Постанова № 36889100, 22.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/588/13-а

22.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 23.09.13 у справі № 801/588/13-а

за позовом Приватного підприємства фірми "Меганом" (вул. Леніна, буд. 24, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Леніна, буд. 22 А, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.09.13 позовні вимоги Приватного підприємства фірми "Меганом" до Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим ДПС від 23.11.12р. №0009622301, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 125103,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 25591,00грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим ДПС від 23.11.12р. №0009632301 в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 109872,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 9307,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Приватного підприємства фірми "Меганом" (98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна, 24, і.н. 25135913) шляхом безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Алушта Головного управління Міндоходів в АР Крим 2104,54грн. судових витрат та 10841,44грн. витрат на проведення експертизи.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що у період з 26.10.12р. по 01.11.12р. посадовими особами ДПІ у м. Алушта АР Крим ДПС була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з БВП "Строитель-плюс", ПП "Ротонда торг", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Пан-буд" за період 01.01.09р. по 31.03.12р.

За результатами перевірки складений акт від 07.11.12р. №936/22/25135913 (а.с.25-37, том 1), яким виявлені порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 655, 656, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП фірма "Меганом" від контрагентів - БВП "Строитель-плюс", ПП "Ротонда торг", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Пан-буд",

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",

- ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 121615,00грн., в т.ч.: за 1 півріччя 2010 року - в сумі 1562,00грн., за 9 місяців 2010 року - в сумі 4896,00грн., за 2010 рік - в сумі 23938,00грн., за 2 квартал 2011 року - в сумі 17633,00грн., за 2-3 квартали 2011 року - в сумі 47534,00грн., за 2-4 квартали 2011 року - в сумі 81052,00грн., за 1 квартал 2012 року - в сумі 16625,00грн.;

- п. 1.3, п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість",

- ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України, що привело до заниження ПДВ в загальній сумі 125103,00грн., в т.ч.: за травень 2010 року - в сумі 1250,00грн., за червень 2010 року - в сумі 2667,00грн., за липень 2010 року - в сумі 5592,00грн., за вересень 2010 року - 5872,00грн., за жовтень 2010 року - 3333,00грн., за листопад 2010 року - 9234,00грн., за грудень 2010 року - 9733,00грн., за лютий 2011 року - 2800,00грн., за квітень 2011 року - 3333,00грн., за травень 2011 року - 7455,00грн., за червень 2011 року - 9167,00грн., за липень 2011 року - 8750,00грн., за серпень 2011 року - 6833,00грн., за вересень 2011 року - 10417,00грн., за жовтень 2011 року - 3917,00грн., за листопад 2011 року - 8000,00грн., за грудень 2011 року - 10917,00грн., за січень 2012 року - 7500,00грн., за лютий 2012 року - 8333,00грн.

На підставі зазначених порушень відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 23.11.12р. №0009622301, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 125103,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 25591,00грн. (а.с. 41, том 1);

- №0009632301, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 114355,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 10140,00грн. (а.с. 42, том 1).

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем було зроблено висновок про завищення позивачем витрат на придбання товарів (робіт, послуг) і витрат, що враховуються для визначення об'єкту оподаткування на загальну суму 495750,00грн.

Відповідач в обґрунтування висновків посилається на порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва, у тому числі, контрагентів позивача - БВП "Строитель-плюс", ПП "Ротонда торг", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Пан-буд". Зазначено, що діяльність вказаних контрагентів позивача була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру.

Такі висновки відповідач зробив на підставі акту від 06.04.12р. №21/22/37081614 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Пан-буд"; акту від 06.04.12р. №26/22/37081939 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Визит Торг; акту від 06.04.12р. №32/22/37081766 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Комманд"; акту від 06.04.12р. №33/22/36165656 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Ротонда торг"; акту від 11.04.12р. №37/22/31263808 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки БВП "Строитель-плюс".

Також, відповідач посилається на те, що вказані підприємства є - "вигодо набувачами" у зв'язку з порушенням кримінальної справи №69-0146 за обвинуваченням директора ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_2, за ч.3 ст.212 КК України та інших осіб, у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.

Як наслідок, відповідачем зроблено висновок про те, що БВП "Строитель-плюс", ПП "Ротонда торг", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Пан-буд" проводять діяльність, спрямовану на отримання податкової вигоди шляхом формування штучного податкового кредиту з ПДВ.

На підставі викладеного, відповідачем зроблено висновки, що правочини між позивачем так контрагентами є нікчемними, відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 203, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, та такими, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, а також моральним засадам суспільства.

Як підтверджується матеріалами справи, 02.02.12 між ПП "Комманд" (Продавець) та ПП фірма "Меганом" (Покупець) був укладений договір постачання запчастин, канцтоварів №71 (а.с. 156-157, том 9).

За вказаним договором ПП "Комманд" було поставлено на адресу позивача товару на суму 20833,33грн. без урахування ПДВ (ПДВ 4166,67грн.), про що свідчать податкові та видаткові накладні, які оформлені відповідно до вимог законодавства (а.с. 115, 121, 125, 127, том 2).

Придбаний товар у лютому 2012 року був реалізований позивачем ВАТ "Шархинський кар'єр" (а.с. 141-145, том 9).

Також ПП "Комманд" були надані транспортні послуги на суму 20833,33грн. без урахування ПДВ (ПДВ 4166,67грн.), що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с. 250, 252, 256, том 3) та товарно-транспортними накладними (а.с. 143-145, том 4).

Позивач погасив свою заборгованість перед ПП "Комманд" в сумі 50000,00грн. готівковими коштами, шляхом внесення в касу ПП "Комманд". Зазначені суми знайшли своє відображення в авансових звітах осіб, яким видавались грошові кошти (а.с. 116, 122, 126, том 2).

Дані операції знайшли своє відображення в бухгалтерському звіті позивача по рах. 372 "Розрахунки з підзвітними особами" в повному обсязі.

Загалом ПП "Комманд" виписало позивачу податкових накладних на загальну суму 50000,00грн., в т.ч. ПДВ в сумі 8333,34грн. (а.с. 115, 117, 119, 121, 123, 125, том 2), які знайшли своє відображення в податковому звіті підприємства.

18.11.11р. між ПП "Визит Торг" (Продавець) та ПП фірма "Меганом" (Покупець) був укладений договір постачання запчастин, канцтоварів (а.с. 157, том 9).

За вказаним договором ПП "Визит Торг" було поставлено на адресу позивача товару на суму 74999,98грн. без урахування ПДВ (ПДВ 15000,02грн.), про що свідчать податкові та видаткові накладні, які оформлені відповідно до вимог законодавства (а.с. 127, 129, 131, 143, 145, 142, 149, 151, том 2).

Придбаний товар був реалізований позивачем ВАТ "Шархинський кар'єр" (а.с. 40-48, том 7, а.с. 132-134, том 9).

Також ПП "Визит Торг" були надані ремонтні та транспортні послуги на загальну суму 36249,99грн. без урахування ПДВ (ПДВ 7250,01грн.), що підтверджується актами надання послуг (а.с. 217, 232, 234, 236, 244, 246, том 3) та товарно-транспортними накладними (а.с. 146-150, том 4).

Позивач погасив свою заборгованість перед ПП "Визит Торг" в сумі 133500,00грн. готівковими коштами, шляхом внесення в касу ПП "Визит Торг". Зазначені суми знайшли своє відображення в авансових звітах осіб, яким видавались грошові кошти (а.с. 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, том 2).

Дані операції знайшли своє відображення в бухгалтерському звіті позивача по рах. 372 "Розрахунки з підзвітними особами" в повному обсязі.

