Постанова № 36880253, 22.01.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/4607/13-а

22 січня 2014 року

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудима Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до

Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря"

про стягнення санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ :

Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом, з врахуванням клопотання про зміну позовних вимог від 14.01.2014 року, до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» (далі – СВК «Зоря») про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції на загальну суму 5615,62 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, позовні вимоги, з урахуванням клопотання про зміну позовних вимог від 14.01.2014 року (а.с.21-22) підтримав з підстав, викладених в позові. 22.01.2014 року подав заяву про розгляд справи без його участі. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач не визначив у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, яка становить 5340,63 грн., згідно з даними зазначеними у звіті. Вказав, що відповідач адміністративно-господарську санкцію в сумі 5340,63 грн. не сплатив, у зв’язку з чим йому було нараховано пеню у розмірі 274,99 грн. З таких підстав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не прибув. Причини неприбуття суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом не визнавалася обов’язковою участь сторін в судовому засіданні. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 КАС України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991 (далі – Закон №875) встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Судом встановлено, що СВК «Зоря» подало до Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми №10-ПІ (а.с.5), відповідно до якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу товариства у 2012 році становить 16 осіб, а кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону №875, - та працевлаштованих інвалідів - немає.

Відповідно до ст. 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 цього Закону.

Відповідно до абз.2 п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМУ “Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №70 від 31.01.2007 року, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з п.3.7 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики №42 від 10.02.2007 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за №117/13384, для роботодавців, у яких працює 15 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій дорівнює: рядок 06= (рядок 03 – рядок 02)х рядок 05.

З поданого відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми 10-ПІ (а.с.16) слідує, що значення рядка 01 становить 16, рядка 02 – 0, а рядка 05 – 5340 грн.

Проте оскільки фонд оплати праці штатних працівників (рядок 04) становить 85451 грн., а кількість штатних працівників облікового складу (осіб) (рядок 01) – 16 осіб, то згідно з математичними обчисленнями середньорічна заробітна плата штатного працівника (рядок 05) повинна становити 5340,69 грн. (а не 5340 грн., як зазначено відповідачем у звіті).

Судом також встановлено, що так як середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) (рядок 01) – 16 осіб, то в силу вимог ч.1 ст.19 Закону №875, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), повинна становити 1.

Таким чином, сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен сплатити відповідач (рядок 06 звіту), становить 5340,69 грн.(=(1-0)х5340,69 грн.).

Згідно з ч.1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

В силу вимог ч. 3 ст. 18-1 Закону №875 державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Судом встановлено, матеріалами справи, а саме: листом Володимирецького районного центру зайнятості від 24.12.2013 року за №1238 (а.с.10), підтверджено, що протягом 2012 року СВК «Зоря» про вакансії для можливого працевлаштування інвалідів центр зайнятості не повідомляло, звітність форми 3-ПН не подавало, а тому дане місце залишилось вакантним.

В силу вимог абз.3 та 4 ч.1 ст.20 Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991 року №803 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі, зокрема, працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в кількості, визначеній місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, та інвалідів у кількості, визначеній згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Згідно з ч.4 ст.20 Закону №803 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

В ході судового розгляду справи суду не було надано жодного доказу щодо подання відповідачем центру зайнятості адміністративних даних про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів за 2012 рік.

Таким чином, СВК «Зоря» не вчинено всіх передбачених Законом №875 заходів для працевлаштування інвалідів згідно нормативу, передбаченого статтею 19 Закону №875 протягом 2012 року, що свідчить про наявність складу правопорушення в діях відповідача.

Оскільки нарахування адміністративно-господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв’язку зі скоєнням правопорушення і судом встановлено, що з боку СВК «Зоря» мало місце таке правопорушення, то дії Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо стягнення таких санкцій з СВК «Зоря» є обґрунтованими та правомірними.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08.06.2010 року №10/72.

Механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлений Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 15.05.2007 року за №223 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 року за №552/13819 (далі – Порядок №223).

Згідно з п.3.2 даного Порядку порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Внаслідок несплати СВК «Зоря» адміністративно-господарської санкції в розмірі 5340,69 грн., позивачем відповідачу нараховано пеню в сумі 274,99 грн., що підтверджується розрахунком пені станом на 27.12.2013 року, долученим до клопотання про зміну позовних вимог (а.с.23).

Суд не погоджується з даним розрахунком пені в сумі 274,99 грн., з огляду на таке.

В силу вимог п.3.4 Порядку №223 нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Згідно з п.3.7 Порядку №223 у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Так як позивач звернувся до суду з даним позовом 27.12.2013 року, то кількість днів прострочення сплати санкції становить 256 днів (з 16.04.2013 року по 27.12.2013 року включно), а не 257 днів, як це зазначено в розрахунку, долученому до клопотання про зміну позовних вимог від 14.01.2014 року.

Враховуючи облікову ставку НБУ в розмірі 6,5% річних та суму заборгованості відповідача в розмірі 5340,69 грн., сума пені за один день прострочення становить 1,07 грн.(5340,69 грн. х 0,02%).

Таким чином, загальна сума пені, яку необхідно сплатити відповідачу, становить 273,92 грн. (1,07 грн. х 256 днів).

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 5340,69 грн. та пені в сумі 273,92 грн. підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до часткового задоволення.

Підстав для застосування ст. 94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» (34330, Рівненська область, Володимирецький р-н, с.Воронки, код ЄДРПОУ 00855664) на користь держави в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію в розмірі 5340 (п’ять тисяч триста сорок) грн. 69 коп. та пеню в розмірі 273 (дві сімдесят три) грн. 92 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гудима Н.С.