Рішення № 36882846, 27.01.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/107/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2014 Справа № 908/4085/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ СІЧ" (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, буд 102)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибальське підприємство "БРИЗ" (71107, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 3)

про стягнення 607 885, 11 грн.

Суддя:Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Остапець Н. В., на підставі довіреності № 1301/1 від 13.01.2014 р.;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ СІЧ", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальське підприємство "БРИЗ", м. Бердянськ про стягнення заборгованості в сумі 607 885, 11 грн. за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 030513 від 23.05.2013 р., яка складається з основного боргу в розмірі 594 628, 96 грн., пені в розмірі - 10 111, 89 грн., 3 % річних в розмірі 2 333, 48 грн. та інфляційних витрат в сумі 810, 78 грн.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 16.12.2013р., справу 908/4085/13 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою суду від 17.12.2013 року позовну заяву судом прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справі присвоєно номер провадження 10/107/13. Слухання справи призначено на 13.01.2014 р. о 09-45 год.

13.01.2014 р. представник позивача підтримав позовні вимоги викладені в позові в повному обсязі.

13.01.2014 р. представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, до суду ніяких клопотань та заяв не направив.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

У зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання та необхідністю надання додаткових доказів по справі, слухання справи було відкладено на 27.01.2014 р. о 10-45 год.

Представник позивача у судовому засіданні 27.01.2014 р. підтримав вимоги викладені в позові.

Представник відповідача до суду 27.01.2014 р. вдруге не з'явився, на адресу суду направив пояснення, в яких визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 27.01.2014 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибальське підприємство «БРИЗ»» було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 030513 від 23 травня 2013 року.

Згідно з умовами договору, Постачальником - ТОВ «РІФ СІЧ» прийнято на себе зобов'язання поставити нафтопродукти у узгодженній сторонами кількості, а Покупцем - ТОВ «Рибальське підприємство «БРИЗ» - отримати товар та сплатити його договірну вартість.

У пункті 3.2 договору сторонами узгоджено порядок оплати, який передбачає обов'язок покупця сплатити повну вартість товару, відображену в рахунках фактурах та накладних на Товар, на протязі 7 робочих днів з моменту здійснення поставки.

Свої зобов'язання ТОВ «РІФ СІЧ» виконало в повному обсязі.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань, відповідачем на час розгляду справи в суді не було сплачено за отриманий ним Товар на загальну суму 594 628 грн. 96 коп. Заборгованність сформувалась в наслідок отримання відповідачем дизельного палива за наступними накладними:

- видаткова накладна № 0910201302 від 09.10.2013 р. на суму 228932, 60 грн. (яка частково сплачена на сумму 9161, 48 грн. 14.11.2013 р.), тобто заборгованність за якою складає 219771, 12 грн.;

- видаткова накладна № 2510201303 від 25.10.2013 р. на суму 92808, 52 грн.;

- видаткова накладна № 2810201302 від 28.10.2013 р. на суму 92808, 52 грн.;

- видаткова накладна № 141 1201302 від 14.11.2013 р. на суму 94620, 40 грн.;

- видаткова накладна № 151 1201301 від 15.1 1.2013 р. на суму 94620, 40 грн.

Також відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання щодо сплати наступних накладних:

- Видаткова накладна № 0810201301 від 08.10.2013 року на суму 298174, 80 грн. відповідно до п. 3.2 договору повинна бути сплачена 17.10.2013 року, але оплата надійшла 24.10.2013 року в сумі 200174, 80 грн., 14.11.2013 року в сумі 98000, 00 грн.

- видаткова накладна № 0810201303 від 08.10.2013 р. на суму 92808, 52 грн. повинна бути сплачена 17.10.2013 року, проте сплата надійшла лише 14.11.2013 року.

27.01.2014 р. представник відповідача надав до суду письмові пояснення в яких повністю визнав позовні вимоги.

В підтвердження суми боргу між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків.

Статтею 692 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України встановлено обов'язок боржника за договором купівлі-продажу розрахуватися в порядку, що визначений договором.

Як вказано вище, покупцем за договором прийнято на себе зобов'язання здійснити розрахунок на протязі 7 робочих днів від дати відвантаження та підписання накладних.

Тобто, на 8 робочий день від дня, наступного від дати поставки (підписання накладних), боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (пенею). Розмір процентів встановлюється у договорі (ст. 551 ЦК).

У відповідності до приведених норм законодавства, сторонами правовідносин у п. 4.1 договору встановлено розмір пені - подвійна облікова ставка НБУ за кожен день прострочення за весь період прострочення.

Окрім того, відповідальність за порушення грошового зобов'язання встановлена ст. 625 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до названої норми "Боржник, ..., на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором". Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено право кредитора вимагати сплати відсотків за користування грошовими коштами.

У пункті 3.3 договору встановлено, що правовим наслідком невиконання обов'язку щодо розрахунку є застосування ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, відповідач за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 030513 від 23 травня 2013 року з урахуванням ст. 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України повинен сплатити 607885, 11 грн., де 594 628 грн. 96 коп. - сума основного боргу, 10111, 89 грн. - пеня, 2333, 48 грн. - 3 % річних, 810, 78 грн. грн. - інфляційне збільшення суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України (загальні умови виконання господарських зобов'язань) "Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться ".

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 193, Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнодержавного інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк/термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання вважається його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Порушенням зобов'язання, в тому числі, є його невиконання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки (ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Загальна сума боргу за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 030513 від 23.05.2013 р. на момент подання позову до суду склала 607 885 грн. 11 коп., яка складається з основного боргу в розмірі 594 628, 96 грн., пені в розмірі - 10 111, 89 грн., 3 % річних в розмірі 2 333, 48 грн. та інфляційних витрат в сумі 810, 78 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 030513 від 23.05.2013 р. становить 607 885 грн. 11 коп., яка складається з основного боргу в розмірі 594 628, 96 грн., пені в розмірі - 10 111, 89 грн., 3 % річних в розмірі 2 333, 48 грн. та інфляційних витрат в сумі 810, 78 грн.

Факт порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 030513 від 23.05.2013 р., а також факт заборгованості в сумі 607 885 грн. 11 коп., яка складається з основного боргу в розмірі 594 628, 96 грн., пені в розмірі - 10 111, 89 грн., 3 % річних в розмірі 2 333, 48 грн. та інфляційних витрат в сумі 810, 78 грн., за договором, підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача надійшло письмове пояснення в якому відповідач повністю визнав позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ СІЧ", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальське підприємство "БРИЗ", м. Бердянськ про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 030513 від 23.05.2013 р. в сумі 607 885 грн. 11 коп., яка складається з основного боргу в розмірі 594 628, 96 грн., пені в розмірі - 10 111, 89 грн., 3 % річних в розмірі 2 333, 48 грн. та інфляційних витрат в сумі 810, 78 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ СІЧ", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальське підприємство "БРИЗ", м. Бердянськ задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністтю «Рибальське підприємство «БРИЗ» (71107, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Халтурина, 3, п/р 26000013004340 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ: 13606589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» (69002, м. Запоріжжя, вул. Кривая бухта, буд. 102, п/р 26002000200696 у ПАТ «ЄРСТЕ БАНК», МФО 380009, ІПН 354502408309, код ЄДРПОУ: 35450246) - 594 628 (п'ятсот дев'яносто чотири тисячі) грн. 96 коп. - сума основного боргу, пеня в сумі 10111 (десять тисяч сто одинадцять) грн. 89 коп., 3 % річних в сумі 2333 (дві тисячі триста тридцять) грн. 48 коп., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 810 (вісімсот десять) грн. 78 коп., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 160 (дванадцять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 28.01.2014 р.