Постанова № 36875980, 29.01.2014, Харцизький міський суд Донецької області

248/10577/13-а

2-а/248/7/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лутай А.М.,

при секретарі - Сауніної С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харцизька справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, третя особа: Управління державного казначейства у м.Харцизьку Головного управління державного казначейства України в Донецькій області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в грудні 2013 року звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Позов мотивує тим, що вона є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради, та, звернувшись до відповідача у 2012 році, отримує грошову допомогу як застрахована особа у розмірі 130,00 грн. на дитину, виплату якої здійснює відповідач. Відповідачем їй призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Вказаний розмір допомоги визначено відповідачем відповідно до Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини і допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-орічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового соціального страхування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 13 як різниця між 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи, і середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одного члена сім'ї за попередні 6 місяців, але не менше 130,00 грн. З такими діями відповідача не згодна. Просить визнати неправомірними дії відповідача, зобов'язати відповідача здійснити їй нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на поточний рік за період з грудня 2012 року до дати досягнення її сином трирічного віку та стягнути з Державного бюджету України на її користь нараховану відповідачем допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з грудня 2012 року з урахуванням фактично виплачених сум, а також стягнути на її користь з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в сумі 68,82 грн.

Ухвалою Харцизького міського суду від 18.12.2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду в частині вимог за період з грудня 2012 року по 16.06.2013 року.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, надавши заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача - УПСЗН виконкому Харцизької міськради Дикун А.С. - в судове засідання також не прибула, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, а також заперечення на адміністративний позов, в якому вказує, що протоколом управління позивачці

надана допомога з 03.12.2012 р. по 03.09.2015 у мінімальному гарантованому державною розмірі 130,00 грн. щомісячно. Виплата державної допомоги по догляду за дитиною до 3-х років у 2008

році регламентується у ІІ розділі п.23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким передбачені в п.8 зміни до п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ї з дітьми», а саме «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 р. - 50%, з 01.01.2009 р. - 75%, з 01.01.2010 р. - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців», та в п.7 частину першу ст..15 викласти в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130грн.». Згідно п.18 Постанову КМУ від 27.12.2001 р. № 1751 (зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ) «Про Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органами праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами. Відповідно до п.19 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» допомога у розмірі, що перевищує мінімальний розмір, призначається з місяця звернення та здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога вплачується у мінімальному розмірі. Згідно до п.22 вказаного Порядку для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї). Внесеними змінами до ст..13 Закону України Про державну допомогу сім'ї з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич) яка фактично здійснює догляд за дитиною. Згідно Рішення Конституційного суду від 22.05.2008 р. № 10-рш/2008 ці положення не визнані неконституційними. Тобто дія управління в частині проведення нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідає чинному законодавству. З цих підстав просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Представник третьої особи - Управління державного казначейства у м.Харцизьку Головного управління державного казначейства України в Донецькій області - в судове засідання не прибув за невідомими суду причинами, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, вважає можливим задовольнити вимоги позивачки частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_2, у зв'язку з чим, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та знаходиться на обліку і отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку в УПСЗН виконкому Харцизької міськради Донецькій області (а.с.14, 18).

Позивачці призначена зазначена допомога у період з 03.12.2012 р. по 03.09.2015 р. у розмірі 130,00 грн. щомісячно.

ОСОБА_1.04.10.2013 року звернулась до УПСЗН з питанням про здійснення їй перерахунку державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.15).

Відповідач письмом за № Г-60-5.1-6.2 від 15.10.2013 року на звернення позивачки відмовив їй у здійсненні перерахунку державної допомоги по догляду за дитиною (а.с.16).

З довідки, наданої УПСЗН Харцизької міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку працюючим за

грудень 2012 року - 121,61 грн., за період з січня 2013 року по жовтень 2013 року - по 130,00 грн. щомісячно (а.с.18).

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» при народженні дитини повинна виплачуватись допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-У1 «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України «(далі-Закон №107-У1) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом №2811-Х11,дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-111, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону №2240-111 передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі ,що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу 11 Закону №107-У1 були внесені відповідні зміни до Закону №2811-Х11 та Закону №2240-111. Зокрема, змінами до статті 13 Закону України №2811-Х11 його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону №2240-111 було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону №107-У1,в тому числі й пункт 25 розділу 11 Закону №107-Уі щодо виключення статей 40-44 Закону №2240-111.

Пунктом 2 розділу 111 Закону №107-У1 було передбачено, що розділ 11 цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення №10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону №2240-111, а з січня 2009 року - статті 13,15 Закону №2811-Х11.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 року №835-У1 «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року №2154-У1 «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі-Закон №2154-У1) передбачено, що у 2009-2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону №2240-111 призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року №1751 саме на виконання Закону №2811-Х11 (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону №2154-V1 не приймався.

Розмір і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-111 на виконання статті 45 Закону №2154-У1 Кабінетом Міністрів України не визначалися.

В подальшому Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік»,ані іншими законами не встановлювався інший розмір допомоги, ніж в Законах № 2811-Х11 та № 2240-111.

Оскільки спір виник щодо виплати допомоги з 16 червня 2013 року особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-111), відповідно до ст.43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року у справі №21-410а12.

Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Крім того, таке кореспондується із вимогами статті 46 Конституції України, якою встановлено, що громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, встановлені судом обставини спростовують доводи відповідача, викладені у запереченні проти позову, та дають суду підстави для задоволення позовних вимог позивача відносно визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови перерахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 16 червня 2013 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Щодо вимог позивачки відносно зобов'язання здійснити нарахування до дати досягнення її сином трирічного віку, суд вважає необхідним в цій частині позову відмовити і задовольнити вимоги позивачки частково по день ухвалення рішення, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України передбачено відновлення лише порушених прав громадян, а не тих, які можуть бути порушені в майбутньому.

Керуючись ст..46 Конституції України, ст.ст.13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.ст.1, 4, 5, 29, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст.ст.2, 7, 17, 19, 70, 71, 94, 100, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 16.06.2013 року по 29.01.2014 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м.Харцизька Донецької області, ІПН НОМЕР_1, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 16 червня 2013 року по 29 січня 2014 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м.Харцизька Донецької області, ІПН НОМЕР_1, судові витрати в розмірі 68,82 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд Донецької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання сторонами копії постанови суду.

Суддя: підпис

Копія вірна: суддя