Постанова № 36875022, 24.01.2014, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2014 р. (12:27) Справа №801/376/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кисельової О.М., при секретарі - Слабун О.М.,

за участю представника позивача - Борецької О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Фірма "Крим-Стілл"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фірма "Крим-Стілл" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Фірма "Крим-Стілл" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Команд» з листопада 2010 року по червень 2011 року, ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим складено акт №2039/15.2/24696325 від 08.04.2013 року, на підставі якого винесено податкові повідомлення - рішення: № 0007971502, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу з ПДВ в сумі 25060 грн. за основним платежем та в сумі 4726,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0006791501 від 15.05.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу з податку на прибуток в сумі 21892,00 грн. за основним платежем та в сумі 3702,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, які вважає такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони суперечать нормам Податкового кодексу України.

Так, зазначення у податковому повідомленні - рішенні в якості підстави акту перевірки №2039/15.2/24696325 від 08.04.2013 року не підтверджує обґрунтованості збільшення основної суми зобов'язання та штрафних санкцій з огляду на те, що акт перевірки є службовим документом, містить в собі лише фіксацію встановлених контролюючим органом при здійсненні функцій певних обставин, які повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу.

Первинними документами ПП «Фірма «Крим-Стілл» чітко підтверджується реальність взаємних господарських операцій позивача з ПП «Команд», більш того, відповідачем не надано доказів того, що на період вчинення спірних господарських операцій ПП «Фірма «Крим-Стілл» та ПП «Команд» були дефектні ознаки щодо місцезнаходження контрагента позивача та/або його статусу у якості платника ПДВ, що виключає одну з ознак нікчемності правочинів.

Посилання відповідача в акті перевірки на відсутність документального підтвердження включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування вартості товарів (робіт, послуг) не підтверджені.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2013 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року у даній справі скасовано в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2013 року № 0006791501, та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, які в ньому вказано.

Відповідач, якого замінено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2013 року правонаступником -Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов не надав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Фірма "Крим-Стілл" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Команд» з листопада 2010 року по червень 2011 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №2039/15.2/24696325 від 08.04.2013 року, яким встановлено, зокрема, порушення п.п. 5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п.138.8, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 35271 грн., у тому числі по періодах: 4 квартал 2010 р. - 35271 грн., донараховано податку на прибуток в періодом, що перевірявся, на загальну суму 21892грн., у тому числі по періодах: 4 квартал 2010 р. - на суму 14809 грн., 2 квартал 2011 р. - в сумі 7083 грн.

На підставі наведеного акту перевірки за даними порушеннями було винесено податкове повідомлення - рішення від 15.05.2013 року № 0006791501, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 21892,00 грн. за основним платежем та в сумі 3702,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіряючи обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, в порушення п.п. 5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п.138.8, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України підприємством до складу скоригованих валових витрат, неправомірно віднесено вартість товарів (робіт, послуг) на загальну суму 125300 грн., у тому числі по періодах: 2010 рік завищення на суму 94505 грн., 2 квартал 2011 року завищення на суму 30795 грн.

Дане порушення встановлено за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року, в якому позивач мав взаємовідносини з ПП «Комманд», стосовно якого використано матеріали зустрічної звірки, згідно до яких ПП «Комманд» має ознаки «фіктивності» та спрямоване на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Враховуючи отримані матеріали зустрічної звірки, в акті перевірки робиться висновок, що ПП "Фірма "Крим-Стілл" не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від ПП «Комманд», в зв'язку з не підтвердженням ним об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників.

Аналізом та проведеною перевіркою ПП "Фірми "Крим-Стілл" не встановлено факту реального здійснення господарських операцій з ПП «Комманд», які мають ознаки фіктивних підприємств. Всі суб'єкти господарювання працювали в одному сегменті ринку, в якому існують стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного.

В акті перевірки позивача зазначається, що у сукупності з дослідженими обставинами, по ланцюгу, надані до перевірки первинні документи складено без наміру створити реальні правові наслідки.

Як вбачається з акту перевірки, встановлено судом з матеріалів справи, здійснення фінансово-господарських операцій за перевіряємий період позивачем з ПП «Комманд» підтверджується укладеними між позивачем та зазначеним контрагентом договорами, виписаними на їх виконання податковими накладними, видатковими накладними, накладними.

Так, за перевіряємий період позивачем укладено з вищенаведеним контрагентом договір №225 від 20.05.2011 року, за яким постачальник поставляє, а покупець приймає наступний товар: запірна арматура, комплектуючі до трубопроводів / фланці, відводи, переходи приварні, трійники приварні.

На виконання вказаного договору ПП «Комманд» було виписано податкові накладні: від 02.06.2011 року №14 на суму 3119,04 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 519,84 грн.; від 07.06.2011 року №44 на суму 8114,40 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1352,40 грн.; від 25.06.2011 року №166 на суму 25722,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 4287,00 грн. та накладні: від 02.06.2011 року №1206 на суму 3119,04 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 519,84 шляхгрн.; від 07.06.2011 року №1231 на суму 8114,40 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1352,40 грн.; від 25.06.2011 року №1325 на суму 25722,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 4287,00 грн.

Також, 29.11.2010 року ПП «Комманд» на адресу позивача на поставлений товар на загальну суму в розмірі 113406, 25 грн. було виписано податкову накладну від 29.11.2010 року №542.

В зв'язку з неоплатою в повному обсязі отриманих товарів за вказаною податковою накладною, позивачем було повернуто ПП «Комманд» отримані товари, шляхом їх продажу, що підтверджується виписаними податковими накладними: від 16.03.2012 року №22 на суму 54038,06 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9006,34 грн.; від 19.03.2012 року №24 на суму 38961,94 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 6493,66 грн. та видаткові накладні: від 16.03.2012 року №РН-0000068 на суму 54038,06 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9006,34 грн.; від 19.03.2012 року №РН-0000070 на суму 38961,94 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 6493,66 грн.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку(п.п. 139.1.9 п. 139 .1 ст. 139) .

Відсутність таких документів не визначалася в акті перевірки, а навпаки такі документи перевірялися, але оцінку їм було надано відповідно до даних перевірки контрагента позивача.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до змісту ст. 204 та ст. 215 ЦК України укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Угоди з контрагентом позивача недійсними не визнавалися. Підстави вважати її нікчемними відсутні.

Актом перевірки відповідача також підтверджується факт оформлення вищевказаних документів між позивачем та його контрагентом на виконання укладених договорів, поряд з цим, акт перевірки не містить встановлення факту недоліків в оформленні даних документів.

З урахуванням положень вказаних вище норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України суд зазначає, що обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат до складу матеріальних витрат є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких встановлена правилами ведення податкового обліку. Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій визначається склад витрат віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку.

Також суд зазначає, що вказані норми, за своїм змістом, у якості підстав для невключення до витрат, витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

Документи створені у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, які вказані вище, в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

З урахуванням того факту, що законодавцем прямо не визначено конкретні документи, а також їх кількість або індивідуальні ознаки, для виникнення у платника податку права на віднесення таких сум до витрат, суд, встановивши наявність оформлених внаслідок господарських операцій між позивачем та контрагентом документів, які вказані вище, робить висновок про наявність у позивача достатніх підстав для формування на основі таких документів матеріальних витрат.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0006791501 від 15.05.2013 року, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що його було прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, з порушенням закону, тому воно визнається судом протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим ДПС від 15.05.2013 року №0006791501.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.