Ухвала суду № 36881706, 22.01.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 738/2213/13-ц Провадження № 22-ц/795/189/2014 Головуючий у I інстанції -Парфененко О. Я. Доповідач - Бойко О. В.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБойко О.В.суддів:Бобрової І.О., Шитченко Н.В.при секретарі:Зіньковець О.О.за участю:позивача ОСОБА_5 її представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 06 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна оціночна компанія «Південь-експерт» про визнання правочину недійсним,

в с т а н о в и в:

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 06 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 26 червня 2013 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна оціночна компанія «Південь-експерт» та ОСОБА_8 щодо автомобіля марки ВАЗ-21703, 2010 року випуску, червоного кольору, шасі НОМЕР_3, об'єм двигуна 1596 куб. см., що перебував на обліку в Менському ВРЕР ДАІ УМВС України в Чернігівській області з 2010 року і був знятий для продажу 26 червня 2013 року з видачею транзитних номерів НОМЕР_4.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 114,70 грн. судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору та 1200,00 грн. судових витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 звернулись з апеляційними скаргами.

Апелянт ОСОБА_5 просить рішення Менського районного суду Чернігівської області від 06 грудня 2013 року змінити, прийнявши нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю: визнати недійсним правочин, яким було відчужено без письмової згоди апелянта 26 червня 2013 року, на підставі довідки-рахунку серії ААВ №398776, легковий автомобіль марки ВАЗ-21703, № кузова НОМЕР_5, із попереднім д.н.з. НОМЕР_1, (нині д.н.з. НОМЕР_2), ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8; визнати недійсним договір комісії №102/5819 від 26 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_7 та ТОВ «Регіональна оціночна компанія «Південь-експерт», в особі начальника відокремленого підрозділу Кунденко В.Г., що діє на підставі довіреності №10 від 08 жовтня 2010 року, яким без письмової згоди апелянта протиправно було передано на комісію легковий автомобіль ВАЗ-21703, №кузова НОМЕР_5, із попереднім д.н.з. НОМЕР_1, (нині д.н.з. НОМЕР_2), який є спільною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Апелянт вважає, що дане рішення суду є помилковим через суперечливість між мотивувальною та резолютивною частинами рішення, між якими у мотивувальній частині судового рішення правильно було застосовано норми цивільного матеріального та процесуального права, а резолютивна частина цьому протирічить. Зокрема, суд за мотивувальною частиною рішення дав правильну та належну правову оцінку недійсності договору комісії від 26 червня 2013 року, згідно якого ОСОБА_7 незаконно передав на комісію легковий автомобіль без письмової згоди для послідуючого продажу за незаконним договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_8, тоді як така недійсність договору комісії повинна була бути визнана за висновком суду і в резолютивній частині судового рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення Менського районного суду Чернігівської області від 06 грудня 2013 року та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 зводяться до того, що суд зазначив, що апелянт при укладенні договору комісії діяв несумлінно, оскільки, будучи обізнаним про наслідки недотримання вимог ст. 65 СК України, не повідомив комісіонера, що автомобіль перебуває в спільній власності. Але це, на думку апелянта, не відповідає дійсності, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_7 приходив до комісіонера разом з дружиною ОСОБА_5 та обговорював всі умови договору комісії та подальшої реалізації транспортного засобу, що підтвердив в судовому засіданні представник ТОВ «Регіональна оціночна компанія «Південь-експерт».

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали апеляційну скаргу позивача, просили її задовольнити. Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_7 не визнали, просили в її задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом по справі встановлено, що з 28 квітня 2006 року ОСОБА_7 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.8).

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2013 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 розірвано (а.с.44).

Перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 набули у власність майно: автомобіль марки ВАЗ-21703, 2010 року випуску, шасі НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, який було зареєстровано на ім'я ОСОБА_7, що підтверджується копією договору купівлі-продажу №01/10 від 08 червня 2010 року (а.с.14-15).

Відповідно до положень ч.3 ст.368 ЦК України, ст.60 СК України вказаний автомобіль належить ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності, як майно, набуте подружжям за час шлюбу.

26 червня 2013 року між ТОВ «Регіональна оціночна компанія «Південь-експерт» та ОСОБА_7 укладено договір комісії №102/5819, відповідно до умов якого «Регіональна оціночна компанія «Південь-експерт», як Комісіонер, зобов'язувався за дорученням Комітента - ОСОБА_7 за комісійну плату укласти за рахунок Комітента договір щодо продажу вищезазначеного автомобіля (а.с.79).

Згідно умов договору купівлі-продажу від 26 червня 2013 року, який укладений між ТОВ «Регіональна оціночна компанія Південь-експерт» в інтересах ОСОБА_7, та ОСОБА_8, автомобіль марки ВАЗ-21703, 2010 року випуску, шасі НОМЕР_3 продано ОСОБА_8 за 70000,00 грн. (а.с.80).

Відповідно до ч.3 ст.65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що необхідно визнати недійсним договір купівлі-продажу спірного автомобіля від 26 червня 2013 року, укладений між ТОВ «Регіональна оціночна компанія Південь-експерт» та ОСОБА_8, як такий, що виходить за межі дрібного побутового та укладений стосовно цінного майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, без письмової згоди другого з подружжя. Що стосується договору комісії, то суд прийшов до висновку, що в діях ТОВ „Регіональна оціночна компанія „Південь-експерт" і ОСОБА_8 щодо купівлі-продажу спірного автомобіля відсутні порушення, які б давали підстави для покладення на них цивільної відповідальності.

З таким висновком погоджується і апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 з урахуванням вищевикладеного не дають підстав для скасування рішення суду, оскільки не підтверджені жодними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо необхідності визнання недійсним договору комісії не можуть бути взяті судом до уваги, так як даний договір не тягне за собою будь-яких наслідків для позивачки, оскільки суд, визнавши недійсним договір купівлі-продажу спірного автомобіля, вже поновив порушене її право.

Доводи апеляційних скарг обох сторін не дають підстав для скасування вірного по суті рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 06 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: