Рішення № 36879053, 27.01.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11334/13-ц

Провадження № 2/344/412/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.

секретаря Сивухіної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ВДВС Івано-Франківського МУЮ та ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ВДВС Івано-Франківського МУЮ про визнання прилюдних торгів недійсними, які проведені 18.02.2013 року ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до моменту реалізації квартири, про що позивача повідомив державний виконавець Витвицький В.В. йому не було відомо про відкриття виконавчого провадження, будь-яких повідомлень з даного приводу до позивача не находило. Після ознайомлення із матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_3 про стягнення боргу в Івано-Франківському міському суді, 04 березня 2013 року, позивачу стало відомо про рішення суду, яким задоволено позов ОСОБА_3 та стягнуто з позивача 102 620 грн. 07 коп. 23 лютого 2012 року суд видав виконавчий лист, за яким боржником визначено ОСОБА_1, а стягувачем ОСОБА_3 При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження позивачем було виявлено, що його не було повідомлено про проведення прилюдних торгів. Також позивач посилається на відсутність договору між ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» та ВДВС Івано-Франківського МУЮ про проведення торгів. Ще однією підставою для визнання недійсними прилюдних торгів позивач вказує на неправильність проведення оцінки арештованого майна суб'єктом оціночної дяльності, який не мав на це права.

За зяавою ОСОБА_2 ухвалою суду від 02 жовтня 2013 року його допущено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, оскільки саме ОСОБА_2 визнано переможцем прилюдних торгів, які просить визнати недійсними позивач.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав з мотивів наведених в ньому. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову заперечив, вказав, що прилюдні торги були проведені відповідно до вимог чинного законодавства, Переоцінка майна проводилась з дотриманням вимог законодавства, оскільки не було попиту на нерухоме майно. Позивач був належним чином повідомлений про дату та час проведення прилюдних торгів. Просив в позові відмовити.

Представник третьої особи ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції в судовому засіданні вимоги позову заперечив, вказав, що прилюдні торги були проведені відповідно до вимог чинного законодавства, його дії як державного виконавця та дії ДВС оскаржувались до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, однак скаргу позивача залишено без розгляду. Просив в позові відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити, оскільки наведені позивачем ніби то порушення допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна, тощо, такі дії державного виконавця підлягають оскарженню в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Вислухавши пояснення представників сторін, покази дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18 лютого 2013 року відбулись прилюдні торги по реалізації нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 (а.с.39).

Згідно протоколу №15/228/12-А-2 від 18.02.2013 року на продаж було запропоновано нерухоме майно, а саме: однокімнатна квартира, що знаходиться в АДРЕСА_1. Стартова ціна лота - 102 947 грн. Учасниками торгів були ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Переможцем прилюдних торгів став ОСОБА_2 (а.с.39).

Позивач просить визнати недійсними результати прилюдних торгів. Однією з підстав недійсності торгів позивач зазначає неналежність повідомлення про проведення торгів.

Однак, суд вважає такі твердження представника позивач необгрунтованими, оскільки, в матеріалах справи міститься повідомлення директора ІФФ ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» від 30.08.2012 року, надіслане всім сторонам виконавчого провадження про проведення торгів 19 вересня 2012 року (а.с.40).

Крім того, інформацію про дату, місце та час прилюдних торгів було розміщено на офіційному сайті Міністерства юстиції України, в засобах масової інформації, а саме, двох місцевих засобах масової інформації - газетах «ЗПС Інформ» №35 (491) від 30.08.2012 року та «Рідна Земля» №35 (1201) від 31.08.2012 року (а.с.41, 42).

Відповідно до повідомлення директора ІФФ ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» від 21.09.2012 року, надіслане всім сторонам виконавчого провадження, прилюдні торги 19 вересня 2012 року не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців (а.с.44).

24 січня 2013 року директором ІФФ ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» всім сторонам виконавчого провадження надіслано повідомлення про проведення повторних прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, торги відбудуться 18 лютого 2013 року (а.с.46).

Інформацію про дату, місце та час прилюдних торгів також було розміщено на офіційному сайті Міністерства юстиції України, в засобах масової інформації, а саме, газеті «ЗПС Інформ» №1-4 (509) від 24.01.2013 року (а.с.47).

Відповідно до п. 1.4. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку».

За змістом ст. 43 Закону України «Про іпотеку», організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію. Організатор прилюдних торгів забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Усіх, вказаних вище, вимог чинного законодавства відповідачем було дотримано.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про іпотеку», за результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки. У протоколі зазначаються: опис придбаного покупцем предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки; ціна продажу предмета іпотеки; інформація про покупця предмета іпотеки; день, до якого покупець повинен повністю сплатити ціну продажу предмета іпотеки; банківський рахунок органу державної виконавчої служби для переказу покупцем ціни продажу предмета іпотеки. У разі необхідності до протоколу може бути внесена й інша інформація.

У своїй позовній заяві та в усних поясненнях представник позивача звертав увагу суду на те, що відсутній договір укладений між органом ДВС та спеціалізованою організацією, що проводить торги.

Однак, такі твердження представника позивача є безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься договір № 15/228/12-А від 20 серпня 2012 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (а.с.76-77).

Однією із підстав визнання недійсними результатів прилюдних торгів представник позивача зазначає і неправомірні дії державного виконавця щодо оцінки майна.

Однак, державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Що стосується порушень, на думку представника позивача, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення аукціону, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Позивачем по справі, оскаржувались дії державного виконавця до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області. Однак, скаргу позивача було залишено без розгляду, вказаний факт сторонами визнається, а тому доказування не підлягає.

Крім того, з даного питання існують декілька правових висновків Верховного Суду України, згідно яких: «Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином. Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст. ст. 203, 215 ЦК України). У зв'язку з тим, що за змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. N 68/5. Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України N 606-XIV від 21 квітня 1999 р. "Про виконавче провадження", до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24 - 27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону). Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (постанова Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 р. у справі N 6-116цс12)».

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2013 р. у справі N 6-174цс12.

Як вбачається зі змісту ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, відповідно до п. п. 1.4, 3.12, 3.13 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, ст.ст. 43-47 Закону України «Про іпотеку», ст. 203 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60 ч. 1 та 4 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ВДВС Івано-Франківського МУЮ та ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27 січня 2014 року.

Суддя Бабій О.М.