Рішення № 36888811, 17.01.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2014 р. Справа № 917/2247/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехмаш", 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, 30/207

до Приватного підприємства "Явір-2000", 36007, м. Полтава, вул. С.Кондратенка, 6

про стягнення 154063,14 грн.

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Явір-2000", 36007, м. Полтава, вул. С.Кондратенка, 6

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехмаш", 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, 30/207

про стягнення 14628,00 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Волков Д.В.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Кирпичова О.Г.

В судовому засіданні 17.01.2014 року після виходу з нарадчої кімнати згідно зі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 154063,14 грн. завданих збитків, а також зустрічна позовна заява про стягнення 14628,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг з фізичної охорони № 1/Ев від 13.06.2012 року.

Представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги, зустрічний позов визнає у повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом проти задоволення позову заперечує, посилаючись на безпідставність та необгрунтованість вимог, зустрічні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехмаш" (позивач за первісним позовом, замовник) та Приватним підприємством "Явір-2000" (відповідач за первісним позовом, охорона) було укладено договір про надання послуг з фізичної охорони № 1/Ев від 13.06.2012 року (т. 1, а.с. 9-14), у відповідності до якого охорона зобов'язалась за замовленням замовника надавати послуги з охорони, а саме - прийняти під охорону відокремлені приміщення (будівлі) та майно, яке належить замовнику на праві власності або знаходиться в його користуванні на законних підставах та перебуває на об'єкті замовника, згідно додатку № 2 до договору, а замовник - своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за даним договором (п. 2.1., пп. 4.2.10. договору).

Згідно п. 10.1. укладеного між сторонами договору про надання послуг з фізичної охорони № 1/Ев від 13.06.2012 року (далі - договір охорони) цей договір укладається строком на 1 рік і набирає чинності з моменту підписання сторонами.

Відповідно до додатку № 2 до договору охорони (т. 1, а.с. 16) об'єктом, що передається під охорону, є склад металобрухту, який розташований на території перевалки брухту Північної коси оз. Донузлав Євпаторійського морського торговельного порту.

У відповідності до п. 2.9. договору охорони передача під охорону об'єкта (майна) та зняття об'єкта (майна) з-під охорони здійснюється за актом приймання-передачі об'єкту.

14.06.2012 року між сторонами за договором охорони був підписаний акт приймання під охорону (зняття з-під охорони) об'єкта, що передається під охорону (т. 1, а.с. 19).

В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехмаш" (замовник) із Державним підприємством "Євпаторійський морський торговельний порт" (порт) був укладений договір № 378 від 29.12.2012 року (т. 1, а.с. 20-27), предметом якого є надання послуг з перевалки брухту і відходів чорних металів з подальшим відправленням на експорт (п. 1.1. договору).

Згідно п. 3.8. договору № 378 від 29.12.2012 року приймання-передача наданих за цим договором послуг оформлюється актами надання послуг.

Як вбачається з наданих до справи копій реєстру завозу-вивозу товару та актів виконаних робіт (т. 1, а.с. 33-95) у період з 14.06.2012 року по 25.07.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехмаш" на територію Державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт" було завезено брухт чорних металів у кількості 2577,237 тон.

26.07.2013 року під час відправлення брухту чорних металів на експорт на судно було завантажено металобрухт у кількості 2180,943 тони, що підтверджується наявними у справі копіями реєстру завозу-вивозу товару, актів виконаних робіт та коносаменту (т. 1, а.с. 33-35, 96-100, 105, 128-129), після чого, як зазначає позивач за первісним позовом, ним були вивезені залишки брухту в кількості 329,6 тон.

Таким чином, як вказується у позовній заяві позивачем за первісним позовом, різниця між кількістю фактично завезеного на територію Державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт" і переданого під охорону Приватного підприємства "Явір-2000" металобрухту та отриманого з-під охорони металобрухту становить 66,694 тони.

Відповідно до пп. 4.1.1. договору охорони охорона зобов'язана забезпечити охорону і недоторканість майна замовника, прийнятого під охорону, від розкрадання та не допустити проникнення сторонніх осіб на об'єкти, що охороняються, а у випадку проникнення - вжити заходи щодо їх затримання.

Згідно із пп. 4.1.2. договору охорони охорона зобов'язана за домовленістю здійснювати на об'єкті пропускний режим, контролювати завезення/вивезення та внесення/винесення товарно-матеріальних цінностей на територію об'єкта (за його межі), що охороняється.

23.08.2013 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 111), позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом було направлено претензію № 651 (т. 1, а.с. 109-110) з вимогою відшкодувати збитки у розмірі 130359,27 грн.

Листом за № 2857 від 04.09.2013 року (т. 1, а.с. 112-113) відповідач за первісним позовом попрохав направити на його адресу додаткові документи в обгрунтування претензії, які були надіслані позивачем за первісним позовом листом № 657 від 11.09.2013 року (т. 1, а.с. 114), що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями фіскального чек. опису вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 115).

Листом № 4388 від 24.10.2013 року (т. 1, а.с. 140) відповідачем за первісним позовом відмовлено позивачеві за первісним позовом у задоволенні претензії № 651 від 23.08.2013 року. Факт направлення листа № 4388 від 24.10.2013 року на адресу позивача за первісним позовом підтверджується наявною у справі копією опису вкладення (т. 1, а.с. 141).

За таких обставин позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом завдані йому неналежним виконання умов договору охорони збитки у розмірі 154063,14 грн., виходячи із закупівельної вартості брухту чорних металів у розмірі 2310,00 грн. за тону.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі.

За змістом ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Приймаючи до уваги наведене, а також враховуючи загальні положення про відшкодування шкоди, умовою, за якої на боржника покладається обов'язок відшкодувати завдані збитки, є наявність складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (дії або бездіяльності), шкідливого результату такої поведінки (шкоди, збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою й спричиненою шкодою та вини. При цьому обставини стосовно порушення зобов'язання боржником та наявності його вини і прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками, а також їх розмір доводяться кредитором.

Відповідно до п. 6.4. договору охорони факти неналежного виконання охороною своїх зобов'язань та розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, встановлюються у визначеному чинним законодавством та умовами даного договору порядку.

Згідно п. 6.6. договору охорони охорона несе матеріальну відповідальність за заподіяні в результаті неналежного виконання своїх зобов'язань збитки: заподіяні розкраданням майна під час знаходження об'єкта під охороною, здійсненим шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу; нанесені знищенням або псуванням майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт. При цьому відповідно до положень п. 6.5. договору охорони відшкодування завданих з вини охорони збитків здійснюється за поданням замовника охороні постанови органу дізнання, слідства, рішення суду, який встановив факт крадіжки, грабежу, розбою, а також знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, з вини працівників, які здійснюють охорону об'єкта; розмір збитків має бути підтверджений відповідними документами і розрахунками вартості вкрадених, знищених, пошкоджених товарно-матеріальних цінностей або ж грошових коштів, складеними за участю охорони і звірених з бухгалтерськими даними.

Разом із тим, як справедливо зазначається відповідачем за первісним позовом у відзиві на позовну заяву № 4894 від 02.12.2013 року (т. 1, а.с. 137-139), жодного з передбачених п. 6.5. договору охорони документів позивач за первісним позовом ані відповідачеві за первісним позовом, ані суду не надав. Подані позивачем за первісним позовом документи, що стосуються нестачі майна та розміру завданих збитків, складені без участі уповноваженого представника відповідача за первісним позовом, доказів повідомлення відповідача за первісним позовом про проведення процедури встановлення розміру збитків позивач за первісним позовом суду також не надав. Водночас, як вказується у п. 6.9. договору охорони, процедура встановлення розміру збитків здійснюється з обов'язковою участю відповідального співробітника охорони, про що остання попереджається замовником не пізніше ніж за 2 дні до початку проведення процедури. При цьому недотримання даних вимог договору охорони може мати наслідком відмову охорони здійснити компенсацію збитків замовникові.

Слід зазначити, що факти протиправного проникнення сторонніх осіб на територію охоронюваного об'єкта, здійснення даними особами розкрадання, пошкодження чи знищення майна, його вивезення з території охоронюваного об'єкта не підтверджуються й наданими до суду Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Євпаторійської філії доказами, а саме - письмовими поясненнями та випискою з журналу обліку пропуску через КПП (т. 3, а.с. 3, 22-36).

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про те, що позивачем за первісним позовом за допомогою належних та допустимих доказів не доведено факту порушення відповідачем за первісним позовом договору охорони, його вини у виникненні нестачі майна та наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями чи бездіяльністю відповідача за первісним позовом і збитками, що у свою чергу свідчить про відсутність у діях чи бездіяльності відповідача за первісним позовом складу цивільного правопорушення. Крім того, позивачем за первісним позовом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження розміру понесених збитків, оформлених згідно з вимогами договору охорони (п. п. 6.5., 6.9. тощо). Викладені обставини є підставою для відмови в задоволенні первісного позову.

02.12.2013 року від Приватного підприємства "Явір-2000" (позивач за зустрічним позовом) до суду надійшла зустрічна позовна заява № 4896 від 02.12.2013 року (т. 1, а.с. 147-149) про стягнення на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехмаш" (відповідач за зустрічним позовом) заборгованості за спірним договором охорони в розмірі 14628,00 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.12.2013 року (т. 1, а.с. 180) зустрічний позов було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на наступне.

Згідно п. 3.1. договору охорони місячна вартість послуг з охорони становить 10248,00 грн.

У відповідності до п. 3.2. договору охорони замовник зобов'язаний проводити оплату наданих послуг з охорони щомісячно до 5 числа місяця, в якому здійснювалось надання послуг, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок охорони.

Відповідно до п. п. 10.1., 10.2. договору охорони цей договір укладається строком на 1 рік і набирає чинності з моменту підписання його сторонами. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, даний договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк.

Згідно п. 10.4. договору охорони дострокове припинення договору можливе за умови письмового попередження іншої сторони не менш ніж за 30 діб.

Разом із тим, в порушення вимог п. 10.4. договору охорони лист про припинення дії даного договору № 645 від 12.08.2013 року (т. 1, а.с. 166) був надісланий відповідачем за зустрічним позовом на адресу позивача за зустрічним позовом за допомогою факсимільного зв'язку лише за 1 добу.

Згідно із п. п. 3.3., 3.4. договору охорони підтвердженням надання послуг є акт здачі-приймання робіт (надання послуг), що надається охороною для підписання замовнику в двох примірниках в кінці кожного місяця. Замовник повинен не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, підписати акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та повернути один примірник охороні.

У відповідності до п. 3.5. договору охорони у випадку непідписання акта здачі-приймання робіт (надання послуг) у терміни, передбачені п. 3.4., вважається, що послуги з охорони отримані замовником у повному обсязі, належної якості, своєчасно та відповідно до умов договору.

Як зазначається позивачем за зустрічним позовом, станом на 02.12.2013 року відповідач не оплатив надані охоронні послуги за липень та серпень 2013 року на загальну суму 14628,00 грн., а також не підписав акти надання послуг за вказаний період.

Листом № 2907 від 05.09.2013 року (т. 1, а.с. 167) позивачем за зустрічним позовом відповідачеві за зустрічним позовом були надіслані документи для оплати охоронних послуг:

- рахунок № 47409 від 04.07.2013 року на суму 10248,00 грн. за надані послуги охорони за липень 2013 року (т. 1, а.с. 162);

- акт надання послуг № 13130 від 31.07.13 року на суму 10248,00 грн. за надані послуги охорони за липень 2013 року (т. 1, а.с. 164);

- рахунок № 53484 від 01.08.2013 року на суму 4380,00 грн. за надані послуги охорони за серпень 2013 року (т. 1, а.с. 163);

- акт надання послуг № 19506 від 31.08.13 року на суму 4380,00 грн. за надані послуги охорони за серпень 2013 року (т. 1, а.с. 165).

Факт направлення відповідачу за зустрічним позовом вказаних документів підтверджується наявною у справі копією опису вкладення (т. 1, а.с. 168).

Листом № 658 від 11.09.2013 року (т. 1, а.с. 169) позивачеві за зустрічним позовом було відмовлено у проведенні оплати заборгованості та підписанні актів надання послуг з посиланням на обгрунтовані зауваження стосовно виконання останнім охоронних послуг.

Разом із тим, як вказується позивачем за зустрічним позовом, протягом періоду надання охоронних послуг жодних претензій та зауважень від відповідача за зустрічним позовом з приводу невиконання або неналежного виконання зобов'язань в порядку п. 3.6. договору охорони не надходило.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом приписів ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави (глава 63) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вже зазначалось вище, обов'язок відповідача за зустрічним позовом своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату охоронних послуг та момент його виникнення передбачено п. п. 3.1., 3.2., а також пп. 4.2.10. договору охорони.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наявними у справі доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин щодо надання охоронних послуг, заснованих на відповідному договорі; період та вартість наданих послуг; факт направлення відповідачеві за зустрічним позовом рахунків на оплату охоронних послуг та актів надання послуг; факт наявності заборгованості в розмірі 14628,00 грн. за надані охоронні послуги; факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем за зустрічним позовом.

У наданому суду відзиві № 699 від 08.01.2014 року (т. 3. а.с. 4-5) відповідач за зустрічним позовом визнав зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

Дії відповідача за зустрічним позовом стосовно визнання зустрічного позову не суперечать чинному законодавству України та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин суд з урахуванням положень ч. 5 ст. 78 ГПК України приходить до висновку про задоволення зустрічного позову в повному обсязі.

Інші клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються: за первісним позовом - на позивача за первісним позовом, за зустрічним позовом - на відповідача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехмаш" (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, 30/207, код згідно ЄДРПОУ 32083816) на користь Приватного підприємства "Явір-2000" (36007, м. Полтава, вул. С.Кондратенка, 6, код згідно ЄДРПОУ 31175036) - 14628,00 грн. боргу та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.01.2014 року.

Суддя Гетя Н.Г.