Ухвала суду № 36885752, 30.01.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"30" січня 2014 р. справа №5004/515/12 Суддя господарського суду Волинської області Войціховський В.А., при секретарі судового засідання Потоцькій А.О.,

за участю представників:

Григор'єв В.В. - ліквідатор

Смалюх Р.Я. - представник ПАТ "Західінкомбанк" (дов. від 27.12.2012р. №3571-19)

Мисковець О.Ю. - представник ТзОВ "ГЮАЛОС" (дов. від 28.04.2012р.)

розглянувши в судовому засіданні

заяви публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м. Луцьк

про визнання неправомірними та такими, що не відбулися, загальних зборів кредиторів від 27.12.2013р., а також визнання неправомірними зборів комітету кредиторів від 27.12.2013р. та визнання протиправними прийнятих на зборах рішень

у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ГЮАЛОС", м. Дубно

до товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮГЛАС", м. Нововолинськ

про банкрутство

ВСТАНОВИВ: ухвалою господарського суду від 08.05.2012р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ГЮАЛОС" було порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮГЛАС", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича.

Ухвалою суду від 23.08.2012р. було затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮГЛАС" згідно котрого вимоги кредиторів визнані в наступному розмірі: товариство з обмеженою відповідальністю "ГЮАЛОС" 363 836 грн. - вимоги четвертої черги, 5365 грн. - вимоги першої черги; публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" 14 034 006,46 грн. - вимоги першої черги, 4 209 868,04 грн. - вимоги шостої черги; фізична особа Рижук Іван Андрійович 1 128 860,92 грн. - вимоги четвертої черги, 1113 грн. - вимоги першої черги.

Постановою господарського суду від 25.03.2013р. процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство ТзОВ "АЛЮГЛАС" було припинено, товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЮГЛАС" (м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 28а, код ЄДРПОУ 32062031) визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, скасовано арешти та інші обмеження, накладені на майно товариства-боржника, ліквідатором ТзОВ "АЛЮГЛАС" призначено арбітражного керуючого Григор'єва В.В., зобов'язано ліквідатора подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання ТзОВ "АЛЮГЛАС" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зобов'язано ліквідатора подавати суду та комітету кредиторів звіти про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника, використання коштів боржника.

Публікація оголошення про визнання ТзОВ "АЛЮГЛАС" банкрутом і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури була здійснена 06.04.2013р. в газеті "Голос України" №67(5567).

Ухвалою від 08.08.2013р. заяву кредитора - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нововолинську про визнання грошових вимог до ТзОВ "АЛЮГЛАС" було визнано в розмірі 284 192,67 грн. із віднесенням до другої черги задоволення вимог кредиторів, визначено при цьому, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу, погоджено попередній звіт ліквідатора ТзОВ "АЛЮГЛАС" Григор'єва В.В., зобов'язано ліквідатора відповідно до ст.ст. 41-46 Закону про банкрутство виконати ліквідаційну процедуру банкрута у строк, передбачений цим Законом.

13 січня 2014 року публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" (кредитор по справі про банкрутство ТзОВ "АЛЮГЛАС") звернулось до суду із заявами №35-19 та №36-19 від 11.01.2014р. про визнання неправомірними та такими, що не відбулися, загальних зборів кредиторів, оформлених протоколом від 27.12.2013р., а також визнання неправомірними зборів комітету кредиторів та визнання протиправними прийнятих на зборах рішень, оформлених протоколом №1 від 27.12.2013р.

Ухвалою господарського суду від 14.01.2014р. заяви ПАТ "Західінкомбанк" було призначено до розгляду в судовому засіданні із повідомленням про день та час його проведення усіх кредиторів, товариства-банкрута та ліквідатора.

У визначений господарським судом день та час у судове засідання з'явились ліквідатор ТзОВ "АЛЮГЛАС" Григор'єв В.В., а також представники ПАТ "Західінкомбанк" та ТзОВ "ГЮАЛОС". Інший кредитор - фізична особа Рижук І.А., не дивлячись на належне його повідомлення про час і місце проведення судового засідання, в засідання суду не з'явився, пояснень щодо заяв ПАТ "Західінкомбанк" не подав.

З огляду на належне повідомлення про дату проведення засідання суду, відсутність заперечень з цього приводу ліквідатора та представників кредиторів, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в даному судовому засіданні за відсутності фізичної особи Рижука І.А. чи його представника.

Присутній в судовому засіданні представник ПАТ "Західінкомбанк" заяви кредитної установи підтримав, засвідчивши при цьому, що 27.12.2013р. за ініціативою ліквідатора товариства "АЛЮГЛАС" Григор'єва В.В. було проведено засідання загальних зборів кредиторів. Вів засідання ліквідатор Григор'єв В.В. який запропонував змінити персональний склад комітету кредиторів ТзОВ "АЛЮГЛАС", зокрема, припинити участь ПАТ "Західінкомбанк" у комітеті кредиторів у зв'язку з його невідповідністю вимогам абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Не зважаючи на заперечення ПАТ "Західінкомбанк" та обґрунтування неправомірності таких дій, голоси банку ліквідатором не враховувались, проте ліквідатор вважав за можливе враховувати голоси засновника боржника - Рижука І.А., та іншого кредитора ТзОВ "ГЮАЛОС", які разом володіють менше 10% загальної кількості вимог та відповідно голосів.

Також ПАТ "Західінкомбанк" вважає, що збори кредиторів не були повноважними оскільки на них не були присутніми кредитори, які сукупно володіють половиною голосів. ПАТ "Західінкомбанк" вказує, що повинен бути обов'язково включений до комітету кредиторів, оскільки володіє більш ніж 25% голосів.

З приводу визнання неправомірними зборів комітету кредиторів та визнання прийнятих на них рішень незаконними представник ПАТ "Західінкомбанк" посилається на те, що склад комітету кредиторів ТзОВ "АЛЮГЛАС" було сформовано неповноважним складом зборів кредиторів. Рішення прийняті на зборах комітету кредиторів не входять до повноважень комітету зборів кредиторів ТзОВ "АЛЮГЛАС", а є компетенцією заставного кредитора ПАТ "Західінкомбанк". Відтак згадане рішення комітету кредиторів порушує законні права та інтереси кредитора-кредитної установи.

Відтак ПАТ "Західінкомбанк" у заявах №35-19 та №36-19 від 11.01.2014р. та представник кредитної установи в судовому засіданні просять суд визнати загальні збори кредиторів ТзОВ "АЛЮГЛАС" від 27.12.2013р. неправомірними та такими, що не відбулися, а також визнати збори комітету кредиторів ТзОВ "АЛЮГЛАС" від 27.12.2013р. (протокол №1) неправомірними та визнати протиправними прийняті на вищезазначених зборах комітету кредиторів рішення.

У відзивах від 20.01.2014р. №01-12/8 та №01-12/9, а також присутній в судовому засіданні ліквідатор ТзОВ "АЛЮГЛАС" Григор'єв В.В. з приводу заяв ПАТ "Західінкомбанк" заперечив засвідчивши, що зазначена кредитна установа відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство є забезпеченим кредитором, оскільки його вимоги забезпечено заставою майна боржника. Закон про банкрутство не допускає подвійного статусу забезпеченого та поточного кредитора. Загальні збори кредиторів ТзОВ "АЛЮГЛАС" було проведено повноважним складом, оскільки на них були присутніми кредитори, які володіють більш як 50% голосів відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При прийнятті рішення було враховано дорадчий голос ПАТ "Західінкомбанк".

Необхідність проведення зборів кредиторів ліквідатор товариства-боржника обґрунтовує тим, що раніше діючий склад комітету кредиторів ТзОВ "АЛЮГЛАС" не відповідав вимогам ч.ч. 1, 6 ст. 26 Закону про банкрутство, оскільки попередній склад комітету кредиторів товариства було сформовано за участі забезпеченого кредитора - ПАТ "Західінкомбанк" та за відсутності кредитора, що володів більш 25% відсотків конкурсних вимог (фізична особа Рижук І.А.)

Щодо проведення зборів кредиторів товариства "АЛЮГЛАС" в м. Луцьку ліквідатор засвідчив, що ст. 26 Закону про банкрутство визначається, що збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника, однак, після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття його ліквідаційної процедури стороною у справі є банкрут про що зазначено у ст.ст. 37, 38 Закону про банкрутство. Збори кредиторів у м. Луцьку було проведено виключно для зручності кредиторів, більшість з котрих знаходяться у м. Луцьку (ПАТ "Західінкомбанк", фізична особа Рижук І.А.)

Стосовно законності рішення прийнятого на засіданні комітету кредиторів ТзОВ "АЛЮГЛАС" від 27.12.2013р. ліквідатор Григор'єв В.В. засвідчив, що таке рішення приймалося законно сформованим складом комітету кредиторів ТзОВ "АЛЮГЛАС", рішення приймалися по питаннях, які не віднесено до компетенції забезпеченого кредитора, а навпаки відносяться до компетенції ліквідатора на стадії здійснення заходів ліквідаційної процедури. На відповідних зборах комітету кредиторів ТзОВ "АЛЮГЛАС" ліквідатор лише узгодив свої дії з комітетом кредиторів.

Щодо початкової вартості заставного майна, яке підлягає продажу на прилюдних торгах, ліквідатор зазначив, що таке майно не є цілісним майном комплексом, оскільки не може забезпечити здійснення господарської діяльності на постійній основі, а тому при визначенні початкової ціни продажу заставного майна виходив із наступного:

Для визначення вартості майна банкрута ліквідатором ТзОВ "АЛЮГЛАС" шляхом укладення договору на проведення незалежної оцінки №25/13 від 05.06.2013р., до відповідних дій щодо визначення оцінки заставного майна банкрута було залучено сертифіковану оціночну організацію - приватне підприємство "Каштан-ЛВ" (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №11272/11 від 12.01.2011р.)

Згідно із здійсненими підприємством Звітів, загальна ринкова вартість належного банкруту майна становила 1 332 263 грн. без ПДВ. Зважаючи на вказані висновки та з метою реалізації майна банкрута, арбітражним керуючим Григор'євим В.В. на адресу кредитора, вимоги котрого забезпечені майном боржника (ПАТ "Західінкомбанк") було направлено письмову пропозицію від 28.08.2013р. про погодження початкової вартості майна на суму 1 332 263 грн. Листом від 10.09.2013р. №3184/19 ПАТ "Західінкомбанк" із проведеною ПП "Каштан-ЛВ" оцінкою вартості майна банкрута не погодилось, повважавши оцінку заниженою, а також запропонувало ліквідатору здійснити нову оцінку заставного майна банку у іншого кваліфікованого суб'єкта оціночної діяльності - ТзОВ "Волинь-Експерт".

06 листопада 2013 року між ТзОВ "Волинь-Експерт" (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №12642/11 від 14.11.2011р.), ліквідатором ТзОВ "АЛЮГЛАС" Григор'євим В.В. та ПАТ "Західінкомбанк" було укладено договір №484/3 на проведення оцінки заставного майна банкрута, згідно якого платником послуг експерта ТзОВ "Волинь-експерт" є ПАТ "Західінкомбанк". Оцінка проводилася експертом з метою визначення ринкової вартості майна (відповідно до акту інвентаризації від 18 квітня 2013 року) банкрута для відчуження майна на прилюдних торгах. Загальна вартість заставного майна банкрута відповідно до вищезгаданих висновків експерта становила 2 756 000 грн. Відповідно до цієї оцінки було встановлено початкову вартість заставного майна банкрута для продажу на публічних торгах.

Своїми усними поясненнями присутній в засіданні суду представник ТзОВ "ГЮАЛОС" з приводу заяв ПАТ "Західінкомбанк" заперечив засвідчивши на дотриманні ліквідатором положень чинного законодавства України про банкрутство в процесі проведення зборів кредиторів товариства-банкрута та формуванні комітету кредиторів ТзОВ "АЛЮГЛАС".

Розглянувши заяви ПАТ "Західінкомбанк", заслухавши пояснення ліквідатора та представників кредиторів, господарський суд, враховуючи, що кожна сторона повинна довести те, на що вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що відповідні заяви не підлягають задоволенню. Викладена позиція пов'язана з наступними обставинами:

Редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року №2343-XII (застосовувалася при розгляді даної справи до визнання боржника банкрутом та відкриття стосовно нього ліквідаційної процедури) була чинною до 18 січня 2013 року включно. З 19 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI, який виклав нову редакцію цього нормативно-правового акта.

У відповідності до п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI (далі Закон про банкрутство) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до положень ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до положень ст. 37 Закону про банкрутство ліквідація - припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрутом; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи-банкрута.

Згідно із ст. 46 Закону про банкрутство після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Статтею 26 Закону про банкрутство передбачено, що під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону. Збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону про банкрутство до компетенції зборів кредиторів належить: визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; схвалення плану санації боржника в процедурі розпорядження майном; інші питання передбачені цим Законом.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставною майна боржника; поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя);

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону про банкрутство учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, справи про банкрутство.

Статтею 10 законодавчого акту про банкрутство встановлюються положення у відповідності до котрих суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частинами 4 та 11 статті 40 Закону про банкрутство визначено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство (ст. 1 Закону про банкрутство).

Відтак судом засвідчується, що рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, вони є рішенням органу колективного представництва інтересів кредиторів у справі про банкрутство. В залежності від дотримання процедури проведення зборів кредиторів, чи засідання комітету кредиторів, суд може визнати рішення зборів (комітету) кредиторів належними доказами у справі про банкрутство або відхилити їх, як неналежні докази, вирішуючи конкретні питання, пов'язані з ходом провадження у справі про банкрутство.

Також, Законом про банкрутство не передбачено визнання зборів (комітету) кредиторів такими, що не відбулися, або визнання їх недійсними у справі про банкрутство.

Питання стосовно правомочності зборів (комітету) кредиторів і легітимності прийнятих на них рішень вирішуються господарським судом у подальших судових актах у справі про банкрутство, які підлягають оскарженню, надаючи таким рішенням правову оцінку відповідно до вимог ст. 43 ГПК України та беручи їх до уваги, якщо вони не суперечать чинному законодавству. Зокрема, під час розгляду клопотання комітету кредиторів щодо переходу до наступної судової процедури, затвердження звіту арбітражного керуючого.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у численних судових актах, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 18 січня 2011 року у справі №04-05/5/49-9б, від 22 серпня 2012 року у справі №Б11/314-07/3/22/19, від 09 липня 2013 року у справі №5002-6/5730-2010.

Крім того, положеннями статті 42 Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.

Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Отже, у процедурі ліквідації, при задоволенні визнаних судом вимог кредиторів, заставне майно враховується окремо від іншого майна і кошти від його реалізації позачергово спрямовуються на задоволення вимог заставного кредитора, тим самим забезпечується пріоритет прав заставодержателя (іпотекодержателя) перед іншими кредиторами.

При цьому судом приймається до уваги той факт, що ухвалою господарського суду від 24.12.2013р. у даній справі, з врахуванням положень Закону про банкрутство, котрими надано суду повноваження щодо надання згоди на продаж заставного майна банкрута, та з огляду на відсутність (на момент звернення до суду ліквідатора з відповідним клопотанням) згоди кредитора на продаж майна, що є предметом забезпечення його вимог, а також погодження відповідних звітів про оцінку майна в судовому засіданні представником ПАТ "Західінкомбанк", повну відповідність вчинених ліквідатором в цій частині дій положенням чинного законодавства України, повноту та об'єктивність здійснених товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь-експерт" Звітів про оцінку майна ТзОВ "АЛЮГЛАС", з метою необхідності задоволення забезпечених заставою майнових вимог кредитора, захисту інтересів інших кредиторів, виконання ліквідатором своїх повноважень у строки, передбачені чинним законодавством України, було задоволене клопотання ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮГЛАС" арбітражного керуючого Григор'єва В.В. та надано згоду на продаж заставного майна банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮГЛАС", зобов'язано ліквідатора ТзОВ "АЛЮГЛАС" Григор'єва В.В. продаж майна банкрута здійснювати в порядку та у способах, визначених ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З урахуванням положень Закону про банкрутство, яким суду не надано повноважень щодо визнання неправомірними та такими, що не відбулися зборів представницьких органів кредиторів банкрута, керуючись положеннями ст.ст. 1, 26, 42-44, 49-51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяв публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" №35-19 та №36-19 від 11.01.2014р. про визнання неправомірними та такими, що не відбулися, загальних зборів кредиторів ТзОВ "АЛЮГЛАС", оформлених протоколом від 27.12.2013р., а також визнання неправомірними зборів комітету кредиторів ТзОВ "АЛЮГЛАС" та визнання протиправними прийнятих на зборах рішень, оформлених протоколом №1 від 27.12.2013р., відмовити.

2. Примірник ухвали суду направити:

- товариству з обмеженою відповідальністю "ГЮАЛОС";

- публічному акціонерному товариству "Західінкомбанк";

- фізичній особі Рижуку Івану Андрійовичу;

- відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Нововолинську;

- товариству з обмеженою відповідальністю "АЛЮГЛАС";

- ліквідатору Григор'єву В.В.

Суддя В.А. Войціховський