Рішення № 36888527, 20.01.2014, Центральний районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/348/13- ц

20.01.2014 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Деменка С.В.,

при секретарі - Штін Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про припинення права на частку у спільному майні та визнання право власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності.

Уточнивши свої вимоги, зазначила, що вона є власником 1/5 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 19.11.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №9042. Право власності зареєстровано в КРП «СМБРТІ» 05.12.2012 року.

Право власності на решту часток домоволодіння належить: ОСОБА_2 - 1/60 частки, ОСОБА_3 - 1/60 частки, ОСОБА_4 - 1/60 частки, ОСОБА_9 - 1/20 частки, ОСОБА_6 - 18/100 частки, ОСОБА_5 - 52 /100 частки зазначеного домоволодіння.

Позивач зазначила про те, що належна їй частка житлового будинку АДРЕСА_1, так само як і інші частки відповідачів, перебувають в аварійному стані. Ніхто із співвласників не проживає у даному домоволодінні. Будинок руйнується та потребує проведення невідкладних будівельно-відновлювальних робіт. Однак, на це необхідна згода всіх співвласників, яку отримати неможливо. Вважає, що в даному випадку необхідно та можливо припинити право інших співвласників на належні їм частки спірного домоволодіння.

З урахуванням наведеного, позивачка посилаючись на п.п.1,3,4 ч.1 ст.365 ЦК України просила припинити право інших співвласників на належні їм частки домоволодіння, визнати право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 в цілому, замінивши речові права відповідачів на грошову компенсацію.

В запереченні представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_10 просила залишити позовні вимоги без задоволення з мотивів їх необґрунтованості та безпідставності.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представники - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтримали уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за довіреністю - ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, викликалися до суду через оголошення у пресі (а.с.113).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником 1/5 частки домоволодіння АДРЕСА_1. Співвласниками інших часток зазначеного домоволодіння є відповідачі по справі: ОСОБА_5 (52/100 частки), ОСОБА_6(18/100 частки), ОСОБА_4 (1/60 частки), ОСОБА_3 (1/60 частки), ОСОБА_2 (1/60 частки) (а.с.40,41,47,96,99 інвентарної справи №21800).

Відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи виділити в натурі частки співвласників не можливо (а.с.41-69, 178-203).

Спірний будинок фактично знаходиться в аварійному стані та сторони по справі в ньому не проживають.

Відповідно до ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім ї.

Як слідує зі змісту позову, позивачка просить на підставі ст.365 ЦК України визнати за нею право на частки всіх інших співвласників у спільному майні, а також визнати за нею право власності на все домоволодіння в цілому.

Однак, на думку суду, заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволенні на підставі ст.365 ЦК України.

Аналізуючи зазначену норму права, суд вважає, що за її допомогою неможливо набути право власності на нерухоме майно за конкретних обставин справи.

Так, позивачка, будучи власником лише 1/5 частки домоволодіння, просить припинити право інших співвласників на відповідні частки домоволодіння, які, як по одинці, так і у сукупності, не є незначними частками та в цілому переважають частку позивачки.

Щодо доводів позивачки стосовно не завдання істотної шкоди інтересам співвласників, суд також зазначає, що місце проживання відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 (якім належить більша частина домоволодіння), ОСОБА_4 невідоме. Відповідачка ОСОБА_9 померла та її право на частку у домоволодінні юридично за іншими особами не зареєстровано. Згідно ст.317 ЦК України на зміст права власності не впливає місце проживання власника.

Таким чином, гроші покладені позивачкою на депозит суду, фактично не виконають функцію грошової компенсації вартості часток зазначених співвласників, що беззаперечно порушить права зазначених осіб чи їх правонаступників.

Крім того, відсутність достовірних даних про місцезнаходження співвласників майна може свідчити про наявність інших підстав, передбачених законом, для переходу права власності на майно, ніж визначені позивачкою.

Доводи позивачки про мотиви звернення до суду із позовом - неможливість отримання згоди інших співвласників на реконструкцію своєї частки будинку, не зацікавленість співвласників у збереженні будинку у придатному для проживання стані, суперечать положенням ст.319 ЦК України про те, що власник володіє, користується та розпоряджається майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Таким чином, на думку суду, заявлені позовні вимоги суперечать умовам та підставам припинення права на частку у спільному майні, передбаченим ст.365 ЦК України.

Крім того, суд також зазначає, що вимоги уточненого позову про припинення права ОСОБА_9 на частку нерухомого майна є безпідставними, оскільки на час розгляду справи зазначена особа померла (а.с.146). Тобто зазначена особа взагалі не є належним відповідачем по справі.

Згідно до матеріалів спадкової справи, спадщину після смерті ОСОБА_9 прийняв інший відповідач по справі - ОСОБА_2, яка де-юре права власності на частку будинку АДРЕСА_1 не набула (а.с.143-149).

Також, формулюючи вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на домоволодіння в цілому, суд зазначає, що відповідно до інвентарної справи, власником 1/5 частки домоволодіння є ще і ОСОБА_11 (а.с.98), однак вимог про припинення її права на частку майна, позивачем не ставиться. Відомостей про набуття позивачкою права власності на зазначену частку в іншій спосіб, теж не має.

На підставі наведеного, на думку суду, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.317,319,365 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про припинення права на частку у спільному майні та визнання право власності - відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачкою.

Повернути з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026, банк - ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь) на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, ІПН - НОМЕР_1, кошти у розмірі 63500, 00 грн. та 236372, 00 грн. внесені на депозитний рахунок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим, які знаходяться на рахунку НОМЕР_2, код 26273942 ГУ ДК України в АРК м. Сімферополь, код банку 824026 (призначення платежу - від ОСОБА_1 (ІПННОМЕР_1) на депозитний рахунок Центрального районного суду м. Сімферополя за позовною заявою по справі №124/348/2013 цивільна) сплачені згідно платіжного доручення № 1 від 23.09.2013 року та платіжного доручення №2 від 30.09.2013 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: С. В. Деменок