Постанова № 36880385, 23.01.2014, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 122/21957/13-а

Провадження по справі 2-а/122/15/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Уржумової Н.В.,

при секретарі - Тарасюк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сімферополі адміністративну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим про спонукання до вчинення певних дій, третя особа Військовий комісаріат АР Крим, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, у порядку адміністративного судочинства, звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (далі Управління) про спонукання відповідача до вчинення певних дії, мотивуючі позовні вимоги тим, що 03.06.2008 року позивачці виповнилось 50 років, й вона звернулася до УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах ( на 5 років раніше досягнення пенсійного віку). Однак, своїм протоколом від 04.10.2013 року №1121, відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи своє рішення тим, що в Афганістані вона була не в якості військовослужбовця, а право на пільгову пенсію мають лише військовослужбовця, які виконували свій інтернаціональний долг. Із зазначеним рішенням відповідача позивачка не згодна, оскільки відповідач не прийняв до уваги, що позивачу привласнений статус учасника бойових дій (посвідчення НОМЕР_1 від 15.02.1996 року) й документально підтверджено, що позивачка була особою, що служила у Радянській Армії в період находження в Афганістані. Її військова частини приймала участь у бойових діях. З урахуванням наведеного та з посиланням на статті 4-7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач просила суд: визнати незаконною відмову Управління у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах; скасувати протокол Управління від 04.10.2013 року №1121; зобов'язати Управління перерахувати трудовий стаж позивача, прийнявши до розрахунку період находження позивачки в Афганістані місяць за три; зобов'язати Управління призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах з 03.06.2008 року; стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 34,41 грн. (а.с.2-4).

Представник позивачки - ОСОБА_3, діючи на підставі довіреності, у судовому засіданні підтримав позовну заяву, просив її задовольнити у повному обсязі, врахувавши письмові пояснення.

Представник відповідача - Асрян Л.В., діючи на підставі довіреності, заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила при винесенні судового рішення врахувати письмові заперечення.

Заслухавши доводи представника позивача, заперечення представника відповідача УПФУ в Залізничному р-ні м. Сімферополя, дослідивши матеріали адміністративної справи, матеріали справи ОСОБА_1, проаналізувавши усі наявні по справі докази та матеріалі справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні вимог до Управління, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 13.07.1984 року по 24.07.1986 року знаходилася службі (роботі) в Республіці Афганістан як вільнонаймана чергова по гуртожитку, діловод, що підтверджується відомостями довідки Військового комісаріату АР Крим №289 від 08.09.2008 року (а.с.9)

Наказом Командира в/ч пп 71205 №211 від 31.07.1984 року ОСОБА_1 прийнята на посаду чергової по гуртожитку, 31.08.1984 року урочисте клятвене зобов'язання принято 31.08.1984 року (а.c 7 - зв.).

Наказом командира в/ч пп. 71205 №239 від 12.08.1984 року ОСОБА_1 переведена на посаду діловода служби тилу (а.c 7 -зв.).

Наказом командира в/ч пп 71205 №210 від 19.06.1986 року ОСОБА_1 звільнена з закінченням строку трудового договору перебування у закордонному відрядженні (а.c 7 зв.).

За посвідченням, виданим 15.02.1996 року Железнодорожним районним військовим комісаріатом на ім'я ОСОБА_1, серія НОМЕР_1, позивачка є учасником бойових дій (а.с. 6).

Протоколом Управління №1121 від 04.10.2013 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з тих підстав, що право на призначення пенсії із скороченням пенсійного віку мають військовослужбовці, особи начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, що приймали участь у бойових діях, однак у наданій довідці за № 288 від 08.09.2008 року зазначено, що позивачка не є військовослужбовцем та участь у бойових діях не приймала (а.с.8).

Відповідно до абзацу шостого пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 (надалі Закону № 1058) військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби,

але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією

наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років,

жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (пункт 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637).

За довідкою Військового комісаріату №209 від 08.09.2008 року наданою до Управління, ОСОБА_1 проходила службу у Республіці Афганістан як вільнонаймана.

Щодо поняття військовослужбовця, то його викладено:

- в Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011 (надалі Закон № 2011), відповідно до якого до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці строкової і надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, військ цивільної оборони, Державної спеціальної служби транспорту, а також інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, стратегічних сил стримування, які дислокуються на території України, військовослужбовці-жінки, курсанти військових навчальних закладів (ст. ст. 3, 5).

- в Законі України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», відповідно до якого військовослужбовці це особи, які проходять військову службу (ст. 1).

Згідно наданих до Управління документів, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, але не має статусу військовослужбовця, оскільки не служила в озброєних силах, а працювала за вільним наймом.

Зазначені обставини підтверджуються: записами у трудовій книжці позивачки, довідкою №289 з Військового комісаріату, посвідченням на ім'я ОСОБА_1

Відповідно до ст. 6 Закону № 3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» статус особам, які належать до учасників бойових дій, надається як військовослужбовцям Радянської Армії так і працівникам, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ. Також зазначений статус надається синам полків, працівникам сфери культурного обслуговування фронтів, особам, які залучались до розмінування полів і обєктів народного господарства тощо.

Тобто, з наведеного вбачається, що статус учасника бойових дій надається не тільки військовослужбовцям, але й іншим особам, які не проходили військову службу та не брали участь в бойових діях.

Але відповідно до Закону № 1058 право на достроковий вихід на пенсію мають не особи, які мають статус учасника бойових дій, а тільки військовослужбовці - учасники бойових дій. Працівники вільнонайманого складу, які працювали в державах, де в цей період велися бойові дії і брали участь в забезпеченні бойової діяльності військ, такого права не мають.

Враховуюче усе викладене у сукупності, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

На підставі Розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058, статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551 від 22.10.1993 року, керуючись статтями 2, 6, 7, 9-11, 17-18, 159, 163, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим про спонукання до вчинення певних дій - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя