_____________________
Справа № 520/11972/13-ц
Провадження № 2/520/244/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.01.2014 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого-судді: Брайловської А.І.;
за участю секретаря Шивцової К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ТОВ "Берег-Бедгруп", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 «про визнання правочинів удаваними та визнання прихованого правочину недійсним, -
ВСТАНОВИВ:
10.09.2013 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочинів удаваними та визнання прихованого правочину недійсним. Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовував тим, що 11.06.2007року між ОСОБА_1 та ТОВ "БЕРЕГ-БУДГРУП" у особі генерального директора Веселова С.Р. був укладений договір № 414 та №413 про дольову участь у будівництві нежитлового приміщення по вул.. Педагогічній, 21 у місті Одесі. Згідно п.4.1. договору загальна вартість придбаного нежитлового приміщення становить 1363 929,25 гривень. Згідно з п. 6.1. договору запланований термін закінчення будівництва Житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3, секції Ж і надання його Державній приймальній комісії для прийому в експлуатацію 1-й квартал 2008р. ТОВ "БЕРЕГ-БУДГРУП" не виконало свої зобов'язання за п. 6.2 договору №413, та не виконало свої зобов'язання за п. 6.2 договору №414, тобто не передало позивачу нежитлові приміщення № 1, №2 за адресою: АДРЕСА_3, секції Ж, а ні в 1-шому кварталі 2008р., а ні в 4-тому кварталі 2008р., навіть у кінці 2009року не дивлячись на те, що свої зобов'язання по внесенню коштів за договорами позивачка виконала у повному обсязі. Нескінченні переговори із керівництвом ТОВ "БЕРЕГ-БУДГРУП" закінчилися підписанням ДОДАТКОВОЇ УГОДИ № 1 від 30.11.2009року, до Договору № 414 «Про дольову участь будівництва нежитлового приміщення» від 11 червня 2007 року про внесення змін.
Відповідно до п. 1 вказаної ДОДАТКОВОЇ УГОДИ у відповідності з Договором № 414 «Про дольову участь будівництва нежитлового приміщення» від 11 червня 2007 року, укладеного між ТОВ "БЕРЕГ-БУДГРУП" , в особі генерального директора Веселова Сергія Робертовича, з одного боку, і громадянином Росії ОСОБА_1, сторони прийшли до угоди, що ОСОБА_1 передає належні їй за Договором № 414 від 11.06.2007р. права та обов'язки інвестора в повному обсязі громадянину України ОСОБА_2, Відповідно до п.5 всі грошові кошти, в розмірі 1943908,12 (Один мільйон дев'ятсот сорок три тисячі дев'ятсот вісім грн. 12 коп.) гривень, які сплачені ОСОБА_8 ТОВ "БЕРЕГ-БУДГРУП" в рахунок інвестування нежитлового приміщення № 2, загальною площею 199,15 кв.м, розташованого за адресою: Україна, АДРЕСА_3, секція Ж, перший поверх, вважати внесені громадянином України ОСОБА_2.
- ДОДАТКОВОЇ УГОДИ № 1 від 30.11.2009року, до Договору № 413 «Про дольову участь будівництва нежитлового приміщення» від 11 червня 2007 року про внесення змін.
Відповідно до п. 1 вказаної ДОДАТКОВОЇ УГОДИ у відповідності з Договором № 414 «Про дольову участь будівництва нежитлового приміщення» від 11 червня 2007 року, укладеного між ТОВ "БЕРЕГ-БУДГРУП" (код ЄДРПОУ 32432565), в особі генерального директора Веселова Сергія Робертовича, з одного боку, і громадянином Росії ОСОБА_1, сторони прийшли до угоди, що ОСОБА_1 передає належні їй за Договором № 413 від 11.06.2007р. права та обов'язки інвестора в повному обсязі громадянину України ОСОБА_2, паспорт серії КЕ № 294580, виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, 20 червня 1996 року.
Відповідно до п.5 всі грошові кошти, в розмірі 1363929,25 (Один мільйон триста шістдесят три тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять гри. 25 коп.) гривень, які сплачені ОСОБА_8 ТОВ "БЕРЕГ-БУДГРУП" в рахунок інвестування нежитлового приміщення № 1, загальною площею 142,15 кв.м, розташованого за адресою: Україна, АДРЕСА_3, секція Ж, перший поверх, вважати внесені громадянином України ОСОБА_2.
Взамін за укладені перелічених позивачем правочини вона отримала три земельні ділянки які були оформлені на неї шляхом укладення договорів дарування 30.11.2009року від ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
ОСОБА_3 передав безкоштовно у дар, а ОСОБА_1 прийняла у дар земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_4, площею 0,0642 га.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 288 322,20 грн. відповідно до Довідки- Витягу № 627/к від 18.11.2009 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, виданого головним управлінням Держкомзему у місті Одесі.
ОСОБА_4 передав безкоштовно у дар, а ОСОБА_1 прийняла у дар земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_5, площею0,0800га.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 117 496,00 грн. відповідно до Довідки- Витягу № 625/к від 18.11.2009 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, виданого головним управлінням Держкомзему у місті Одесі.
ОСОБА_9 передав безкоштовно у дар, а ОСОБА_1 прийняла у дар земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_6, площею 0,0904 га.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 260 442,40грн. відповідно до Довідки- Витягу № 623/к від 18.11.2009 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, виданого головним управлінням Держкомзему у місті Одесі.
Після укладення договорів дарування ОСОБА_2 написав позивачці розписку, у якій зобов'язався повернути нежилі приміщення які вона йому передала за ДОДАТКОВИМИ УГОДАМИ № 1 за договорами №413, № 414 на випадок якщо вказані вище договори дарування будуть анульовані.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що вищевказані правочини укладені у вигляді ДОДАТКОВОЇ УГОДИ № 1 від ЗО. 11,2009року, до Договору № 413, та до Договору № 414 «Про дольову участь будівництва нежитлового приміщення» від 11 червня 2007 року про внесення змін, та укладення договорів дарування 30.11.2009року від ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є удаваними правочинами та просить суд визнати їх такими.
Крім того, позивачка вказує, що 30.11.2009року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір міни належних їй майнових прав на нежитлові приміщення № 1, № 2 загальною вартістю 3 307 837.37гривень на три земельні ділянки №6, №7, №19 розташовані у АДРЕСА_4 загальною вартістю 666 260,06гривень. Однак, як на її думку, вона ніколи б не уклала договір міни, якщо б ТОВ «Берег-Будгруп» виконало свої зобов'язання по передачі їй нежитлових приміщень, а тому просить суди визнати вищевказаний договір міни недійсним.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні вимог позивача.
Представник відповідачів в судовому засіданні з'явився, у задоволені позову просив відмовити, надав заяву про застосування строків позовної давності.
Представник третьої особи «Берег-Будгруп» у судове засідання з'явився, у задоволені позову просив відмовити.
Інші учасники до судового засідання не з'явилися, надали заяви про слухання справи за їх відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою та п'ятою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість позову в частині визнання правочинів удаваними та недійсним. Проте, враховуючи заяву про застосування строків позовної давності, у задоволенні позовної заяви слід відмовити.
Так, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 ст. 261 перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд не погоджується з бездоказовим твердженням представника позивача, та вважає, що строк позовної давності щодо вимог ОСОБА_1 сплив, оскільки спірні правочини були укладені 30.11.2009 року(саме тоді позивач могла довідатися про порушення свого права) і саме з цього моменту почався перебіг строку, який закінчився у листопаді 2012 року. Доказів поважності причин пропуску строку позовної давності позивачем суду не надано.
Згідно з вимогами ст..ст.124, 129 Конституції України, ст..1 ЦПК України задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов»язковість рішень суду до виконання.
Дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає ,що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.10,11, 60, 212 -215 ЦПК України, ст. 182, 202, 203, 204, 215, 230, 234, 257, 261, 265, 267, 334, 717, 719, 722 ЦК України, постановою Пленуму ВСУ № 9 від 6.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», -
ВИРІШИВ :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ТОВ "Берег-Бедгруп", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 «про визнання правочинів удаваними та визнання прихованого правочину недійсним» - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Брайловська А. І.
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ОДЕСИ
65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3 «б»
телефон: 7189924
№ С26
______ 2014 року
вих..№__
ОСОБА_4
м. Одеса, вул. Хаджибеївська, 451
ОСОБА_3
АДРЕСА_1
ОСОБА_5
АДРЕСА_2
Київський районний суд м. Одеси надсилає на Вашу адресу рішення суду від 23.01.2014 року.
Додаток: на _ аркушах.
Суддя: А.І. Брайловська
Судове рішення № 36874843, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 23.01.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/11972/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: