Рішення № 36878903, 25.01.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1із4

Справа № 0707/4348/2012 2/303/454/14

Номер ряд. стат. звіту - 51

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 січня 2014 року м.Мукачево

Мукачівський місьрайонний суд Закарпатської області в складі одноособово:

головуючого - судді Іваницького Р.С.

при секретарі судового засідання Чудіній В.М.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Білопольської Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про скасування наказу та поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, про скасування наказу № 66-п від 28 березня 2012 року та поновлення на роботі на посаді генерального директора ГДСЛАП «Закарпатагроліс», мотивуючи тим, що 10 квітня 2012 року під час перебування на лікарняному йому було пред'явлено наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України за № 66-п від 28 березня 2012 року про звільнення його з посади директора ГДСЛАП «Закарпатагроліс». Жодного повідомлення про необхідність з'явитися до міністерства для ознайомлення з наказом, ні до нього, ні на адресу ГДСЛАП «Закарпатагроліс» не надходило. Вказана причина звільнення нічим не конкретизована, не вказано жодної обставини, яка б посвідчила грубе порушення ним як керівником ГДСЛАП «Закарпатагроліс» законодавства чи обов'язків передбачених контрактом. Зокрема, не вказано жодного нормативно-правового акта України, який ним порушено, не вказано жодного пункту розділу 2 Контракта (права і обов'язки сторін), тобто жодного обов'язку взятого ним по контракту який ним порушено, так само не вказано жодної ситуації яка б посвідчила таке порушення. Підстава для звільнення визначена без належного на те обгрунтовання та не відповідає вимогам законодавства України та умовам Контракту. Таким чином, оскаржуваний ним Наказ про його звільнення є незаконним з точки зору суб'єкта його винесення, формулювання причин звільнення, процедури і підстав винесення наказа.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позов та просив його вимоги задовольнити у повному обсязі, з мотивів зазначених у позовній заяві. Також, зазначив, що був одним із ініціаторів проведення перевірки про додержання вимог законодавства України про раціональне використання, охорону та відтворення лісових ресурсів.

Представник відповідача Білопольська Н.А. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову з підстав зазначених у поясненні (а.с.122-126).

Дослідженням письмових матеріалів у справі встановлено, що позивач на підставі контракту від 15 лютого 2010 року за № 4475 призначений на посаду генерального директора Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства «Закарпатагроліс» строком з 18 лютого 2010 року по 18 лютого 2013 року, що підтверджується копією наказу № 26-п від 15 лютого 2010 року (т.1 а.с.6-11).

Відповідно до перевірки прокуратурою Закарпатської області про додержання вимог законодавства України про раціональне використання, охорону та відтворення лісових ресурсів складено Подання № 07/4-4 вих.12 від 25 січня 2012 року (т.1 а.с.12-16) та з супровідним листом Генеральної прокуратури України № 07/4-4 вих.12 від 02.02.2012 року направлено до Міністра аграрної політики та продовольства України для розгляду по сутті подання про усунення порушень вимог законодавства України про раціональне використання, охорону та відтворення лісових ресурсів. Про результати поінформувати прокуратуру в установлений законом місячний строк (1т. а.с.39).

Згідно до службової записки заступника директора Департаменту землеробства № 13-8-2/262 від 26 березня 2012 року, погодженої 27.03.2012 року першим заступником Міністра аграрної політики та продовольства України, зазначено,

2із4

що до Міністерства аграрної політики та продовольства України надійшло подання Генеральної прокуратури України від 02.02.2012 року № 07/4-4 вих.12 щодо неналежного виконання своїх службових обов'язків генерального директора ГДСЛАП «Закарпатагроліс» внаслідок чого вказаному підприємству та державним інтересам спричинено збитків на суму 201 тис. гривень.

Пропозиція: враховуючи вищевикладене, Департамент землеробства рекомендує розірвати контракт з генеральним директором ГДСЛАП «Закарпатагроліс» ОСОБА_1 ( т.1 а.с. 40). Відповідно до наказу від 28 березня 2012 року за № 66-п з позивачем розірвано контракт та звільнено його з посади генерального директора ГДСЛАП «Закарпатагроліс» за невиконання умов контракту в частині грубого порушення керівником законодавства та обов'язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (понесено збитки, виплачено штрафи і т.п.) згідно з п.8 ст.36 КЗпП України, підставою звільнення у вищевказаному наказі зазначено подання Генеральної прокуратури України від 02 лютого 2012 року за № 07/4-41 -12 та службова Департаменту землеробства від 26 березня 2012 року за №13-8-2/262 ( т.1 а.с.5).

В ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2013 року, зазначено, про потребу належного дослідження наявного в матеріалах справи подання прокуратури Закарпатської області від 25 січня 2012 року № 07/4-4 вих.12 (т.2 а.с.103, 104).

Згідно до ст. 60 ЦПК України, встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Статтею 3 Конституції України, встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до статті 43 Конституції України, встановлено, що Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Пунктом 1 Постанови пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.92, встановлено, що звернути увагу на необхідність неухильного додержання при розгляді трудових спорів Конституції України, КЗпП і інших актів законодавства України.

Діяльність судів по розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею,

яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці.

Пунктом 13 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.92, визначено, що вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п.8 ст.36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому договору, за винятком, встановленим для цієї форми

трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством (статті 36, 39-41 КЗпП).

Згідно до п. 18 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.92, зазначено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом і перевіряти їх відповідність законові.

3із4

Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою

звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.92, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3,4,7,8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148,

149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України (зі змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року, вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Статтею 21 ч.3 КЗпП, встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ст. 36 ч.1 п.п. 4, 8 КЗпП, що, підставами припинення трудового договору є: розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45) та підстави, передбачені контрактом.

Як вбачається зі змісту подання, прокуратурою Закарпатської області за власної ініціативи було проведено перевірку про додержання вимог законодавства України про раціональне використання, охорони та відтворення лісових ресурсів за період 2010 - 2011 роки, іншої інформації про проведення попередніх перевірок та їх результати для аналізу ситуації стосовно додержання вимог законодавства за попередні періоди в поданні відсутні, але в загальному визначено, що вимоги законодавства посадовими особами Управління та ГДСЛАП «Закарпатагроліс» виконується неналежним чином, а в окремих випадках останні взагалі бездіють, конкретних посадових осіб та їх дії з яких випливає вищезазначений підсумок про винуватість в мотивувальній частині подання не має. Працювати ОСОБА_1 на посаді генерального директора ГДСЛАП «Закарпатагроліс» розпочав з 18.02.2010 року після перемоги конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання та укладення контракту строком на три роки.

Про одноразове грубе порушення керівником ОСОБА_1 законодавства України та притягнення останього до адміністративної, матеріальної чи кримінальної відповідальності відповідними органами в поданні прокуратури не зазначено. Також, в поданні ніякої мови не ведеться про контракт з Міністерством аграрної політики та продовольства України від 15.02.2010 року та про порушення ОСОБА_1 обов'язків передбачених розділом 2 (права та обовязки сторін) вищевказаного котракту.

В прохальній частині подання прокуратури Закарпатської області від 25.01.2012 року, зазначено вимогу про вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_3, генерального директора ГДСЛАП «Закарпатагроліс» ОСОБА_1, виконувача обов'язків директора ДП «Воловецьке лісове господарство» ОСОБА_4, директора ДП «Ясінянське ЛМГ» ОСОБА_5, головного лісничого ДП «Великобичківське ЛМГ» ОСОБА_6, директорів філії ГДСЛАП «Закарпатагроліс» - «Воловецьдержспецлісгосп» ОСОБА_7, «Мукачівдержспецлісгосп» ОСОБА_8 та «Тячівдержспецлісгосп» ОСОБА_9 за неналежне виконання ними своїх службових обов'язків.

Із матеріалів справи та пояснень представника відповідача, вбачається, що єдиним документом стосовно розгляду вищевказаного подання є службова записка заступника директора Департаменту землеробства № 13-8-2/262 від 26 березня 2012 року з якої випливає вибіркове застосування дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади і розірвання контракту лише до однієї посадової особи генерального директора ГДСЛАП «Закарпатагроліс» ОСОБА_1, інших документальних доказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначених у поданні посадових осіб не виявлено.

4із4

Окрім, цього із службової записки, яка посилається на подання прокуратури, випливає, що на підставі неналежного виконання службових обов'язків генеральним директором ГДСЛАП «Закарпатагроліс» ОСОБА_1, вказаному підприємству та державним інтересам спричинено збитків на суму 201 тис. гривень, а в поданні прокуратури в мотивувальній частині зазначено, що прокурором Мукачівського району порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 367 КК України за фактом неналежного виконання службовими особами філії «Мукачівдержспецлісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс» службових обов'язків, внаслідок чого вказаному підприємству та державним інтересам спричинено збитків на суму 201 тис. гривень, в прохальній частині подання зазначено, що директором філії «Мукачівдержспецлісгосп» являється ОСОБА_8

Відповідно до Закону України «Про прокуратуру», подання прокурора є актом прокурорського реагування, спрямованим на усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють та вноситься до органу чи посадової особи, компетенція яких дозволяє вжити реальних заходів щодо усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяли. Колегіальний орган (сесія місцевої ради, виконком, колегія міністерства й т. ін.), куди внесено подання, повідомляє прокурору про день засідання, який має право особисто взяти участь у його розгляді. Обговорення подання в такому випадку проходить у публічній формі й часто набуває характеру дискусії. Важливо, щоб прокурор аргументовано й кваліфіковано відстоював свою позицію та міг переконати в необхідності вжиття відповідних заходів. Вимоги прокурора повинні мати лише правову спрямованість і не носити ознак втручання в господарську сферу.

Однак, в оспорюваному наказі не зазначено, з яких підстав, передбачених контрактом, розірвано контракт з позивачем, зокрема не зазначено, які саме умови контракту не виконані позивачем, у чому полягає грубе порушення - в порушенні законодавства, чи в порушенні обов'язків визначених у контракті і які саме негативні наслідки настали для підприємства.

Також, вбачається, що контракт (трудовий договір) є двостороннім договором, отже підстави для вирішення питання про припинення, розірвання або продовження контракту мають розглядатися сторонами в двосторонньому порядку, але з досліджених матеріалів у справі відповідна процедура письмовими доказами не підтверджується.

З вище викладеного суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними і підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 209, 212-215, 218, 294, 367 ЦПК України, ст. ст. 3, 43, 62 Конституції України, ст.ст. 21, 36, 40, 41 КЗпПУ, Пунктами 1, 13, 18, 22, 27 Постанови пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.92 року, Контрактом від 15.02.2010 року, суд ,-

р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України про звільнення ОСОБА_1 за № 66 -п від 28 березня 2012 року - скасувати.

Поновити ОСОБА_1 на роботі, а саме на посаді генерального директора Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства «Закарпатагроліс».

Допустити негайне виконання рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Повний текст рішення складено 29 січня 2014 року.

Головуючий Р. Іваницький