Рішення № 36888702, 29.01.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.14р. Справа № 1/5005/380/2012За позовом Прокурора м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 10425 від 14.01.09р.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

прокурор: Матісова О.В., посв. № 001453 від 27.08.12р.;

від позивача: Шульга М.О., дов. № 01-14/303 вих. від 08.01.14р.;

від відповідача: Бажан В.П., дов. № 11/016-юр від 26.12.13р.; Усенко Д.А., дов. № 39/016-юр від 14.01.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, в якому, з урахуванням уточнень від 24.12.13р., просить, внести зміни до договору оренди земельної ділянки № 10425 від 14.01.09р., укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот", виклавши пункти 2.2, 3.1 та 4.1 Договору в наступній редакції:

- "п. 2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 08.08.2011 становить 4 458 103 грн. 87 коп.";

- "п. 3.1 Договір укладається на строк до 24.12.2020. Після закінчення строку договору "Орендар" має переважне право на поновлення його на новий строк";

- "п. 4.1 Орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 133 743,12грн./рік без ПДВ. З урахуванням пільги - у розмірі 93 620,19 грн./рік без ПДВ, яка застосовується на умовах, визначених рішенням Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012р. № 475-24/VI "Про плату за землю".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2012р. за клопотанням відповідача провадження у справі №1/5005/380/2012 зупинене до розгляду пов'язаної з нею справи № 415/219/12 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2013р. за клопотанням позивача провадження у справі поновлено, у зв'язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2013р. за клопотанням відповідача провадження у справі №1/5005/380/2012 зупинене до розгляду пов'язаної з нею справи № 415/219/12 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2013р. за клопотанням позивача провадження у справі поновлено та призначений її розгляд в судовому засіданні.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. У відзиві на позов від 02.02.12р., доповненнях до відзиву від 24.12.13р. та від 14.01.14р. зазначив, що на спірні правовідносини оренди не можливо поширити дію рішень міської ради, на які посилається прокурор, оскільки це призведе до порушення приписів ст. 58 Конституції України. При цьому спірний договір оренди не місить підстав для перегляду розміру орендної плати у випадку зміни нормативної оцінки земельної ділянки та введення додаткових коефіцієнтів, як це передбачено вказаними вище рішеннями міської ради. Вказує, що позивачем порушено процедуру зміни господарських договорів, визначену ст. 188 ГК України та не надано доказів на підтвердження одночасної наявності умов, встановлених нормами ст. 652 ЦК України, на яку посилається прокурор. Крім того, позовні вимоги ґрунтуються на рішеннях Дніпродзержинської міської ради, які на час судового розгляду справи втратили свою чинність, а витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.08.11р. № 4871, у зв'язку із застосуванням позивачем коефіцієнтів, є незаконним, а вказана в ньому інформація щодо розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки не відповідає дійсності. Проти внесення змін до п.3.1 Договору не заперечував. В решті позовних вимог просив відмовити.

В судовому засіданні 23.01.14р. представник позивача подав клопотання про перенесення розгляду справи та призначення колегіального розгляду справи, у зв'язку з її складністю, яке залишене судом без задоволення за безпідставністю.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2008 року між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпроазот", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Дніпроазот" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі-Договір), зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 10425 від 14.01.2009р.

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: вул.. Горобця, 1, м. Дніпродзержинськ, згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпродзержинської міської ради від 24.12.2007р. № 323-17/V. (п. 1.2. Договору).

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 18.01.2008р. становить 2 129 413,44 грн.

Договір укладено строком до 24.12.2010р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 68 141,28 грн./рік без ПДВ, що становить 5 678,44 грн/міс без ПДВ і вноситься на рахунок місцевого бюджету, реквізити якого надаються Орендарю додатково Орендодавцем.

Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів ставки земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (п. 4.4 Договору).

За умовами договору орендодавець має право вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку та інших мотивів, визначених умовами цього договору (п. 9.2.3 Договору).

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст. 288 вказаного кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір річної орендної плати встановлюється у договорі, але річна сума платежу для інших категорій земель (крім земель сільськогосподарського призначення) не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковий кодексом України. (ст. 288.5 Податкового кодексу України).

Позивач вважає, що прийняття Податкового кодексу, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, є підставою для внесення змін до п. 4.1. спірного договору оренди. Окрім того, позивач зазначає, що в зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є предметом спірного договору, є необхідність зміни п. 2.2. договору, що і стало причиною спору.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та інші юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення прийняті органом місцевого самоуправління є обов'язковими до виконання на певній території.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно до вимог статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

25.06.2012 року Дніпродзержинською міською радою прийнято рішення № 475-24/VІ "Про плату за землю", яким встановлено коефіцієнт для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, розпорядниками яких є Дніпродзержинська міська рада на рівні трикратного розміру земельного податку; вирішено застосовувати коефіцієнти для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки з 01.07.2012 року.

Вказаним рішенням встановлено з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року пільгу із земельного податку у відсотковому еквіваленті від суми, що зараховується до місцевого бюджету.

Як зазначає позивач, рішення Дніпродзержинської міської ради від 15.12.10р. № 07-02/VI, яким визначено нормативно грошову оцінку землі та рішення від 25.06.12р. № 475-24/VI, яким визначено коефіцієнти для розрахунку річної орендної плати на земельні ділянки, розпорядником яких є позивач та розмір пільги з орендної плати, офіційно оприлюднені в засобах масової інформації, що є підставою вважати, що суб'єкти господарювання, які використовують земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, обізнані про зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок та відповідно до цього і про необхідність переукласти договори оренди земельних ділянок.

Як вказує позивач, на час розгляду справи сторони не привели спірний договір оренди земельної ділянки до вимог діючого законодавства в частині орендної плати за користування земельною ділянкою, що є підставою для внесення змін до Договору в судовому порядку.

Розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, який станом на 08.08.11р. складає 4 458 103,87 грн., позивач обґрунтовує посиланням на витяг № 4871 від 15.08.11р. з технічної документації Управління Держкомзему у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно з законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно частини 2 статті 12 цього Закону нормативно-правові акти з проведення оцінки земель які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок в силу положень статті 13 названого Закону приводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормами статі 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до положень статей 20 та 23 цього Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки землі урегульований "Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженим спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Українською академією аграрних наук від 27.01.2006р. за №18/15/21/11.

Пунктом 1.3 Порядку передбачено, що нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Стаття 33 Господарського кодексу України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. В даному випадку вимоги прокурора про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зокрема до нормативної грошової оцінки можуть бути задоволені тільки на підставі виданого у відповідності з вимогами вищезазначеного Порядку витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Отже, наданий міською радою витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 12.07.13р.р. Дніпродзержинською міською радою прийнято рішення № 842-30/VI, згідно п. п. 2, 7 якого з 01.01.14р. втратили чинність рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.12р. № 475-24/VI та від 15.12.10р. № 07-02/VI відповідно.

Таким чином, позовні вимоги в частині внесення змін до п.п. 2.2 та 4.1 спірного Договору ґрунтуються на рішеннях Дніпродзержинської міської ради, що втратили чинність, тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Одночасно, суд вважає, що позовні вимоги в частині внесення змін до п. 3.1 договору оренди земельної ділянки № 10425 від 14.01.09р., укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот", виклавши його в наступній редакції: "п. 3.1 Договір укладається на строк до 24.12.2020. Після закінчення строку договору "Орендар" має переважне право на поновлення його на новий строк", є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 15.12.10р. № 09-02/VI „Про продовження (поновлення) права користування земельними ділянками", відповідачу продовжено право користування спірною земельною ділянкою на 10 років.

Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили, тобто вказані зміни в договір набирають чинності з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Внести зміни до п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 14.01.2009 року № 10425, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот", виклавши його в наступній редакції: "п. 3.1 Договір укладається на строк до 24.12.2020р. Після закінчення строку договору "Орендар" має переважне право на поновлення його на новий строк".

В решті позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроазон" (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, р/р 31214206783005 у відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012) 1 073 грн. 00 коп. (одну тисячу сімдесят три грн. 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. РудьПовне рішення складено -28.01.14р.