Загалом ПП "Визит Торг" виписало позивачу податкових накладних на загальну суму 133500,00грн., в т.ч. ПДВ в сумі 22250,03грн. (а.с. 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, том 2), які знайшли своє відображення в податковому звіті підприємства.

12.10.10р. між ПП "Ротонда торг" (Продавець) та ПП фірма "Меганом" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу канцтоварів, запчастин №88. Сплата по зазначеному договору здійснюється в розмірі 20000,00грн. Строк дії договору з 12.10.10р. по 20.10.10р. (а.с. 83, том 3).

03.05.10р. між ПП "Ротонда торг" (Продавець) та ПП фірма "Меганом" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу канцтоварів №739. Строк дії договору з 03.05.10р. по 31.12.10р. (а.с. 84, том 3).

12.10.10р. між ПП "Ротонда торг" (Продавець) та ПП фірма "Меганом" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу канцтоварів, запчастин №88. Сплата по зазначеному договору здійснюється в розмірі 20000,00грн. Строк дії договору з 12.10.10р. по 20.11.11р. (а.с. 160, том 9).

За вказаними договорами ПП "Ротонда торг" було поставлено на адресу позивача товару на суму 219666,67грн. без урахування ПДВ (ПДВ 42233,34грн.), про що свідчать податкові та видаткові накладні, які оформлені відповідно до вимог законодавства (а.с. 155, 157, 159, 181, 183, 189, 193, 195, 197, 199, 207, 209, 215, 218, 220, 225, 228, 230, том 2).

Придбаний товар був реалізований позивачем ВАТ "Шархинський кар'єр" (а.с. а.с. 25-33, 37-39, а.с. том 7, а.с. 132-134, том 9).

Також ПП "Ротонда торг" були надані консультаційні та транспортні послуги на загальну суму 131666,64грн. без урахування ПДВ (ПДВ 23000,03грн.), що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 136, 159, 162-163, том 3), актами надання послуг (а.с. 181, 185, 187, 191, 201, 203, 207, том 3), актом про приймання виконаних робіт (наданих послуг) (а.с. 102, том 4) та товарно-транспортними накладними (а.с. 151-160, том 4).

Позивач погасив свою заборгованість перед ПП "Ротонда торг" в сумі 421600,00грн. готівковими коштами, шляхом внесення в касу ПП "Ротонда торг". Зазначені суми знайшли своє відображення в авансових звітах осіб, яким видавались грошові кошти (а.с. 154, 156, 158, 160, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 190, 192, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214, 216, 217, 219, 222, 224, 226, 227, 229, 231, том 2).

Дані операції знайшли своє відображення в бухгалтерському звіті позивача по рах. 372 "Розрахунки з підзвітними особами" в повному обсязі.

Загалом ПП "Ротонда торг" виписало позивачу податкових накладних на загальну суму 421600,00грн., в т.ч. ПДВ в сумі 70266,70грн. (а.с. 153, 156, 157, 159, 177, 179, 181, 183, 185, оборот а.с. 187, а.с. 189, 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 211, 213, 215, 218, 220, оборот а.с. 221, а.с. 223, 225, 228, 230, том 2), які знайшли своє відображення в податковому звіті підприємства.

01.02.08р. між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ПП фірма "Меганом" (Орендар), в комерційних цілях, був укладений договір оренди будинку, площею 18,3 кв.м., розташованого по вул. В. Хромих, 29 у м. Алушта. Розмір орендної плати складає 70,00грн./ кв.м. (а.с. 103-106, том 4).

В матеріалах справи знаходиться акт приймання виконаних підрядних робіт за травень 2011 року на суму 27730,80грн., в т.ч. ПДВ в сумі 4621,80грн., який підписаний від імені Замовника - ПП фірма "Меганом" і Генпідрядника - ПП "Пан Буд", та скріплений печатками сторін, згідно якого ПП "Пан Буд" виконав для ПП фірма "Меганом" ремонт дворового покриття від дороги на об'єкті, розташованому за адресою: м. Алушта, вул. В.Хромых, 29 (а.с.107-110, том 4).

Також, в матеріалах справи знаходяться підсумкова відомість ресурсів, договірна ціна, локальний кошторис, підписаний сторонами, що підтверджує факт виконання зазначених робіт (а.с. 111-122, том 4).

Позивач погасив свою заборгованість перед ПП "Пан Буд" в сумі 2773080,00грн. готівковими коштами, шляхом внесення в касу ПП "Пан Буд". Зазначені суми знайшли своє відображення в авансових звітах осіб, яким видавались грошові кошти (оборот а.с. 232, а.с. 233, том 2).

Дані операції знайшли своє відображення в бухгалтерському звіті позивача по рах. 372 "Розрахунки з підзвітними особами" в повному обсязі.

ПП "Пан Буд" виписало ПП фірма "Меганом" податкову накладну №97 від 31.06.11р. на загальну суму 27730,80грн., в т.ч. ПДВ в сумі 4621,80грн. (а.с. 232, том 4), яка знайшла своє відображення в податковому звіті підприємства.

01.06.10р. між БВП "Строитель-плюс" (Виконавець) та ПП фірма "Меганом" (замовник) укладено договір про надання транспортних послуг №19/а. Сплата за зазначеним договором є договірною (1 км. пробігу - 0,85грн.). Строк дії договору з 01.06.10р. по 31.12.10р. (а.с. 85, том 3).

За вказаний період БВП "Строитель-плюс" надало позивачу транспортних послуг з перевезення ТМЦ (запчастин, канцтоварів) на загальну суму 77293,79грн. без урахування ПДВ (106654,79грн.-29361,00грн.). Даний факт підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та товарно-транспортними накладними (а.с. 112, 116, 122, 125, 130, 133, 134, том 3, а.с. 135-142, том 4).

З матеріалів справи також вбачається, що БВП "Строитель-плюс" виконав для позивача підрядні роботи на суму 29361,00грн., ПДВ в сумі 5872,20грн., всього на суму 35233,20грн. Даний факт підтверджується актом за вересень 2010 року приймання виконаних підрядних робіт, який підписаний від імені Замовника - ПП фірма "Меганом" та Генпідрядника - БВП "Строитель-плюс" і скріплений печатками сторін, згідно якого БВП "Строитель-плюс" виконав для ПП Фирма "Меганом" ремонтні роботи на об'єкті, розташованому за адресою: м. Алушта, вул. В.Хромих, 29 (орендовані приміщення для подальшого використання в комерційних цілях за договором оренди будівлі, укладеного ПП фірма "Меганом" з ОСОБА_3) (а.с. 105-108, том 3).

Також, в матеріалах справи знаходяться документи, що підтверджують факт виконання підрядних робіт: підсумкова відомість ресурсів, договірна ціна, локальний кошторис №2-1-1 на ремонтні роботи (а.с.88-104, том 3). Документи підписані від імені сторін та скріплені печатками.

Позивач погасив свою заборгованість перед БВП "Строитель-плюс" в сумі 127985,76грн. готівковими коштами, шляхом внесення в касу БВП "Строитель-плюс". Зазначені суми знайшли своє відображення в авансових звітах осіб, яким видавались грошові кошти (а.с. 246, 248, 250, том 2, а.с. 57, 58, 63-66, 69-73, 76-81, том 3).

Загалом БВП "Строитель-плюс" виписало позивачу податкових накладних на загальну суму 127985,76грн., в т.ч. ПДВ в сумі 21330,97грн. (а.с. 247, 249, 251, том 2, а.с. 123, 124, 126, 131, 132, 135, том 3), які знайшли своє відображення в податковому звіті підприємства.

В матеріалах справи знаходяться договори купівлі-продажу, податкові та видаткові накладні, відповідно до яких, позивач, в періоді, що перевірявся, реалізовував своїм покупцям папір, бланки, печатну продукцію і канцтовари (том, 7, 8, а.св.с 1-192, том 9, а.с. 37-40, том 1)

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Приймаючи до уваги, що податковий кредит був сформований позивачем у 2009-2012 рр., таким чином до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства " та норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з зі ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

П.п. 5.3.9 п.5.3 т. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.11р.), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Як встановлено п. 138.2 ст. 138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість, ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку і здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послу у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Кодексу встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

На підтвердження формування податкового кредиту, позивачем до податкового органу були надані податкові накладні, виписані контрагентом, платіжні доручення про перерахування позивачем грошових коштів на рахунки контрагентів за укладеними договорами, а також надані видаткові накладні.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону ).

Вищезазначене узгоджується з нормами, які містяться у Податковому кодексі України, який набрав чинності 01.01.11р.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) пері оду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почеши використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Судом встановлено, що по справі було проведено судово-економічну експертизу, Висновок якої долучений до матеріалів справи.

Так, Висновком експертизи від 26.07.13р. №14 (а.с. 172-250, том 4, а.с. 1-58, том 5) встановлено, що наданим на дослідження документами, в т.ч. документами бухгалтерського і податкового обліку позивача підтверджуються факти: придбання, перевезення до місця зберігання, використання у власній господарській діяльності, сплати вартості товарів та виконання послуг за господарськими операціями, вказаними в акті перевірки від 07.11.12р. №936/22/25135913.

В бухгалтерському обліку підприємства відображені в повному обсязі відомості про отримання товарів от підприємств, зазначених в акті перевірки от 07.11.12р. №936/22/25135913. Факт надання консультативних послуг підтверджується наданим на дослідження актом здачі-приймання наданих послуг №ОУ-1652 від 26.07.10гр., виписаним на адресу позивача податковою накладною, здійсненою позивачем сплатою. Наданими на дослідження документами позивача (товарно-транспортні накладні, Акти здачі-приймання наданих послуг) підтверджується отримання та використання в господарській діяльності ПП фірма "Меганом" транспортних услуг. Згідно наданим на дослідження документам, приобретенные ЧП Фирма "Меганом" запчастини для автотранспортних засобів були реалізовані ВАТ "Шархинський кар'єр". ПП "Пан Буд", БВП "Строітель-плюс", ПП "Визит Торг" виконано для позивача наступні види робіт (надано послуг): реалізацію ТМЦ на адресу ПП фірма "Меганом", надання транспортних послуг, а також виконання підрядних робіт. Наданими на дослідження первинними документами бухгалтерського і податковго обліку позивача висновки в акті перевірки від 07.11.12р. №936/22/25135913 не підтверджуються.

Відповідно до ч.5 ст.82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим.

Згідно з ч. 1ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як було зазначено вище, у періоді, що перевірявся, ПП "Визит Торг" були надані позивачу ремонтні послуги з обслуговування оргтехніки на суму 5000,00грн. (без урахування ПДВ), що підтверджується актом надання послуг від 23.11.11р. №1409 (а.с. 217, том 3).

Позивачем, в підтвердження використання зазначених послуг в своїй господарській діяльності, був наданий договір постачання (в тому числі, надання послуг) від 22.11.11р. №74, який був укладений позивачем з ТОВ "Багз-Бастерс", рахунок про сплату від 10.11.11р. №1342 та податкова накладна від 21.11.11р. №75 (а.с. 37-39, том 10).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній відповідний договір між позивачем і ПП "Визит Торг" про надання ремонтних послуг з обслуговування оргтехніки, в договорі постачання від 22.11.11р. №74 не зазначено, які саме послуги позивач зобов'язується надати ТОВ "Багз-Бастерс", рахунок про сплату за договором від 22.11.11р. №74 датований 10.11.11р., податкова накладна в підтвердження надання послуг №75 виписана 21.11.11р., тоді як сам договір укладений 22.11.11р.

Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем, за договором від 22.11.11р. №74 надавались ТОВ "Багз-Бастерс" ті ж самі послуги, що були ним отримані від його контрагента - ПП "Визит Торг".

З наведеного вище вбачається, що позивачем не наведено достатньо доказів щодо підтвердження використання отриманих від ПП "Визит Торг" послуг в своїй господарській діяльності, а отже ним було неправомірно віднесено до складу валових витрат у періоді, що перевірявся 5000,00грн.

Також, 26.07.10р. позивачем було отримано консультативні послуги від ПП "Ротонда Торг" на суму 13333,33грн. (без урахування ПДВ), що підтверджується актом про приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 26.07.10р. (а.с. 102, том 4).

Позивачем в підтвердження використання зазначених послуг в своїй господарській діяльності були надані матеріали проведення семінару "Технології ефективних продаж" (а.с. 5-36, том 10).

В експертному висновку від 26.07.13р. №14 зазначено, що визначити які саме консультативні послуги були надані позивачу контрагентом - ПП "Ротонда Торг", а також яким чином отримання консультативних послуг пов'язано з господарською діяльністю позивача, експертом не вирішувалось, оскільки не потребує спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку та звітності.

Враховуючи, що експертом зазначене питання не досліджувалось, а з наданих позивачем матеріалів проведення семінару "Технології ефективних продаж" не можливо визначити обсяг господарської операції та як отримані ПП фірма "Меганом" консультативні послуги використовувались у його господарській діяльності, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат у періоді, що перевірявся 13333,33грн.

Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р., №334/94-ВР (в редакції від 08.07.10р.), прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Пунктом 10 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено ставку податку на прибуток підприємств з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки.

Відповідно до п. 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Як встановлено пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Аналіз наведених норм дає судовій колегії право на висновок, що в періоді, що перевірявся, по відносинам із ПП "Ротонда Торг" позивачу було правомірно нараховані податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 3333,00грн. (25% від 13333,33грн.) та штрафних санкцій в сумі 833,00грн., та по взаємовідносинам із ПП "Визит Торг" - 1150,00грн. (23% від 5000,00грн.). Загалом 5316,00грн.

Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що спірні суми ПДВ включені за фактом отримання від постачальника - БВП "Строитель-плюс", ПП "Ротонда торг", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Пан-буд" податкових накладних , які належним чином оформлені.

Таким чином, висновки відповідача не відповідають зазначеним приписам Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України.

Закон України "Про податок на додану вартість", а саме п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7, визначає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України також передбачає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладним и чи митними деклараціями (іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 2 91 цього Кодексу).

Колегія суддів зазначає, що жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

Крім того, законом не передбачений зв'язок між виникненням права платника податку на податковий кредит та наданням податкової звітності його контрагентом.

На час виписки податкових накладних та отримання зазначеної податкової накладної позивач є платником податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що позивачем, під час формування податкового кредиту, були дотримані положення Закону України "Про податок на додану вартість".

Щодо висновків відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідачем, в порядку ст. 71 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та контрагентами, зокрема доказів умисного укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.12р. №0009622301, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 125103,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 25591,00грн. та №0009632301 в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 109872,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 9307,00грн.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Проте, судова колегія вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судом першої інстанції помилково зазначено у абзаці п'ятому резолютивної частини оскаржуваної постанови щодо стягнення судових витрат на користь позивача з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відповідача, у зв'язку з тим, що відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає зміні.

Керуючись частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 2 частини першої статті 198, статтею 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.09.13 у справі № 801/588/13-а змінити, виклавши абзац п'ятий резолютивної частини у наступній редакції:

"Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства фірми "Меганом" (98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна, 24, і.н. 25135913) 2104,54 грн. судових витрат та 10841,44грн. витрат на проведення експертизи."

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.09.13 у справі № 801/588/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва