ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.
Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
УХВАЛА
іменем України
"29" січня 2014 р. Справа № 817/3338/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Майора Г.І.,
при секретарі Самченко В.М. ,
за участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" жовтня 2013 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2013 року ПАТ "Рівнеазот" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 11.09.2013 року № 0004352342.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області № 0004352342 від 11.09.2013 року.
Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіряючи правомірність прийнятого рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
В період з 02.08.2013 року по 22.08.2013 року відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.11.2012 по 30.04.2013 по взаємовідносинах з ТОВ «Лідергаз» та ДК «Укртрансгаз» по операціях з придбання та постачання природного газу придбаного у компанії «Ostchem Holding Limited».
За результатами вказаної перевірки, складено акт № №647/17-16-22-01/05607824 від 30.08.2013 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.187.1 ст.187, абз.3 п.188.1 ст.188, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого останнім занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 38780539, 00 грн.
На підставі результатів вказаної перевірки, 11.09.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004352342 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 58170808,50грн. з яких 38780539, 00 грн. - основного платежу та застосовані штрафні санкції в розмірі 19390269,50 грн.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем імпортувався природний газ через компанію «Ostchem Holding Limited» (Кіпр) згідно контракту від 10 березня 2011 року № 393 та відповідними додатковими угодами до даного контракту, якими визначено контракту вартість газу в січні-грудні 2012 року та січні-червні 2013 року в розмірі 430 доларів США за 1000 куб. м. без ПДВ.
Відповідно до п.197.14 ст.197 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України природного газу за кодом згідно УКТЗЕД 2711210000.
30.10.2012 року між позивачем (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідергаз» (покупець) укладений договір №1255 на купівлю-продаж природного газу.
Згідно з умовами вказаного договору - граничний рівень ціни на природний газ встановлюється НКРЕ.
Підпунктом 5.2 пункту 5 вказаного договору значиться, що ціна за 1000 куб. м природного газу на момент укладання цього договору 3222,60грн. без урахування податку на додану вартість, а з ПДВ у розмірі 3867,12 грн.
24 січня 2013 року між позивачем (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідергаз» (покупець) укладений договір №143 на купівлю-продаж природного газу.
Підпунктом 5.1. пункту 5 вказаного договору встановлено, що граничний рівень ціни на природний газ встановлюється НКРЕ.
Підпунктом 5.2 пункту 5 вказаного договору значиться, що ціна за 1000 куб. м природного газу на момент укладання цього договору 3222,60грн. без урахування податку на додану вартість, а з ПДВ у розмірі 3867,12 грн.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з абз. 3 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.
Пунктом 190.1 ст. 190 ПК України визначено, що базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом.
Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що при здійсненні операцій з постачання товарів ввезених на митну територію України, суб'єкт господарювання повинен визначати базу оподаткування виходячи з договірної (контрактної вартості), але не нижче митної вартості товарів.
В свою чергу, відповідно до абз.4 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), у разі, якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).
Вказаною правовою нормою чітко визначено порядок визначення бази оподаткування у разі, якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами) та не пов'язує визначення бази оподаткування у такому випадку з митною вартістю товару.
Крім того, згідно з п. 4.3 ст. 4 Законом України "Про податок на додану вартість", для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості. Відповідачем при проведенні перевірки не взято до уваги те, що правила зазначеної правової норми регулюють визначення бази оподаткування товарів, які імпортуються на територію України, тобто така вартість є необхідною виключно для сплати ПДВ при перетині митного кордону, але не є обов'язковою для визначення ціни продажу цього товару на території України.
Вказана правова позиція викладена в Ухвалі ВАСУ від 11.10.2011 року по справі № К/9991/26469/11.
Також колегія суддів зазначає, що згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення», державне регулювання цін може здійснюватися шляхом:
1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 1395 від 31.10.2012, №1559 від 30.11.2012, №1849 від 28.12.2012, №74 від 31.01.2013, №207 від 28.02.2013, №368 від 01.04.2013 «Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання», встановлений граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 3509,00 грн. за 1000 м3.
Отже, ціна на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання є регульованою.
Таким чином, митна вартість ввезеного товару не є звичайною ціною для товару в подальшому реалізованому на території України, а тому визначення платником податку бази оподаткування такого товару виходячи з їх договірної вартості але не нижче від звичайної ціни є правомірним.
Посилання відповідача на відсутність у позивача ліцензії на постачання природного газу є безпідставним, оскільки законодавець не пов'язує встановлення граничного рівня цін на природний газ з наявністю чи відсутністю у суб'єкта господарювання ліцензії на постачання природного газу.
Посилання відповідача на порушення позивачем п.3.1 розділу 5 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» є також безпідставним, оскільки встановлено, що у рядках 1 - 6 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання звітного періоду, які оподатковуються за основною ставкою, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод), та обсяги постачання, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V Кодексу, та ті, що не оподатковуються у зв'язку з визначенням місця постачання послуг за межами митної території України відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу або постачання послуг за межами митної території України.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що в рядках 1-6 колонки А, Б декларації, вказані позивачем загальні обсяги постачання звітного періоду з врахуванням абз.4 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем при реалізації природного газу ТОВ «Лідергаз» вірно визначено базу оподаткування за договірною вартістю товару у відповідності з вимогами абз.4 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" жовтня 2013 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук
судді: (підпис) А.Ю.Бучик
(підпис) Г.І. Майор
З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук
Повний текст cудового рішення виготовлено "29" січня 2014 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" м.Рівне-17,33017
3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023
Судове рішення № 36888266, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 817/3338/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: