Рішення № 36888906, 30.01.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"30" січня 2014 р. Справа № 927/1618/13

Позивач: Публічне акціонерне товариство

"Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

код ЄДРПОУ 20077720, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі",

код ЄДРПОУ 32750668, вул. Глібова 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Предмет спору: про стягнення 491322,13 грн.

Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

позивача: Тетерук Т.В. довіреність № 14/344 від 16.03.2012 головний юрисконсульт

відділу правового забезпечення договірної роботи Управління договірної

роботи юридичного департаменту НАК "Нафтогаз України"

відповідача: Тіток Д.О. довіреність № 07-06/13-03 від 07.06.2013 представник ТОВ

"Ніжин Тепло Мережі"

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" про стягнення 491322,13 грн. (338635,21 грн. пені, 152686,92 грн. трьох відсотків річних).

Позивачем надано власне письмове підтвердження того, що в провадженні суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, не має справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору.

Представник позивача в судовому засіданні 25 грудня 2013 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.

Клопотання про залучення документів до матеріалів справи, підлягає задоволенню, відповідно до ст. 22 ГПК України.

30 вересня 2011 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" (Відповідач) було укладено договір № 14/2406/11 на купівлю - продаж природного газу.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Позивач взяв на себе зобов'язання поставити Відповідачу у 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах зазначеного Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено обсяг постачання газу, у відповідності до якого передбачено, що постачальник передає покупцеві в період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 26708,00 тис. куб. м.

Пунктом 5.2. Договору сторонами визначено ціну газу.

У відповідності до п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовим коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

11 жовтня 2011 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, 01 серпня 2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору, якими внесено зміни до зазначеного вище Договору.

У відповідності до Додаткової угоди № 2 від 01 серпня 2012 року до Договору, пункт 2.1. Договору викладено у наступній редакції: «Продавець передає Покупцеві у 2011 році природний газ у обсязі 1285,319 тис. куб. м. та у 2012 році до 8183,0 тис. куб. м.».

На виконання умов Договору та Додаткових угод, позивач передав відповідачу протягом жовтня 2011 року та вересня - грудня 2012 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 11263443,00 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу, які підписані сторонами та копії яких додано до матеріалів справи.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу не виконав.

Рішенням господарського суду Чернігівської області у справі № 5028/9/7/2012 від 03 липня 2012 року вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1412739,64 грн. основного боргу, штрафу - 98891,77 грн., пені- 9233,14 грн. три відсотка річних у розмірі 17955,92 грн., втрат від інфляційних процесів - 14127,40 грн., судового збору в розмірі - 31 058,96 грн.

Рішенням господарського суду Чернігівської області у справі № 927/440/13 від 25 квітня 2013 року вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 7457312 грн. 51 коп. заборгованості, 26423 грн. 09 коп. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 52522 грн. 35 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 67064 грн. 92 коп. штрафу та 26261 грн. 18 коп. пені.

Відповідач свої зобов'язання за зазначеним вище Договором і за зазначеними вище рішеннями в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 338635,21 грн. за прострочку виконання зобов'язання за період з 06.03.2013 року до 14.07.2013 року (розрахунок станом на 20.11.2013 року в матеріалах справи).

Пунктом 7.1. Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також Договором.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи із змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Верховний Суд України у постанові від 18.12.2012 року про перегляд постанови ВГСУ від 21.02.2012 р. у справі № 5/34-09 за позовом дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" до ПАТ по газопостачанню та газифікації „Вінницягаз" зазначив, що вищенаведена норма закону визначає проміжок часу, протягом якого не нараховується штраф і пеня, та цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів і ніяк не пов'язаний з поняттям мораторію. За змістом зазначеної норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після виникнення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, встановлених спеціальними нормами законодавства. Таким чином, Верховний Суд України зазначив, що суд касаційної інстанції дійшов передчасного висновку про обґрунтованість стягнення пені та 7 % штрафу за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Як було зазначено у постанові, касаційна скарга подавалась з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (п.1 ч.1 ст.111-16 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 ч. 1 ст. 111-16 Господарського процесуального кодексу України.

Провадження у справі № 9/63б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" порушено 21.07.2008 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телемост". 04.02.2013 року вказана заява була залишена без розгляду. Одночасно з порушенням провадження у даній справі був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Отже мораторій діяв з 21.07.2008 року по 04.02.2013 року.

Провадження у справі № 927/184/13-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" порушено 19.02.2013 року за заявою Фізичної особи - підприємця Коленченко Олександра Олександровича. Ухвалою господарського суду у справі № 927/184/13-г від 19.02.2013 року введено мораторій. Отже дія мораторію почалась з 19.02.2013 року. До цього часу провадження у справі про банкрутство триває.

Таким чином, період між двома справами про банкрутство, коли не діяв мораторій, становить п'ятнадцять днів: з 04.02.2013 року по 18.02.2013 року (включно).

Згідно наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивач просить стягнути пеню за період з 06.03.2013 року до 14.07.2013 року (період дії мораторію).

На підставі викладеного вище, у зв'язку з дією мораторію у період з 06.03.2013 року по 14.07.2013 року, у вимозі щодо стягнення пені в розмірі 338635,21 грн. за прострочку виконання зобов'язання за період з 06.03.2013 року до 14.07.2013 року, має бути відмовлено повністю.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 152686,92 грн. трьох відсотків річних за період з 18.04.2012 року по 20.11.2013 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція від 14.05.1992 року) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

У відповідності ж до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція від 22.12.2011 року), протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Провадження у справі № 927/184/13-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі", порушено 19.02.2013 року за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 року, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення трьох відсотків річних за період з 19.02.2013 року по 20.11.2013 року.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення трьох відсотків річних у розмірі 152686,92 грн. за період з 17.04.2012 року по 28.10.2013 року, може бути задоволена частково за період з 17.04.2012 року по 18.02.2013 року. У зв'язку чим вимога щодо стягнення трьох відсотків річних підлягає частковому задоволенню в сумі 26332,53 грн. за період з 18.04.2012 року по 18.02.2013 року

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, у розмірі 526,65 грн.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України ст.ст. 22, 33, 34, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" (вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 32750668) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001) 26332,53 грн. трьох відсотків річних.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" (вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 32750668) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001) 526,65 грн. судового збору.

4.В решті позову відмовити.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Белов С.В.