Рішення № 36885192, 24.01.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/3020/13-ц Головуючий у І інстанції Чірков Г.Є.Провадження № 22-ц/780/259/14 Доповідач у 2 інстанції МатвієнкоКатегорія 44 24.01.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

23 січня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Матвієнко Ю.О.,

суддів Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Вишгородської районної державної адміністрації Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2013 року у справі за позовом Прокурора Вишгородського району до ОСОБА_1 та Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, третя особа - Головне управління Держземагенства у Київській області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2013 року прокурор Вишгородського району Київської області звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 835 від 18.11.2008 р. "Про зміну функціонального використання земельної ділянки гр. ОСОБА_1 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва на території Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області", визнання недійсним виданого на підставі даного розпорядження державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №696505, виданого 18.03.2009 року ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,3299 га, з кадастровим номером 3221882400:20:245:0101, та витребування вищевказаної земельної ділянки з чужого незаконного володіння на користь держави з визнанням за державою права власності на неї.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 придбав вищевказану земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 18.11.2008 року у ОСОБА_2, який не мав права на її відчуження, оскільки рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10.01.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 04.07.2013 року, визнано недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації №344 від 05.06.2008 року «Про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області» та виданий на його підставі на ім»я ОСОБА_2 державний акт серії ЯЖ №243512.

Факт незаконності набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку виключає саму можливість передачі права власності на цю землю іншій особі на законних підставах.

Зважаючи на те, що правочин щодо відчуження земельної ділянки ОСОБА_2 ОСОБА_1 спрямований на відчуження об'єкта права Українського народу - земельну ділянку, зазначений правочин порушує публічний порядок та є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки земельна ділянка вилучена з земель запасу державної власності незаконно, що встановлено попередніми судовими рішеннями, то на підставі ст. 388 ЦК України позивач просив витребувати цю земельну ділянку з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління Держземагенства у Київській області та визнати на неї за державою право власності.

Крім того, позивач в позовній заяві зазначав, що рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо зміни використання земельної ділянки оформлено на підставі листа про надання дозволу, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст.ст. 6, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Також посилався на те, що зміну функціонального використання земель здійснено всупереч вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року №502 «Про затвердження порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб», оскільки проект відведення земельної ділянки не перепогоджено, в технічній документації із землеустрою відсутні погодження природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів охорони культурної спадщини.

З вищенаведених підстав прокурор просив ухвалити рішення про задоволення його позову, визнання недійсними розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 835 від 18.11.2008 р. і державного акту серії ЯЖ № 696505, виданого на його підставі, та витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління Держземагенства у Київській області з визнанням на неї за державою права власності.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, Вишгородська районна державна адміністрація Київської області подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову прокурора в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 належить на праві власності на підставі державного акту серії ЯЖ № 696505 (а.с.12), виданого на підставі розпорядження Вишгородської райдержадміністрації від 18.11.2008 року № 835, земельна ділянка площею 1,3299 га, розташована на території Демидівської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва.

Вищевказану земельну ділянку ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 на підставі укладеного між ними 18.11.2008 року договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Також встановлено, що попередньому власнику земельної ділянки ОСОБА_2 вона належала на підставі державного акту серії ЯЖ № 243512 (а.с.11), виданого на його ім»я на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації №344 від 05.06.2008 року «Про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області».

Разом з тим рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10.01.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 04.07.2013 року, визнано недійсним вищевказане розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації №344 від 05.06.2008 року «Про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області» та виданий на його підставі на ім»я ОСОБА_2 державний акт серії ЯЖ №243512 (а.с.7-10).

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем факту порушення прав та інтересів держави з боку відповідача ОСОБА_1 та підстав позову, однак з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

При виборі способу захисту цивільного права необхідно врахувати специфіку права та характер його порушення. Захист права судом відбувається з урахуванням встановлених законом меж здійснення суб'єктивного права на захист і компетенції суду.

Одним із способів захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

В порушення вимог вищенаведеного чинного законодавства, з земель запасу державної власності незаконно вибула земельна ділянка загальною площею 1,3299 га.

У відповідності до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.09 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Відповідно до Закону України від 01.07.04 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Враховуючи те, що оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку зареєстрований відповідачем ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, відновити становище, яке існувало до порушення можливо лише шляхом визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування реєстрації цього державного акту та витребування земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держземагентства у Київській області. При цьому підставою для визнання недійсними розпорядження Вишгородської райдержадміністрації від 18.11.2008 року за №835 та виданого на його підставі на ім»я ОСОБА_1 державного акту, є те, що ОСОБА_2 не міг передати ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,3299 га за договором купівлі-продажу, оскільки отримав це право з порушенням визначеного для цього порядку, що було встановлено судовими рішеннями, що набрали законної сили. Таким чином, оформлення ОСОБА_1 права власності на вищевказану земельну ділянку є незаконним, оскільки право власності та право користування земельними ділянками набувається громадянами України в порядку та у спосіб, визначені законом.

Таким чином висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову в зв»язку з його недоведеністю, є необґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи, в зв»язку з чим рішення суду про відмову в позові підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позову. Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині вимог про визнання недійсними розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації, виданого на його підставі державного акту та витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги позивача про визнання на витребувану земельну ділянку права власності держави, оскільки визнання права власності на земельні ділянки не входить до компетенції суду, крім того, рішення суду про витребування земельної ділянки саме по собі є підставою для реєстрації права власності на неї за власником та скасування попередньої реєстрації цього права.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Вишгородської районної державної адміністрації Київської області - задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Прокурора Вишгородського району задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 835 від 18.11.2008 р. "Про зміну функціонального використання земельної ділянки гр. ОСОБА_1 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва на території Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області".

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 696505, виданий 18.03.2009 року ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,3299 га, з кадастровим номером 3221882400:20:245:0101 та скасувати його державну реєстрацію.

Витребувати на користь держави в особі Головного управління Держземагенства у Київській області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,3299 га, розташовану на території Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області з кадастровим номером 3221882400:20:245:0101.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :