднесено жінок, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей. В редакції до 17.02.2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривали витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" №1461-III від 17.02.2000 року, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено шляхом виключення зі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року відповідної регулюючої норми, а порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників, крім тих, що є платниками фіксованого сільськогосподарського податку.

За повідомленням Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області, в 2013 році Селянське фермерське господарство "Богуші" не було платником фіксованого сільськогосподарського податку (а.с.8).

Згідно з абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 % від об'єкта оподаткування.

Таким чином, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року.

В силу вимог підпункту 1 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року для відповідних платників збору.

Абзацом 5 пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до підпунктів "б" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, однак він не змінює порядку такого відшкодування та не звільняє підприємства, зазначені у статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

З огляду на викладені норми законодавчих актів, суд приходить до висновку, що Селянське фермерське господарство "Богуші", як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівниці якого: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вийшли на пільгову пенсію, згідно з пунктом "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року, зобов'язане сплачувати Пенсійному фонду збір у 100 % розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку їм пенсій, що призначені на пільгових умовах.

За даними Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі вказаним особам впродовж 2013 року виплачувалася пенсія на пільгових умовах (а.с.10-12).

Отримавши повідомлення Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про те, що в 2013 році Селянське фермерське господарство "Богуші" не було платником фіксованого сільськогосподарського податку та дотримуючись вимог пункту 6.4 Інструкції, позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року (а.с.6-7). Згідно такого розрахунку, місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії вказаним громадянам складає 4827,95 грн., відповідно, за період з січня по листопад 2013 року розмір витрат склав 53107,45 грн. В добровільному порядку відповідач вказану суму не сплатив.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість відповідач доказів сплати заборгованості по фактичних витратах Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 53107,45 грн. не надав.

Відтак позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судові витрати по справі, згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Богуші" (код ЄДРПОУ 30712510, місцезнаходження: 34621 с.Богуші, Березнівського району, Рівненської області) на користь Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі (код ЄДРПОУ 22569290, місцезнаходження: 34600 м.Березне, вул.Андріївська,48) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з січня по листопад 2013 року включно, в сумі 53107 (п'ятдесят три тисячі сто сім) гривень 45 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Друзенко Н.В.