Рішення № 36889436, 29.01.2014, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/2880/13-ц

Номер провадження №2/351/63/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді - Калиновського М.М. ,

з участю секретаря - Равлюк М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заболотівської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить визнати за нею право власності на земельні ділянки загальною площею 1,93 га, що розташовані на території Заболотівської селищної ради і передані у приватну власність ОСОБА_2, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 035340 від 26.02.2001 року.

Позовні вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_2, належали земельні ділянки № НОМЕР_1 площею 1,829 га та № НОМЕР_2 площею 0,101 га, загальною площею 1,93 га, які передані їй у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Заболотівської селищної ради народних депутатів від 19.09.2000 року і розташовані на території АДРЕСА_1

Після смерті ОСОБА_2, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спадкоємцями за законом першої черги стали її діти ОСОБА_3, який належним чином прийняв спадщину та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року і не встиг належним чином прийняти спадщину.

Після смерті ОСОБА_3, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_3 року, вона являється єдиним спадкоємцем за законом першої черги всього належного померлому майна і вступивши в оперативне управління спадковим майном мала намір належним чином оформити свої спадкові права, однак нотаріусом їй було відмовлено, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю виданий був ОСОБА_2 після її смерті, тобто 26.02.2001 року.

Представник позивачки подав до суду заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити.

Представник відповідача подав до суду заяву в якій просить справу розглядати без їхньої участі.

Дослідивши і перевіривши зібрані докази, встановивши дійсні обставини справи суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити з наступних підстав.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 035340 виданого Заболотівської селищною радою 26.02.2001 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 344 - ОСОБА_2 передано у приватну власність, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі рішення сесії Заболотівської селищної ради народних депутатів від 19.09.2000 року, земельні ділянки № НОМЕР_1 площею 1,829 га та № НОМЕР_2 площею 0,101 га, загальна площа яких становить 1,93 га, що розташовані на території Заболотівської селищної ради.

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 13.11.1999 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

З довідки Заболотівської селищної ради № 456/01-19 від 31.07.2013 року слідує, що рішення Заболотівської селищної ради від 19.09.2000 року уточнено списки громадян, які мають право на отримання земельної частки, однак дані списки не збереглися. У відповідності до рішення селищної ради від 27.01.2001 року № 344 в списку є ОСОБА_2, якій передається земельна ділянка загальною площею 1,931 га.

З матеріалів справи слідує, що спірна земельна ділянка передана 19.09.2000 року у приватну власність ОСОБА_2 після її смерті, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто з порушенням вимог закону, тому не може входити до складу спадкового майна.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право приватної власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також, відповідно до ст. 395 ЦК України, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) та право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни меж цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки та свідоцтвом про право на спадщину (ч.1 і ч.2 ст. 126 ЗК).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:

- ухвалення рішення компетентного органу пор передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;

- виготовлення технічної документації на земельні ділянки;

- визначення меж земельної ділянки в натурі;

- погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;

- одержання у встановленому порядку Державного акту на землю;

- реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 126 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування.

Судом встановлено, що за життя спадкодавцю ОСОБА_2 не передавалась у приватну власність спірна земельна ділянка, то відповідно до ст. 126 ЦК не переходить ця земельна ділянка до ОСОБА_1 у порядку спадкування. Будь-яких доказів про належність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки суду не надано.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 197, 209, 212-215 ЦПК, ст.ст. 126, 1225 ЦК України, ст.ст.125, 126 ЗК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до Заболотівської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Снятинський районний суд. У разі відсутності сторін, під час проголошення судового рішення подається апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Суддя: підпис

Суддя Снятинського районного суду Калиновський М.М.