Рішення № 36885480, 17.12.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15302/13-ц

Провадження №: 2/752/4329/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

секретаря Макогонюк Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів, -

встановив:

23.08.2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях (далі по тексту - УПФУ в м. Чернівцях) звернулося в суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що в УПФУ в м. Чернівцях одержував пенсію за віком громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 помер. 27.12.2013 року до УПФУ в м. Чернівцях звернувся ОСОБА_1 з заявою про надання допомоги на поховання ОСОБА_2 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення». ОСОБА_1 була виплачена пенсія за січень 2012 року у сумі 2 266,98 грн. Виплачена сума відноситься до недоотриманої пенсії та виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, відповідачем не надано жодного підтвердження про те, що він проживав разом і вів спільне господарство з ОСОБА_2, а також підтвердження родинних стосунків.

Оскільки відповідачу неодноразово в телефонному режимі було повідомлено про необхідність повернення отриманої пенсії ОСОБА_2 за січень 2012 року (факт отримання відповідач підтвердив), яку ОСОБА_1 відмовляється повернути у добровільному порядку, а тому позивач просив стягнути з відповідача у примусовому порядку неправомірно отриману пенсію за січень 2012 року у розмірі 2 266,98 грн. на користь УПФУ в м. Чернівцях.

У судове засідання представник позивача не зЧявився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, повідомивши суд, що заявлений позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, про дату і місце розгляду справи повідомлений за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, однак судові повістки повторно повернуто до суду відділом звЧязку з зазначенням причин - за закінченням терміну зберігання, що за правилами п. 5 ст. 74 ЦПК України є підставою для висновку суду про належне повідомлення сторони.

Суд на місці ухвалив, розглянути справу за відсутності сторін, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній даних.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 01.10.1994 року на обліку в УПФУ в м. Чернівці перебував ОСОБА_2, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 який отримував пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 про що свідчить свідоцтво про смерть видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис №2417 від 24.12.2012 року (а.с. 6).

27.12.2012 року до УПФУ в м. Чернівцях звернувся ОСОБА_1 із заявою про виплату допомоги на поховання - ОСОБА_2, який проживав на АДРЕСА_1 (а.с. 4).

За повідомленням ПАТ КБ «ПриватБанк» пенсію померлого ОСОБА_2 за січень 2012 року було повернуто до УПФУ в м. Чернівці тільки в розмірі , 01 грн. (а.с. 5).

Відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», №1058-ІV від 09.07.2003 року сума пенсії, що належала пенсіонеру і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті.

Звертаючись в суд з позовом, позивач стверджує, що відповідач не надав будь-яких доказів на підтвердження його спільного проживання з померлим пенсіонером, або ж наявність родинних стосунків між ними.

Зазначені обставини є підставою для висновку, що на час звернення та в період отримання коштів, ОСОБА_1 не мав законних підстав на отримання допомоги на поховання ОСОБА_2, що складалася з пенсії по місяць смерті останнього.

Відтак, заявлені УПФУ в м. Чернівцях позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно отриманої допомоги на поховання підлягають задоволенню, оскільки останній на вимогу позивача не повернув їх у добровільному порядку.

Зазначені грошові кошти в сумі 2 266, 98 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на рахунок УПФУ в м. Чернівцях.

За правилами ст. 88 ЦПК України судовий збір стягнути з відповідача на користь держави, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні в суд з позовом до ОСОБА_1

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 1,8,91,102 Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 52,53 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 213-215, 218 ЦПК, суд -

вирішив:

позов Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса місця проживання: АДРЕСА_2 (гуртожиток, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях (юридична адреса: м. Чернівці, вул. Головна, 205, р/р 25605301209540, МФО 356334 в ЧОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 37835934) неправомірно отриману допомогу на поховання у сумі 2 266 (дві тисячі двісті шістдесят шість) грн. 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса місця проживання: АДРЕСА_2 (гуртожиток), ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев»ять) грн. 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, наведеному вище. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановления ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя К.Г. Плахотнюк