Постанова № 36882942, 29.01.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.01.2014 справа №905/8494/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Радіонова О.О.,За участю представників сторін:

від позивача:Шиян Є.І. довіреністьвід відповідача:Ляшко Д.В. довіреність

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград на рішення господарського судуДонецької області від18.12.2013р.у справі№ 905/8494/13 (суддя: Матюхін В.І.)порушеній за позовом:Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлограддо відповідача:Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк простягнення 1' 661,23грн.

встановив:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позов про стягнення з Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк (далі - «Відповідач») 1' 661,23 грн. вартості нестачі вантажу за залізничною накладною № 46391165 у напіввагонах №№ 56964604, 60457959, 53530465.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.12.2013р. у справі № 905/8494/13 у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі, у зв'язку із недоведеністю та необґрунтованістю заявлених вимог.

Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить: рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2013р. у справі №905/8494/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а також не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі та невірно зроблені висновки. Крім того до апеляційної скарги Позивач додав, як доказ наявності відповідних повноважень осіб, які підписали переуступний напис, довіреності від 15.08.2013р., які не були предметом розгляду місцевого господарського суду.

Сторони були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Позивач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні звернувся до суду з проханням рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу технічними засобами здійснено не було, сторони звернулися з клопотанням не здійснювати фіксацію судового процесу у справі, складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, відтак - законним та обґрунтованим; а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 18.09.2013р. зі станції Богуславський Придніпровської залізниці на станцію Кривий Торець Донецької залізниці Публічним акціонерним товариством ДТЕК "Павлоградвугілля" (вантажовідправник) на адресу ТОВ "Енергоімпекс" (вантажоодержувач) у напіввагонах №№ 56964604, 60457959, 53530465 за залізничною накладною на групу вагонів № 46391165 було відвантажене вугілля кам'яне марки «Г».

За накладною вага у вагонах:

- № 56964604 нетто - 68' 200кг (брутто - не зазначено, тара - 22' 700 кг);

- № 60457959 нетто - 69' 400кг (брутто - не зазначено, тара - 23' 200 кг);

- № 53530465 нетто - 67' 900кг (брутто - не зазначено, тара - 22' 400 кг).

З накладної вбачається, що поверхня вантажу маркована 5 поздовжніми смугами.

На станції призначення Кривий Торець Донецької залізниці, на підставі акту загальної форми № 0884 від 19.09.2013р., складеного станцією Микитівка Донецької залізниці, відповідно до абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (далі - «Статут») вантаж видавався з перевіркою його маси, за результатами якої були складені, відповідно комерційні акти:

- АЭ 006409/9 від 20.09.2013р., за яким:

· в вагоні навантаження тотожне акту загальної форми ст. Микитівка;

· навантаження нижче бортів на 100мм;

· сплановане маркування 5 поздовжніми борознами, з правої сторони над 5,6,7 люками є заглиблення довжиною 2500 х 1500 х 500мм;

· інше навантаження в вагоні не порушене, витікання вантажу немає;

· зважування вагону проводилося на 150т тензометричних вагах ТОВ "Енергоімпекс";

· вага нетто зважування вантажу 66 700 кг (брутто 89 400 кг, тари 22 700 кг), нестача вантажу складає 1 500кг проти даних залізничної накладної.

- АЭ 006410/10 від 20.09.2013р., за яким:

· в вагоні навантаження тотожне акту загальної форми ст. Микитівка;

· навантаження нижче бортів100мм;

· сплановане маркування 5 поздовжніми борознами, з правої сторони над 1,2,6,7 люками є заниження навантаження довжиною 2' 000 мм х 400 мм на ширину вагону;

· інше навантаження в вагоні не порушене, витікання вантажу немає;

· зважування вагону проводилося на 150т тензометричних вагах ТОВ "Енергоімпекс";

· вага нетто зважування вантажу 66' 450 кг (брутто 89' 650 кг, тари 23' 200 кг), нестача вантажу складає 2' 950кг проти даних залізничної накладної.

- АЭ 006408/8 від 20.09.2013р., згідно з яким:

· в вагоні навантаження тотожне акту загальної форми ст. Микитівка;

· навантаження нижче бортів на 100мм;

· сплановане маркування 5 поздовжніми борознами, з правої сторони над 1,2,3 люками є заглиблення довжиною 3' 000 мм х 500 мм на ширину вагону;

· інше навантаження в вагоні не порушене, витікання вантажу немає;

· зважування вагону проводилося на 150т тензометричних вагах ТОВ "Енергоімпекс";

· вага нетто зважування вантажу 66' 050 кг (брутто 88' 450 кг, тари 22' 400 кг), нестача вантажу складає 1' 850кг проти даних залізничної накладної.

Комерційні акти не були підписані ні з боку залізниці, а ні з боку вантажоодержувача.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж у пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно приписів ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. За п. «а)» цієї статті саме комерційним актом засвідчується невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Частиною 2 ст. 129 Статуту визначено, що залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Отже, у контексті приписів ст.. 34 ГПК України виключно комерційний акт є відповідним допустимим доказом, що підтверджує недостачу вантажу проти даних перевізних документів.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України, від 28.05.2002, № 334.

Відповідно до п.10 Правил складання актів (Наказ Мінтранс, від 28.05.2002, № 334), комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

За спірним перевезенням позивачем надані комерційні акти з печатками станцій Кривий Торець; Втім - без підпису жодного з учасників перевірки стану вантажу під час його прийняття від залізниці.

За таких обставин зазначені комерційні акти, складені з порушенням вимог Статуту та Правил, не можуть вважатися належним та допустимим доказом у даній справі. Як наслідок факт нестачі вантажу у вагонах №№ 56964604, 60457959, 53530465, відправлених за залізничною накладною № 46391165 слід визнати Позивачем недоведеним

Окрім того, судова колегія цілком погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позов поданий особою, неповноважною на його подання, з огляду на таке.

Частина 2 ст. 130 Статуту встановлює, що право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів має, зокрема, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову.

Відповідно до ч.1,2 статті 133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Виходячи з приписів ч.2 п.2 Правил заявлення та розгляду претензій «…переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.

Переуступний напис на залізничній накладній здійснено не керівником та головним (старшим) бухгалтером підприємстав, яким згадно нормами діючого законодавстав може бути виключно юридичної особа (якою у даному випадку є ТОВ «Енергоімпекс») а в.о. керівника «ЗФ «Дзержинська» і головним бухгалтером ЗФ «Дзержинська».

ЗФ «Дзержинська» є одним із підрозділів ТОВ «Енергоімпекс». Відтак - не має статусу юридичної особи і, як наслідок, не є «підприємством» у розумінні приписів зазначених Правил.

Надані скаржника на додаткові докази на підтвердження повноважень зазначених осіб апеляційним судом до уваги не приймаються, адже ці докази не були надані та не досліджувались під час розгляду справи у суді першої інстанції. Адже за ст..101 ГПК України додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Обґрунтованих причини неможливості їх надання суду першої інстанції при зверненні з позовною заявою та до винесення останнім рішення по суті, скаржник суду апеляційної інстанції не надав.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України, як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Позивача.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2013 року по справі № 905/8494/13 - залишити без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.О. Радіонова

Надруковано примірників:1 - позивачу; 1 - відповідачу 1 - до справи; 1 - ГСДО; 1 - ДАГС