Рішення № 36874864, 20.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22424/13 20.01.14

За позовомФізичної особи-підприємця Пшиченко Сергія Івановича До Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро»Простягнення 78 964,00 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Пшиченко С.І.; Потерайло М.М. - дов. № 2896 від 22.12.2013 року

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Пшиченко Сергій Іванович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» про стягнення 57 532,00 грн. основного боргу та 1 432,00 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням умов договору про надання послуг № 89/пос від 12.07.2013 р.

Ухвалою суду від 21.11.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06.12.2013 року.

У судовому засіданні 06.12.2013 року позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 06.12.2013 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, проте до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою суду від 06.12.2013 року розгляд справи відкладено на 20.12.2013 року.

У судовому засіданні 20.12.2013 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 57 532,00 грн. основного боргу та 3 146,04 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням умов договору про надання послуг № 89/пос від 12.07.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 20.12.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, проте до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у зв'язку з необхідністю витребування доказів по справі, суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи до 20.01.2014 р.

Представник позивача у судовому засіданні 20.01.2014 р. подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримує заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 20.01.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судного засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.01.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» (замовник) та Фізичною особою підприємцем Пшиченко Сергієм Івановичем (позивач, виконавець) було укладено договір про надання послуг № 89/пос, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та а умовах, визначених договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги: збір врожаю зернових культур на полях замовника на території Сумської області, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.1 договору, вартість послуг з використанням паливно-мастильних матеріалів замовника становить 280,00 грн.

Згідно з п. 3.2 договору, здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін після фактичного надання послуг та формується після обробки кожних 150-200 га.

Умовами п. 3.3 встановлено, що оплата за виконані послуги здійснюється відповідно до рахунку-фактури виконавця після підписання актів-приймання-передачі наданих послуг.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 26.07.2013 р. сторонами було підписано акт виконаних робіт № 6 до договору № 89/пос, згідно якого на полях замовника на території Сумської області виконавцем були надані послуги по збиранню зернових культур на площі 91,4 га по ціні 280 грн. за один гектар, а всього без ПДВ загальною вартістю 25 592,00 грн.

31.07.2013 р. сторонами було підписано акт виконаних робіт № 3 до договору № 89/пос згідно якого на полях замовника на території Сумської області виконавцем були надані послуги по збиранню зернових культур на площі 143,5 га по ціні 280 грн. за один гектар, а всього без ПДВ загальною вартістю 40 180,00 грн.

02.08.2013 р. сторонами було підписано акт виконаних робіт № 8 до договору № 89/пос згідно якого на полях замовника на території Сумської області виконавцем були надані послуги по збиранню зернових культур на площі 42,00 га по ціні 280 грн. за один гектар, а всього без ПДВ загальною вартістю 11 760,00 грн.

08.08.2013 р. виконавцем замовнику були виставлені на оплату рахунки № 1,2,3 на загальну суму 77 532,00 грн.

Разом з тим, відповідач в порушення п. 3.3 договору частково була здійснена оплата в розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 912 від 03.10.2013 р.

25.09.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про погашення існуючої заборгованості, однак остання замовником погашена не була.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення 57 532,00 грн. основного боргу та 3 146,04 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору про надання послуг № 89/пос від 12.07.2013 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

У відповідності до п. 3.3 договору, оплата за виконані послуги здійснюється відповідно до рахунку-фактури виконавця після підписання актів-приймання-передачі наданих послуг.

Судом встановлено, що на виконання умов договору про надання послуг № 89/пос від 12.07.2013 р., замовником та виконавцем були підписані наступні акти виконаних робіт: № 3 від 31.07.2013 р. на суму 40 180,00 грн., № 8 від 02.08.2013 р. на суму 11 760,00 грн. та № 6 від 26.072013 р. на суму 25 592,00

08.08.2013 р. виконавцем замовнику були виставлені на оплату рахунки № 1,2,3 на загальну суму 77 532,00 грн.

Разом з тим, відповідач у строки передбачені умовами договору, здійснив оплату наданих послуг частково на суму 20 000,00 грн., у зв'язку з чим у останнього перед позивачем наявний борг у розмірі 57 532,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг по збиранню зернових культур, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в даній частині позовних вимог підлягають задоволенню повністю в сумі 57 532,00 грн.

Позивач за прострочення строків оплати за надані послуги, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 3 146,04 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що у разі прострочення оплати послуг, наданих виконавцем, замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору (в розмірі облікової ставки НБУ), прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 1 573,02 грн.

Також Фізична особа-підприємець Пшиченко Сергій Іванович просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В обґрунтування стягнення адвокатських витрат у розмірі 20 000,00 грн. ФОП Пшиченко Сергій Іванович надав Договір про надання послуг адвоката та консультаційних послуг від 29.10.2013 року, свідоцтво адвоката та квитанцію № 033607 від 29.10.2013 року.

У відповідності з абзацами 2, 3 пункту 6 пленум Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи обставини справи та суму позову, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними сумі позову, тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи на думку господарського суду підлягають до стягненню в сумі 1 000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» (місцезнаходження: 03022, м. Київ, Голосіївський р-н, пров. Василя Жуковського, 13/16, код ЄДРПОУ 34287465) на користь Фізичної особи-підприємця Пшиченка Сергія Івановича (місцезнаходження: 37800, Полтавська обл., Хорольський р-н, м. Хорол, вул. Берегова, 45, ідентифікаційний код 2482417236) 57 523 (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот двадцять три) грн. 00 коп. основного боргу, 1 573 (одну тисячу п'ятсот сімдесят три) грн. 02 коп. пені, 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката та 1 675 (одна тисяча шістсот сімдесят п'ять) грн. 89 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

25.01.2014 р.

Суддя Спичак О.М.