Постанова № 36883769, 14.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 р. Справа № 820/7345/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,

в присутності:

представників позивача Бутко О.В., Кравченка С.П.,

представників відповідача Медведєвої І.А., Почерняєвої Л.М., Єршової О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Валківської міжрайонної державної фінансової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2013р. по справі № 820/7345/13-а

за позовом Лиманської сільської ради Зміївського району Харківської області

до Валківської міжрайонної державної фінансової інспекції у Харківській області

про визнання вимоги частково протиправною,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- Лиманська сільська рада Зміївського району Харківської області, звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати частково п.5 вимоги №722-16/294 від 14.08.2013 року Валківської міжрайонної державної фінансової інспекції у Харківській області про усунення виявлених ревізією Лиманської сільської ради порушень законодавства з фінансових питань та притягнення до відповідальності винних у допущених порушеннях осіб в частині зменшення бюджетних асигнувань по КТКВ 240601 "Охорона та раціональне використання природних ресурсів" у розмірі 456277,87грн. протиправним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 р. позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про відходи", Закону України "Про жтлово-комунальні послуги, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та невідповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно п.2.3.6.1. Плану контрольно-ревізійної роботи Валківської міжрайонної державної фінансової інспекції на ІІ квартал 2013 року відповідачем була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності та виконання бюджету Лиманської сільської ради за період з 01.07.2010 року по 01.04.2013 року.

Результати ревізії були оформлені актом ревізії фінансово-господарської діяльності та виконання бюджету Лиманської сільської ради за вищезазначений період від 01.08.2013 року №720-13/75, висновками якого встановлено ряд фінансових порушень з боку Лиманської сільської ради, зокрема, нецільове використання бюджетних коштів 662844,08грн., з яких 456277,87грн. за вивезення твердих побутових відходів.

Лиманською сільською радою було направлено заперечення від 06.08.2013 року за вих. №02-15/709 на вищевказаний акт ревізії.

Висновками ДФІ в Харківської області від 13.08.2013р. заперечення Лиманської сільської ради відхилені, а висновки акту ревізії залишені без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача не виявлено порушень діючого законодавства.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно акту ревізії відповідачем було встановлено, що Лиманська сільська рада з КП «Зміїв-благоустрій» уклали Договори про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.11.2011 за №01/1111 та від 09.01.2012 за №1. Предметом договорів є надання послуг з вивезення побутових відходів на території Лиманської сільської ради на загальну суму 54000 грн. та 81000 грн. (з ПДВ) відповідно.

За договорами про закупівлі послуг за державні кошти укладених між Лиманською сільською радою та КП «Зміїв-благоустрій» від 14.05.2012р. за №14/05-1 (з урахуванням додаткової угоди від 29.12.2012 б/н) та від 09.04.2013 за №09-04. Предметом зазначених договорів є надання Замовникові послуг з видалення твердих відходів на території с. Лиман на суму 412920 грн. та послуг зі збирання безпечних відходів, непридатних для вторинного використання на території Лиманської сільської ради на суму 321 904 грн. відповідно.

Рішенням VІ сесії VІ скликання Лиманської сільської ради від 25.03.2011р. №83 було затверджено тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів, рідких побутових та великогабаритних відходів, які надаються КП «Зміїв-благоустрій» для виробників відходів на рівні:

- для населення - 52,91 грн./куб.м (з ПДВ);

- для бюджетних установ - 57,35 грн./куб.м (з ПДВ);

- для інших споживачів - 72,89 грн./куб.м (з ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи, в ході ревізії було встановлено нецільове використання відповідачем бюджетних коштів, а саме: кошти цільового місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, передбачені природоохоронними заходами сільської ради на «Забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація, видалення, знешкодження та захоронення відходів на території с. Лиман" фактично були використані Лиманською сільською радою Зміївського району Харківської області на оплату послуг вивозу твердих побутових відходів, які повинні вивозитися за рахунок споживачів вказаних послуг - населення та суб'єктів господарювання.

Згідно вимог ст.9 Закону України „Про відходи", суб'єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава. Територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про житлово - комунальні послуги, комунальні послуги - це результат, господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та постачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством,

Тобто, вивезення побутових відходів є житлово-комунальною послугою, а не природоохоронним заходом.

Згідно вимог п.п. 1,5 частини 3 ст.20 вказаного Закону, споживач комунальних послуг зобов'язаний укласти договір на надання житлово -комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені ром або законом.

Відповідно вимог ст.15 Закону України «Про відходи», громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані вносити у встановленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

Відповідно вимог п.п т ст. 17 Закону України «Про відходи», суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані укладати и договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.

Матеріалами справи встановлено, що сільською радою відповідними рішеннями встановлено тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів, рідких побутових та дикогабаритних відходів для населення, бюджетних установ та інших споживачів.

Таким чином, вивіз побутових відходів, які утворюються юридичними та фізичними особами, відповідно Закону України „Про житлово - комунальні послуги" та Закону України "Про відходи" має відбуватися за рахунок споживачів комунальних послуг на вивезення відходів, а не за кошти МФОНПС, оскільки за вказані фінансуються виключно заходи щодо охорони навколишнього природного середовища (ст.47 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища"), а не оплата комунальних послуг.

Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що власником (згідно з ЗУ «Про відходи» та Цивільного кодексу України та на підставі реалізації положень Постанови КМУ № 1217 від 03.08.1998р.), є Лиманська сільська рада (ст. ст. 8, 9, 12, 13 ЗУ «Про відходи»), яка і зобов'язана, згідно ст.17 ЗУ «Про відходи», здійснювати всі заходи, які б унеможливили їхню негативну дію на довкілля, а також забезпечити за власний рахунок екологічно - обґрунтоване видалення цих відходів, оскільки власник цього майна відмовився від нього передавши своє право позивачу з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відходи", відходи, що не мають власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними. Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.98 р. N 1217 затверджено Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів.

Пункти 5, 6, 7, 8 вказаного Порядку визначають, що заяви (повідомлення) про факти виявлення відходів розглядаються на черговому (позачерговому) засіданні постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами (далі - комісія). Комісія визначає кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та вживає заходів до визначення власника відходів. У разі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти та експерти. За результатами своєї роботи комісія складає акт, який передається до місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування для вирішення питання про подальше поводження з відходами. На підставі акта комісії місцеві державні адміністрації або органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо подальшого поводження з відходами та в разі необхідності порушують справу про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про відходи, та відшкодування заподіяної шкоди.

Матеріалами справи не підтверджено, що спірні відходи перебували на обліку Лиманської сільської ради або те, що відходи належать позивачу на праві власності або повного господарського відання.

Також, колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на Закон України "Про атмосферне повітря" та п.18 Переліку від 17.09.1996 №1147, оскільки предметом даної ревізії були кошти МФОНПС, виділені на раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів, а не на охорону атмосферного повітря.

З огляду на викладене, Лиманською сільською радою в порушення вимог ст.24 України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1147 спрямовано кошти цільового місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища на цілі, що не можуть бути профінансованими за рахунок цього джерела надходжень до місцевого бюджету в загальній сумі 277,87гривень.

Відповідно до вимог статті 119 Бюджетного кодексу України, нецільове використання бюджетних коштів, це витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно -цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням.

Таким чином, сільською радою протягом 2011-2012 років та І кварталу 2013 року кошти Фонду в загальній сумі 456277,87 грн. використані всупереч вимог ст.7 Бюджетного Кодексу України та п. 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні уоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого ановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 за №228.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Лиманської сільської ради Зміївського району Харківської області необґрунтовані, у зв'язку з тим, що оскаржувана вимога винесена відповідачем на підставі та в межах наданих повноважень та є законною та обґрунтованою.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Валківської міжрайонної державної фінансової інспекції у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2013р. по справі № 820/7345/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Лиманської сільської ради Зміївського району Харківської області до Валківської міжрайонної державної фінансової інспекції у Харківській області про визнання вимоги частково протиправною відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.

Повний текст складено 20.01.2014 року.