Постанова № 36889087, 23.01.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року Справа № 180960/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засідання Коцур В.К.,

представника відповідача Сердяка Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ізоляторна компанія» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2012 року № 0002791521, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська ізоляторна компанія» (далі - Позивач, ТОВ «Українська ізоляторна компанія») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, ДПІ у Галицькому районі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2012 року № 0002791521.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а відповідачем безпідставно не було враховано від'ємних значень об'єкта оподаткування, задекларованих у відповідних уточнюючих розрахунках. На підтвердження правомірності включення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту до перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2012 року позов задоволено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ у Галицькому районі, подавши на неї апеляційну скаргу.

Відповідач зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Як обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу на те, що позивачем при поданні уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 05.04.2012 року за №4020 (вересень 2011

року) порушено порядок заповнення та подання звітності з податку на додану вартість. Також, позивачем подано уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 31.03.2012 року за №9015775702 (лютий 2012 року), яким порушено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України. В результаті поданого уточнюючого розрахунку у квітні 2012 року за вересень 2011 року позивачем завищено суму від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 25 062, 0 грн. Згідно поданого уточнюючого розрахунку у березні 2012 року за лютий 2012 року занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 41 253,0 грн.

Позивач правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, який просить задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Українська ізоляторна компанія» зареєстровано 14.01.2010 року, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 465436 від 04.07.2012 року. Позивача взято на облік в органах ДПС 15.01.2010 року за № 62760, що підтверджено довідкою державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львові №13286 від 11.05.2010 року.

23.04.2012 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львові Львівської області ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська ізоляторна компанія» у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено Акт № 391/88/15-2/36929717 від 23 квітня 2012 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.200.1, п.200.2, 200.3 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачу збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 41253,00 грн. та зменшується сума від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 25062,00 грн.

Відповідачем на підставі акта перевірки № 391/88/15-2/36929717 від 23 квітня 2012 року прийнято податкове повідомлення рішення форми «__»№ 0002791521 від 23 травня 2012 року, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 51566,25 грн. ( в т.ч. 41253,00 грн. - за основним платежем та 10313,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивач з прийнятим податковим повідомленням рішенням не погодився, оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного оскарження оскаржуване податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Суд першої інстанції при вирішенні справи посилався на уточнюючі розрахунки, вказані Позивачем в позовній заяві, а саме - від 17.04.2012 і від 26.04.2012 року, при цьому спірні правовідносини виникли щодо податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі Акту перевірки від 23.04.2012 року. Останній посилається на уточнюючі розрахунки від 05.04.2012 року і від 31.03.2012 року, що не досліджувались судом першої інстанції і не зазначались Позивачем. Таким чином, Позивачем не наводилось обґрунтувань, що стосуються предмету позову.

Що стосується правомірності податкового повідомлення-рішення від 23.05.2012 року № 0002791521, слід зазначити наступне.

При поданні Позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у звя'зку з виправленням самостійно виявлених помилок від 05.04.2012 року за №4020 (вересень 2011 року) ТОВ «Українська ізоляторна компанія» порушено порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість: якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

На момент подання уточнюючого розрахунку (05.04.2012 року), згідно картки особового рахунка платника, борг за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість відсутній.

При поданні уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 31.03.2012 року за №9015775702 (лютий 2012 року) ТОВ «Українська ізоляторна компанія» порушено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків: сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В результаті поданого уточнюючого розрахунку у квітні 2012 року за вересень 2011 року Позивачем завищено суму від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 25 062,0 грн.

Згідно поданого уточнюючого розрахунку у березні 2012 року за лютий 2012 року занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 41 253,0 грн.

Вказане доводить порушення Позивачем податкового законодавства і відповідно правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2012 року у справі № 2а-5686/12/1370 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ізоляторна компанія» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська

Повний текст виготовлено 24.01.2014 року