Ухвала суду № 36876967, 20.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2014 р.Справа № 473/1987/13-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Ротар М.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченко В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 травня 2013 року про відмову у відкритті провадження позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дмитрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про встановлення відсутності компетенції та повноважень для постановлення рішення та визнання цього рішення нечинним, -

В С Т А Н О В И В :

13.05.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Дмитрівської селищної ради про встановлення відсутності компетенції та повноважень у селищної ради для постановлення рішення №18 від 27.06.2008 року та визнання цього рішення нечинним.

Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.05.2013 року у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 - відмовлено з підстав того, що дані позовні вимоги повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі від 23.05.2013р. ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду 1-ї інстанції у зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права та просить направити справу для продовження розгляду.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що дана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Приймаючи рішення (ухвалу) про відмову у відкритті провадження за вказаним вище позовом ОСОБА_1 щодо визнання нечинним рішення виконкому селищної ради №18 від 27.06.2008 року «Про оформлення за ОСОБА_1 права власності на комплект будівель в АДРЕСА_1», суддя міськрайонного суду виходив з того, що ці позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Однак, колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з такими висновками судді суду 1-ї інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до приписів ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною 1 ст.17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

У відповідності ж до ч.2 цієї статті 17, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

- спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо

оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів

індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

- спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення

з публічної служби;

- спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у

сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

- спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи

визнання нечинними адміністративних договорів;

- спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених

Конституцією та законами України;

- спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Також, відповідно до п.1 ч.1 ст.18 КАЄ України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

До того ж, як слідує з вимог ч.4 ст.105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Як вбачається з матеріалів справи та самого позову, позивач ОСОБА_1 фактично оскаржує конкретне рішення відповідача, як органу місцевого самоврядування, а саме, просить визнання нечинним рішення виконкому селищної ради №18 від 27.06.2008 року «Про оформлення за ОСОБА_1 права власності на комплект будівель в АДРЕСА_1».

Отже, за таких обставин, уважно дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку про те, даний спір є публічно-правовим у розумінні ст.ст.3,17 КАС України, та відповідно, підлягає розгляду саме в порядку адміністративного судочинства, а не в порядку ЦПК України, як було помилково вирішено судом 1-ї інстанції.

Таким чином, в зв'язку із зазначеним, апеляційний суд вважає, що у судді міськрайонного суду, в даному випадку, не було ніяких законних підстав для відмови позивачу у відкритті провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду 1-ї інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню і направити справу для продовження розгляду.

Враховуючи, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, судова колегія приходить до висновку про те, що оскаржуване судове рішення, відповідно до ст.204 КАС України, підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.195,197,199,204,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 травня 2013 року про відмову у відкритті провадження - скасувати та направити дану справу до суду першої інстанції - для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які брали участь у справі, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко