Постанова № 36883619, 20.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

20 січня 2014 року 10:01 справа №826/17663/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль"доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07 листопада 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль" (далі по тексту - позивач, ТОВ "УПІ-Магістраль") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2013 року №0004102220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17663/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 09 січня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 19 липня 2013 року №0004102220 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "УПІ-Магістраль" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 58 311,00 грн., в тому числі за основним платежем - 46 649,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 662,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 05 липня 2013 року №221/22-222-36240675 "Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ "УПІ-Магістраль" (код за ЄДРПОУ 36240675) щодо правильності нарахування, сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року" (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 46 649,00 грн., а саме у грудні 2012 року на суму 46 649,00 грн.

Висновки Акта перевірки мотивовані наступним: позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Ариал", оскільки за даними ДПІ у Печерському районі м. Києва у ТОВ "Ариал" відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для вчинення господарських операцій, відсутній кваліфікований персонал, основні фонди, а також встановлено факт відсутності за місцезнаходженням; ТОВ "Ариал" здійснювало діяльність пов'язану з наданням податкової вигоди третім особам.

Наведене на думку відповідача свідчить про відсутність фактичного відвантаження товарів постачальникам.

Позивач вважає протиправним збільшенням грошового зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з того, що ним дотримано всі необхідні умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ТОВ "УПІ-Магістраль", виходячи з наведених нижче мотивів.

Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 зазначив, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "УПІ-Магістраль" та ТОВ "Ариал", обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунків-фактур, датованих груднем 2012 року, ТОВ "Ариал" надало позивачу транспортні послуги.

ТОВ "Ариал" виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 279 892,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 46 648,74 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують копії виписок банку, долучені до матеріалів справи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому у суду відсутня можливість встановити відповідність податкової накладної порядку її заповнення, оскільки в матеріалах справи відсутні податкові накладні по спірним господарським операціям.

Разом з тим, суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за спірний період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Ариал", у зв'язку з придбанням транспортних послуг.

Вирішуючи питання про реальність здійснених господарських операцій та факту використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Позивач зазначив, що надання послуг, пов'язаних з експедицією відноситься до основних видів господарської діяльності позивача, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; потреба у залученні іншого експедитора - ТОВ "Ариал" виникла у зв'язку з необхідністю належного виконання договірних зобов'язань з клієнтами, а залучення третьої особи для виконання частини договірних зобов'язань передбачено договорами, укладеними позивачем з клієнтами.

При цьому, суд звертає увагу на те, що жодних доказів на підтвердження зазначеного та відповідно використання придбаних транспортних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач до суду не надав.

Так, наприклад в матеріалах справи відсутні договори, укладені між позивачем та клієнтами, на які посилається позивач, чи будь-які інші докази на підтвердження мети придбання транспортних послуг, а тому у суду відсутня можливість встановити з якою метою та для виконання яких саме договірних зобов'язань позивач залучив ТОВ "Ариал", а також відсутні докази на підтвердження неможливості самостійного виконання позивачем договірних зобов'язань перед замовниками транспортних послуг.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач надав суду: копію договору про надання послуг від 03 грудня 2012 року №03/12, укладеного між позивачем та ТОВ "Ариал"; копії залізничних накладних, які лише фіксують факт транспортування ТОВ "УПІ-Магістраль" вантажу та не дають можливості ідентифікувати участь ТОВ "Ариал" у здійсненні цих перевезень, а заявки на відвантаження та підтвердження отримання заявок на організацію залізничних перевезень та можливість виконання доручення, на думку суду не містять жодної доказової інформації щодо факту виконання перевезень зазначеного вантажу.

Так, наприклад, заявки на відвантаження та підтвердження отримання заявок не містять інформації про те, з якою метою, на чиє замовлення позивач транспортував зазначений в них вантаж (зерно кукурудзи, насіння масляних культур) до ПрАТ "Укрелеваторпром", та кому взагалі належить цей товар; в замовленнях зазначено, що відвантаження вказаного вантажу здійснюється у відповідності до договору від 03 грудня 2012 року №03/12, однак зазначений договір також не містить такої інформації.

Враховуючи те, що позивачем не надано документів на підтвердження використання в межах своєї господарської діяльності придбаних у ТОВ "Ариал" транспортних послуг, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що здійснені ним господарські операції з вказаним контрагентом носять реальний характер, а придбані послуги використано в межах господарської діяльності позивача, чи придбано з такою метою.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому, збільшення ТОВ "УПІ-Магістраль" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2013 року №0004102220 є правомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "УПІ-Магістраль" не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль" відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль" (код ЄДРПОУ 36240675, 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 4-а) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Печерському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, рахунок 31218206784007) суму судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4 415,94 грн. (чотири тисячі чотириста п'ятнадцять гривень дев'яносто чотири копійки).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко