Постанова № 36875017, 23.12.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 рокум. Ужгород№ 807/3371/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Лумей В.Г.,

за участю:

позивача: Сільськогосподарський виробничий кооператив агрофірма "Карпати", представник - Молнар І.В.,

відповідача: Державна податкова інспекція у Тячівському районі, представник - Сабадош А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Сільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірми "Карпати" до Державної податкової інспекція у Тячівському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень , -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 23 грудня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 грудня 2013 року.

Сільськогосподарський виробничий кооператив агрофірма «Карпати» (далі позивач - СГВК агрофірма "Карпати") звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Тячівському районі (далі відповідач - ДПІ у Тячівському районі) Закарпатської області, якою просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Тячівському районі від 24.05.2013 року за №0000762200/478/3142, №0000752200/477/3141, №0000802200/482/3146.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ДПІ у Тячівському районі проведено на підставі пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року СГВК агрофірмою «Карпати». Позивач вважає, що дана перевірка проведена безпідставно, оскільки підставою для проведення такої перевірки був факт переходу підприємства на спрощену систему оподаткування, що не відповідає вимогам ст. 78 ПК України, де вказаний вичерпний перелік підстав для проведення позапланових документальних перевірок.

Також, позивач зазначає, що податковим органом не було враховано вимоги п.138.8.1 ст. 138 ПК України, а саме при перевірці перевіряючими виключено зі складу витрат вартість придбаного вугілля та не взято до уваги, що вугілля є основною складовою їхнього виробництва.

Крім того, позивач зазначив, що податковий орган безпідставно донарахував податкове зобов'язання та податковий кредит.

За результатами вищевказаної перевірки було складено Акт від 07.05.2013 року за № 583-2232/03748489 та безпідставно прийнято податкові повідомлення - рішення від 24.05.2013 року за №0000762200/478/3142, №0000752200/477/3141, №0000802200/482/3146, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання та донараховано штрафні санкції.

На підставі вищевикладеного, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.05.2013 року за № 0000762200/478/3141 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 52679,25 грн., в т.ч. 445,25 грн. штрафних санкцій; за № 0000762200/478/3142 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 33906,06 грн., в т.ч. 4382,95 штрафних санкцій та № 0000802200/482/3146 про застосування штрафних санкцій в розмірі 2898,00 грн. за здійснення реалізації товарно - матеріальних цінностей без торгового патенту з підстав, що наведені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, надав суду письмові заперечення та просила суд відмовити в його задоволенні, з мотивів наведених у запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку виходячи з наступного.

Судом встановлено, що державною податковою інспекцією у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка СГВК агрофірми «Карпати», за результатами якої складено акт перевірки від 07.05.2013 року №583-2232/03748489 (а.с.16-50) та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.05.2013р. за №0000762200/478/3142 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 33906,06 грн., в т.ч. 4382,95 штрафних санкцій , №0000752200/477/3141 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 52679,25 грн., в т.ч. 445,25 грн. штрафних санкцій, №0000802200/482/3146 про застосування штрафних санкцій в розмірі 2898,00 грн. за здійснення реалізації товарно - матеріальних цінностей без торгового патенту (а.с.57-59), які в подальшому СГВК агрофірмою «Карпати» було оскаржено в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Закарпатській області.

За наслідками розгляду скарги СГВК агрофірми «Карпати» на податкові повідомлення-рішення від 24.05.2013 року за №0000762200/478/3142, №0000752200/477/3141, №0000802200/482/3146, винесено рішення про результати розгляду скарги за № 217/10/10-244 від 19.07.2013 року (а.с.11-15), яким частково скасовані податкові повідомлення - рішення від 24.05.2013 року за №0000762200/478/3142 в частині 1 грн. штрафної санкції, за № 0000802200/482/3146 в частині 5 грн. штрафних санкцій, а податкове повідомлення - рішення від 24.05.2013 року № 0000752200/477/3141 було залишено без змін та зобов'язано ДПІ у Тячівському районі відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 року №1236 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 року за №2135/22447) прийняти та направити (вручити) СВК - Агрофірмі «Карпати» нові податкові повідомлення - рішення.

На виконання даного доручення ДПІ у Тячівському районі 26.07.2013 року прийнято нові податкові повідомлення-рішення №18/0001282200/151 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 33395,06 грн., в т.ч. та штрафні (фінансові) санкції 4381,95 грн. та №19/0001292200/152 про визначення штрафних (фінансових) санкцій на суму 2893,0 грн. за здійснення реалізації товарно - матеріальних цінностей без торгового патенту (а.с.98-99,100).

Відповідно до пп.60.1.3 п.60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого повідомлення - рішення.

Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 24.05.2013 року за № 0000762200/478/3142, 0000802200/482/3146, частково скасовані рішенням про результати розгляду скарги Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, вважаються відкликаними і не несуть правових наслідків для СГВК "Какрпати", а податкове повідомлення - рішення від 24.05.2013 року за № 0000752200/477/3141 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 52679,25 грн., в т.ч. 445,25 грн. штрафних санкцій - залишено без змін.

Стосовно підстав проведення позапланової документальної перевірки судом встановлено наступне:

ДПІ у Тячівському районі було направлено запит (а.с.104-104а) керівнику СГВК агрофірми "Карпати" від 07.12.2012 року за № 6146/15-29, згідно якого позивачу було запропоновано не пізніше 10 днів з моменту отримання цього запиту надати пояснення та підтверджуючі документи причин не визнання умовного продажу на залишки ТМЦ та основних засобів. Однак, відповіді СГВК агрофірмою "Карпати" ДПІ у Тячівському районі надано не було що у відповідності до ст. 78 ПК України і стало підставою для проведення перевірки.

На підставі вищенаведеного суд не може погодитися з твердженням позивача, що перевірка проводилася безпідставно та не були дотримані норми ст. 78 ПК України, де зазначений вичерпний перелік підстав для проведення позапланових документальних перевірок.

Щодо встановлених в акті перевірки від 07.05.2013року № 583-2232/03748489 порушень по податку на прибуток слід зазначити наступне:

Судом встановлено, що СГВК агрофірма "Карпати" за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року відносило до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме до собівартості реалізованої продукції (рядок 05.1.1. прямі матеріальні витрати), витрати на придбання вугілля для випікання цегли, придбання якої здійснювалося від фізичних осіб - підприємців, які за наведений вище період знаходилися на спрощеній системі оподаткування.

Собівартість товарів (робіт, послуг) складається з витрат, прямо пов'язаних із виробництвом таких товарів (робіт, послуг), а саме із:

- прямих матеріальних витрат (сировина, матеріали та напівфабрикати, що утворюють основу виготовленого товару (роботи, послуги);

- прямих витрат на оплату праці (заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (робіт, послуг);

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних із виробництвом товарів (робіт, послуг);

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних із їх виробництвом (наданням);

- інших прямих витрат (внески на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв).

Відповідно до п.п.138.8.1. п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України передбачено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 139.1.12 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат, витрати понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, яка сплачує єдиний податок.

Вказану норму з 01.01.2012 року було виключено (Закон України від 04.11.2011 року № 4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», пп.139.1.12 п.139.1 ст.139 ПК України).

За період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року на підставі видаткових накладних, журналів-ордерів по рахунках бухгалтерського обліку 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» в кореспонденції з рахунками 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» за вирахуванням суми ПДВ, кредитових оборотів по рахунках 301 «Каса в національній валюті», 311 «Поточні рахунки в банках», відповідачем було встановлено, що платником включено до складу прямих матеріальних витрат, витрати з придбання вугілля від фізичних осіб - платників єдиного податку у загальній сумі 241593,40 грн., в тому числі за II квартал 2011 року у сумі 96264,00 грн., за III квартал 2011 року у сумі 28410,00 грн., за IV квартал 2011 року в сумі 116919,40 грн. Дані операції відображені по бухгалтерському обліку наступною проводкою: Дт901 - Кт 631.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок вищенаведеного платником було порушено п.138.1 ст. 138 ПК України, а податковим органом правомірно донараховано податок на прибуток по вищенаведеному порушенню у загальній сумі 52234,00 грн., в т.ч. за II квартал 2011 року у сумі 22141,00 грн., за III квартал 2011 року у сумі 6534,00 грн., за IV квартал 2011 року у сумі 21778,00 грн., за І квартал 2012 року у сумі 1781,00 грн.

По податку на додану вартість:

Судом встановлено, що в порушення п.187.1 ст.187 ПК України, згідно банківських виписок встановлено, що позивачем не включено до складу податкових зобов'язань оподатковуваних операцій з ПДВ суми часткової оплати за продаж основних засобів фізичній особі - ОСОБА_3 в загальній сумі 68000,00 грн., в тому числі ПДВ - 11333,33 грн. (Дт.311 -Кт. 361).

30.06.2012 року СГВК АФ «Карпати» було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість №10550370, в зв'язку з реєстрацією СГВК агрофірмою "Карпати" платником єдиного податку.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 ПК України - якщо при анулюванні свідоцтва платника ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів і необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

При перевірці залишкової вартості основних засобів станом на 01.07.2012 року встановлено, що платником не відносилися суми ПДВ до податкового кредиту при придбанні (створенні) основних засобів, так як основні фонди були введені в експлуатацію у 1967 - 1991 роках. Віднесення сум податку на додану вартість у податковий кредит по витратах на ремонт (поліпшення) основних засобів перевіркою не встановлено.

Крім того, на підставі документів на придбання ТМЦ, податкових декларацій з ПДВ, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних встановлено, що платником не відносилися до податкового кредиту суми ПДВ при придбанні виробничих запасів і малоцінних та швидкозношувані предметів, залишки яких рахувалися по обліку станом на 01.07.2012 року, а саме: по рахунку 203 «Паливо» в сумі 75678,82 грн., по рахунку 22 -«Малоцінні та швидкозношувані предмети» в сумі 65113,87 грн., по 204 «Тара й тарні матеріали» в сумі 14702,04 грн., по 205 «Будівельні матеріали» в сумі 7326,53 грн., по 207 «Запасні частини» в сумі 10956,02 грн.

Судом встановлено, що платником не включено до умовного продажу суми податку на додану вартість по залишках сировини та матеріалів (цегла - сирець) сума залишку якої становила - 227151,79 грн. (рахунок бухгалтерського обліку 201 «Сировина й матеріали», цех №1 і 2), готову продукцію та інші товари - 31830,13 грн. (рахунок бухгалтерського обліку 26 «Готова продукція»), 9506,75 грн. (рахунок бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі»).

За даними виробничих звітів по цегельному заводу, відомостей про використання електроенергії, податкових накладних на постачання електроенергії та придбання ПММ (для роботи трактора) відповідачем було встановлено, що платником не відображено у сумах продажу з податку на додану вартість за червень 2012 року вартість постачання електроенергії використаної на виробництво цегли-сирцю - 23141,00 грн., сума ПДВ складає - 4628,20 грн. (23141,00 грн. х 20%), вартість використаного палива - 22731,00 грн., сума ПДВ складає - 4546,20 грн. (22731,00 грн. х 20%).

Отже, платником в порушення п. 184.7 ст. 184 ПК України у червні місяці 2012 року не проведено нарахування умовного продажу на залишки вартості сировини та матеріалів, в частині вартості понесених витрат на постачання електроенергії та придбання ПММ для виготовлення цегли - сирця, суми ПДВ по яких у попередніх звітних періодах були відображені позивачем у складі податкового кредиту. Загальна сума витрат складає - 45872,00 грн., сума податку на додану вартість становить - 9174,40 грн. (45872,00 грн. х 20%).

Крім того, в порушення наведеного вище підпункту платником не включено до умовного продажу залишки готової продукції та інших товарів станом на 01.07.2012 року, які складали в загальній сумі - 41336,88 грн. (без ПДВ), в тому числі - 31830,13 грн. (рахунок бухгалтерського обліку 26 «Готова продукція»), 9506,75 грн. (рахунок бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі»). В зв'язку з чим, перевіркою визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за червень місяць 2012 року у сумі - 8267,38 грн. (41336,88 грн. х 20%).

Таким чином, загальна сума занижених податкових зобов'язань з ПДВ за період перевірки становить - 28775,11 грн., в т.ч. за лютий 2011 року - 6333,33 грн., березень 2011 року - 5000 грн., червень 2012 року - 17441,78 грн.

Крім того, позивачем не було відображено коригування сум податкового кредиту згідно «розрахунку коригувань сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість» отриманого від ПАТ «Закарпатгаз» по газопостачанню та газифікації в загальній сумі 781,78 грн. в т.ч. ПДВ 156,36 грн.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 192.1.1 п. 192.1 ст.192 ПК України - якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку -постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами

податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо вік зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Судом додатково встановлено, що позивачем було закуплено кондитерські вироби від ФОП ОСОБА_4 згідно податкових накладних № 052233 від 24.12.2010р. на загальну суму 280,00 грн., в т.ч. ПДВ 46,67 грн. та № 052234 від 24.12.2010р. на загальну суму 210,00 грн., в т.ч. ПДВ 35.00 грн., які використано не в господарській діяльності.

Отже, відповідачем було донараховано податок на додану вартість у загальній сумі - 29013,11 грн., в тому числі за грудень 2010 року в сумі 82,00 грн., за лютий 2011 року в сумі - 6333,33 грн., березень 2011 року - 5156 грн., червень 2012 року -17441,78 грн.

Стосовно штрафної санкції за порушення законодавства про патентування.

Судом встановлено, що за даними касових книг прибуткових касових ордерів позивачем за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року проводило реалізацію товарно-матеріальних цінностей (цегли, основних засобів та інших товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти з оформленням прибуткових касових ордерів без придбання торгового патенту у наступних місяцях:

- жовтень 2010 року - 2707,00 грн.,

- листопад 2010 року - 2115,00 грн.,

- грудень 2010 року - 2838,00 грн.,

- січень 2011 року - 17013,50 грн.,

- лютий 2011 року - 13799,00 грн.,

- березень 2011 року - 7576,40 грн.,

- квітень 2011 року - 71370,75 грн.,

- травень 2011 року - 127122,84 грн.,

- червень 2011 року - 31491,32 грн.,

- липень 2011 року - 116688,50 грн.,

- серпень 2011 року - 116238,74 грн.,

- вересень 2011 року - 166163,00 грн.,

- жовтень 2011 року - 180343,14 грн.,

- листопад 2011 року - 122594,18 грн.,

- грудень 2011 року - 56500,00 грн.,

- січень 2012 року - 2901,85 грн.,

- лютий 2012 року - 6924,01 грн.,

- березень 2012 року - 15877,17 грн.,

- квітень 2012 року - 73794,57 грн.,

- травень 2012 року - 40562,26 грн.,

- червень 2012 року - 15519,21 грн.

Чим порушено п.п.267.1.1 ст. 267 ПК України відповідно до якого платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

Внаслідок чого правомірно було застосовано штрафні санкції за здійснення реалізації товарно - матеріальних цінностей без торгового патенту в розмірі 2893,00 грн. (а.с.100) та винесено податкове повідомлення - рішення від 26.07.2013 року за № 18/0001292200/152 (а.с.98).

Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі статтею 2 частиною 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений конституційно принцип законності також міститься і в статті 21 пункті 21.1. Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно з яким, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ч.2 ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову відповідач належними та допустимими доказами довів у суді правомірність прийнятих ним рішень.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірми «Карпати» до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.05.2013 року за №0000762200/478/3142 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 33906,06 грн., в т.ч. 4382,95 штрафних санкцій, №0000752200/477/3141 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 52679,25 грн., в т.ч. 445,25 грн. штрафних санкцій, №0000802200/482/3146 про застосування штрафних санкцій в розмірі 2898,00 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

СуддяП.П. Микуляк