Рішення № 36885782, 16.01.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/120/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2014 Справа № 908/4195/13

За позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії концерну "Міські теплові мережі" Комунарського району, 69091, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 15-В

до відповідача Приватного підприємства фірми "Ольга-Русь", 69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 100, 3 під'їзд, 1 поверх

про стягнення коштів

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Кузьміна С.Ю., представник довіреність № 9137/27 від 31.12.2013р.

від відповідача: Гернець Л.О., представник довіреність " 69 від 14.01.2014р.

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії концерну "Міські теплові мережі" Комунарського району до відповідача Приватного підприємства фірми "Ольга-Русь" про стягнення коштів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.12.2013р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 16.01.2014р.

В судовому засіданні 16.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді відповідачу поставлено теплову енергію у період з лютого 2013р. по квітень 2013р. та жовтень 2013р. на загальну суму 13 719,72 грн. Відповідач отриману теплову енергію не оплатив. Позивач просить стягнути 12 696,18 грн. основного боргу, 257,44 грн. 3% річних та 851,49 грн. пені.

16.01.2014р. від позивача надійшла заява з проханням провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 12 696,18 грн. припинити, та стягнути з відповідача 851,49 грн. пені та 257,44 грн. 3% річних.

Заява не суперечить ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та приймається судом до розгляду.

Відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві, зазначив, що 27.12.2013р. відповідачем перерахувало на рахунок Концерну «Міські теплові мережі» 15 109,42 грн. за отриману теплову енергії у період з лютого по грудень 2013 р. (квитанція № 022710009), просив провадження у справі в частині стягнення основного боргу припинити. Стосовно частини спору про стягнення пені та 3% річних зазначив, що нараховані 3% річних у сумі 257,44 грн. не визнає, оскільки у договорі №

501431 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 06.03.2013р. укладеного між позивачем та відповідачем відсутні зобов'язання Відповідача про їх сплату. Також просив зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, оскільки сума 851,49 грн. є для відповідача суттєвою, оскільки підприємство належить до малого бізнесу з невеликим обсягом виробництва. У 2013 році об'єм виробництва зменшився, у зв'язку з відсутністю заказів на пошив взуття, при цьому виникли непередбачені витрати на оплату послуг за розроблення технічної документації при укладанні договору з теплопостачальною організацією, а також в 2013р. після укладання договору вартість послуг для підприємства зросла. Крім того, у 2013р. у підприємства зросли витрати на оплату заробітної плати працівникам підприємства, яка підвищувалась у зв'язку з дотриманням підприємства норм діючого законодавства, стосовно розміру мінімальної заробітної плати.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

06.03.2013р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі Філії концерну "Міські теплові мережі" Комунарського району (Позивач) та Приватним підприємством фірма "Ольга-Русь" (Відповідач) підписано Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501431.

Відповідно до п. 1.1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді, Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5 договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, відповідно до встановлених тарифів (цін) діючих на час розрахунків.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При наявності приладів комерційного обліку обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.

Пунктом 6.7 договору сторони узгодили, що Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Парамонова, буд. 15В, документи за розрахунковий період:

- рахунок;

- акт приймання - передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий Акт приймання - передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дня отримання.

У період часу з лютого 2013р. по квітень 2013р. та жовтень 2013р. відповідачу поставлено теплову енергію на суму 13 719,72 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії (наявні у матеріалах справи).

Відповідачем були отримані, підписані та скріплені печаткою підприємства акти приймання - передачі теплової енергії за період з лютого 2013р. по квітень 2013р.

Для отримання рахунку та акту приймання - передачі за жовтень 2013р. відповідач не з'явився в порядку визначеному Договором. Позивачем було направлено розрахункові документи за жовтень 2013р. в необхідній кількості примірників на адресу відповідача поштовою кореспонденцією.

Відповідно до п. 6.7.2. Договору у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання -передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідач заперечень, щодо нарахувань, зазначених у рахунку та акті приймання - передачі теплової енергії за жовтень 2013р. на адресу позивача не надав, належним чином оформлений акт приймання - передачі теплової енергії не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими Позивачем до оплати за жовтень 2013р.

16.01.2014р. від позивача надійшла заява з проханням провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 12 696,18 грн. припинити оскільки 27.12.2013р. відповідачем сплачено вище зазначену суму, що підтверджується квитанцією № б/н від 27.12.2013р. на загальну суму 15 109,42 грн.

За приписами п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 12 696,18 грн. підлягають припиненню за відсутності предмета спору, оскільки сплачені відповідачем після звернення позивача до суду.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити пну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідачем доказів сплати заборгованості за отриману теплову енергію не надано. Доказів надання позивачу заперечень щодо даних, зазначених в актах приймання -передачі теплової енергії та будь-яких зауважень щодо якості послуг, які надавались, також суду не представлено.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 851,49 пені за період з 21.03.201р. по 15.12.2013р. та 3% річних в розмірі 257,44 грн. за період з 21.03.2013р. по 15.12.2013р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625. Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідальність Споживача за несвоєчасну оплату вартості отриманої теплової енергії в терміни, встановлені п. 6.4 Договору закріплено в п. 7.2.10 Додаткової угоди до Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № б/н від 06.03.2013р., останній сплачує Теплопостачальній організації пеню від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючій під час утворення заборгованості. Оплата пені не звільняє Споживача від виконання своїх обов'язків.

Судом перевірено правильність нарахування сум, та встановлено, що стягненню підлягає сума в пені в розмірі 851,49 грн. та сума 3% річних в розмірі 252,21 грн.

Зауваження відповідача на позов суд вважає безпідставними в силу викладеного та непідтвердженими належними та допустимими засобами доказування.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

1. Позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії концерну "Міські теплові мережі" Комунарського району до відповідача Приватного підприємства фірми "Ольга-Русь" про стягнення коштів задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства фірми "Ольга-Русь" (69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 100, 3 під'їзд, 1 поверх; код ЄДРПОУ 20506799) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії концерну "Міські теплові мережі" Комунарського району (69091, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 15-В; код ЄДРПОУ 32121458) пеню в розмірі 851 (вісімсот п'ятдесят одна) грн. 49 коп., 3% річних в розмірі 252 (двісті п'ятдесят дві) грн. 21 коп., судовий збір в розмірі 1 719 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 85 коп. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 12 696,18 грн. припинити.

4. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 21.01.2014р.