Рішення № 36881300, 22.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20734/13 22.01.14

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», м.Київ, ЄДРПОУ 16285602

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», м.Київ, ЄДРПОУ 14229456

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м.Київ, ЄДРПОУ 00032112

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Полікомбанк», м.Чернігів, ЄДРПОУ 19356610

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 25 500 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Подкуйко О.Ю. - по дов.

від відповідача: Меленевська Н.В. - дир.юр.деп.

третя особа 1 : Дахновський В.М. - по дов.

третя особа 2 : не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», м.Київ про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 25 500 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату Лазарю Віктору Леонідовичу страхового відшкодування за договором №770500717.10 від 11.02.2010р. добровільного страхування наземного транспорту, внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач у відзиві б/н від 19.12.2013р. проти задоволення позову надав заперечення з огляду на те, що виплату страхового відшкодування було здійснено не на рахунок вигодонабувача, визначеного у договорі страхування.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 20.12.2013р. залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб 1, 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» та Публічне акціонерне товариство «Полікомбанк».

У письмових поясненнях №076-001/118 від 17.01.2014р. та у судовому засіданні Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» зазначило про відсутність заперечень з приводу виплати позивачем страхового відшкодування на рахунок Лазара Віктора Леонідовича.

Представник третьої особи 2 в судове засідання 22.01.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Наразі, за висновками суду, Публічне акціонерне товариство «Полікомбанк» було належним чином повідомлено про час і місце розгляду спору з огляду на наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №0103028025215.

Одночасно, ст.22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Аналогічні положення визначені також приписами ст.27 Господарського процесуального кодексу України для третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка третьої особи 2 не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третьої особи 1, господарський суд встановив:

Згідно із ст.16 «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як свідчать матеріали справи, 11.02.2010р. між Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (страховик), Лазарем Віктором Леонідовичем (страхувальник) та Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (вигодонабувач) було укладено трьохсторонній договір №770500717.10 з страхування засобів наземного транспорту, відповідно до якого застраховано наступний транспортний засіб:

марка/модель: TOYOTA CAMRY,

реєстраційний номер: СВ 7787 АА,

рік випуску: 2004р.

Як вказано вище, згідно договору №770500717.10 від 11.02.2010р. вигодонабувачем сторонами визначено Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України».

Строк дії вказаного правочину встановлено з 16.02.2010р. до 15.02.2011р.

Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, заявленим на страхування та наданим страхувальником в заставу вигодонабувачу (п.1 договору №770500717.10 від 11.02.2010р.)

Відповідно до п.1 зазначеного правочину відшкодування з страхового випадку визначається в межах страхової суми з урахуванням франшизи при пошкодженні, повній загибелі засобу транспорту внаслідок страхових випадків: дорожньо-транспортної пригоди; пожежі; стихійного лиха; падіння предметів, попадання каміння; протиправних дій третіх осіб; угону.

Виходячи зі змісту відомостей №8720896 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, 11.11.2010р. о 9 год. 10 хв. в м.Чернігові на перехресті вул.С.Русової та пр.Миру відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів 1. ВАЗ 2106, державний номер Д 2607 ЧН, що належить Моргунову Віктору Миколайовичу, яким керував Поліщук Роман Олександрович, 2. TOYOTA CAMRY, державний номер СВ 7787 АА, власником якого є Лазар Віктор Леонідович, за кермом якого перебував Приходько Олександр Григорович.

Частиною 2 ст.1192 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 990 вказаного кодексу встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно із ст.29 Закону України «Про страхування» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 6.3. договору №770500717.10 від 11.02.2010р. після одержання всіх необхідних документів, рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком у термін до 15 робочих днів. Виплата страхувальнику та/або вигодогнабувачу страхового відшкодування здійснюється протягом 15 робочих днів з моменту прийняття страховиком рішення про виплату та з письмової згоди вигодонабувача.

Пунктом 1 вказаного договору встановлено франшизу у разі пошкодження застрахованого транспортного засобу в розмірі нуль грн.

Відповідно до довідки Державтоінспекції МВС, виданої Приходько О.Г. в тому, що 11.11.2010 р. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю TOYOTA CAMRY, державний номер СВ 7787 АА, було заподіяно наступні пошкодження: деформація переднього правого крила, переднього лівого крила, капота. Деформація та розрив переднього бамперу з правої сторони, розбита передня права фара, витікає робоча рідина системи охолодження.

Згідно висновку №587 від 23.11.2010р. автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля «TOYOTA CAMRY 2.4 XLE», державний реєстраційний номер СВ 7787 АА, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у дорожньо-транспортній пригоді 11.11.2010р., станом на час проведення дослідження, а саме 23.11.2010р., складає 35678, 87 грн.

У поданій 30.11.2010р. до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» заяві про виплату страхового відшкодування Лазар Віктор Леонідович просив виплатити страхове відшкодування на власний рахунок.

09.12.2010р. представниками позивача було складено страховий акт №55503, за змістом якого страхувальнику підлягає виплата страхового відшкодування в розмірі 35 678, 87 грн.

Згідно з платіжним дорученням №12239 від 22.12.2010р. на підставі договору №770500717.10 від 11.02.2010р. з страхування засобів наземного транспорту Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 35678,87 грн. на рахунок Лазаря Віктора Леонідовича.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Наявність вини Поліщука Романа Олександровича у зіткненні автомобілів підтверджена постановою від 25.01.2011р. Семенівського районного суду Чернігівської області.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність Поліщука Романа Олександровича була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія», що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №7/2-28/31567 від 11.11.2013р Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Відповідно до вказаної довідки полісом №5619081 передбачено ліміт відповідальності Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» по майну у розмірі 25 500 грн., а франшизу - нуль гривень. Жодних заперечень з цього приводу відповідачем до матеріалів справи не представлено.

09.08.2012р. представниками позивача було скеровано на адресу Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» претензію №2167 про виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу, в якій Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» просить відшкодувати 35 678, 87 грн.

Вказана претензія була отримана відповідачем 14.08.2012р., про що свідчить копія поштового повідомлення №0105410960164.

Проте, жодних відповідей на вказану претензію відповідачем направлено не було, страхове відшкодування в порядку регресу не здійснено.

Твердження відповідача про те, що виплата страхового відшкодування повинна була бути проведена на рахунок вигодонабувача (третьої особи 1), що на думку Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» є підставою для відмови у позові, суд вважає необґрунтованими, враховуючи наступне:

Згідно з ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За змістом п. 4.1 договору №770500717.10 від 11.02.2010р. зміни та доповнення, які вносяться в договір після його укладання, оформлюються додатковими угодами (адендумами), підписаними сторонами, що є невід'ємною частиною договору страхування.

Як вже зазначалось, договір №770500717.10 від 11.02.2010р. було укладено між Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», Лазарем Віктором Леонідовичем та Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України».

Таким чином, наявний у матеріалах справи адендум №1 до договору №770500717.10 від 11.02.2010р., за яким вигодонабувачем визначено Публічне акціонерне товариство «Полікомбанк», є не укладеним, виходячи з того, що останній не підписаний Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», а отже не змінює умов договору стосовно визначення вигодонабувача.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, вигодонабувачем за договором №770500717.10 від 11.02.2010р. є третя особа 1.

При цьому, у судовому засіданні 22.01.2014р. Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» зазначило про відсутність заперечень стосовно виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику.

Крім того, суд зазначає, що наведені вище обставини не впливають на перехід до позивача права регресної вимоги до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія». У даному випадку, особою, що може заперечувати правомірність виплати страхового відшкодування Лазарю Віктору Леонідовичу, є не відповідач, а третя особа 1. Проте, жодних заперечень з цього приводу останньою представлено не було.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, а також з огляду на те, що зобов'язання з оплати страхового відшкодування Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія» виконано не було, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», м.Київ про стягнення 25 500,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», м. Київ про стягнення 25 500, 00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (01601, м.Київ, Печерський район, вул.Печерський Узвіз, буд.3, ЄДРПОУ 14229456) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м.Київ, Шевченківський райн, вул.Воровського, буд.33, ЄДРПОУ 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 25 500,00 грн., а також судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 27.01.2014р.

Суддя М.О. Любченко