Рішення № 36874781, 22.01.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.01.2014 Справа № 905/130/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» с. Михайлівка

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк

про стягнення 998, 40 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Доканова Н.І. - за довіреністю

Від відповідача: Ляшко Д.В. - за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» с. Михайлівка, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк, про стягнення 998, 40 грн. вартості нестачі вантажу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- відвантаження ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» 22.09.2013р. за накладною № 53087144 у вагоні № 66012063 вугілля;

- встановлення нестачі вугілля в цьому вагоні на станції призначення Курахівка, що зафіксовано у комерційному акті АЯ 429363/17 від 30.09.2013р.;

- умови договору № 3 від 03.01.2013р.;

- ст.ст. 224, 225, 228, 308, 314 Господарського кодексу України (далі - ГК);

- ст.ст. 22, 610, 623, 924 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- ст.ст. 31, 110 Статуту залізниць України (далі - Статут).

Відповідач вимоги позивача не визнав.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» (вантажовідправник), 22.09.2013р. відвантажило на адресу ТОВ «Лада ЛТД» (вантажоодержувач) концентрат вугільний, марки Г, фракцією 13 - 100мм, збагачений, у вологому стані, навалом, поверхня вантажу промаркована вапняковим розчином, у вагоні № 66012063 за накладною № 53087144.

На станції призначення Курахівка працівники залізниці за участю представника вантажоодержувача здійснили огляд вагону № 66012063 та завантаженого у нього вантаж і здійснили зважування цього вагону з вантажем. При цьому було встановлено таке: фактична вага брутто - 75 600 кг, тара з документа - 22 200 кг, нетто - 53 400 кг, що менше ніж це зазначено у накладній на 1 600 кг, поверхня вантажу нижче рівня бортів на 20см, маркування відсутнє, над 1 люком з лівої сторони та з правої сторони за ходом потягу виїмка 1м*1м*0,5м, над 2, 3 люками з лівої сторони за ходом потягу виїмка 1м*1м*0,7м, над 4 люком з правої сторони за ходом потягу виїмка 1м*1м*0,3м, просипання вантажу немає двері, люка закриті, відсутній вантаж в вагоні вміститися міг, вагон технічно справний. Все встановлене зафіксовано у комерційному акті АЯ 429363/17 від 30.09.2013р.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічна норма викладена і в ч.1 ст.314 ГК України.

Статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідач не подав суду доказів того, що винним у нестачі вантажу є інші особи, аніж залізниця. Тому суд дійшов висновку, що винним у нестачі вантажу є саме перевізник, тобто, відповідач.

Позивач при вирахуванні суми збитків, які в нього виникли в результаті нестачі концентрату вугільного, не врахував норми недостачі в розмірі 2%, що передбачено ч. 2. Ст. 114 Статуту та п. 27 Правил видачі вантажів. Тому суд частково задовольняє вимоги позивача - з відповідача стягуються збитки в сумі 312 грн. В решті вимог суд позивачу у позові відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.

Крім того, спосіб реалізації дій судді щодо витребування доказів за п.4 ст.65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), визначений ст.38 ГПК, згідно якої суд витребує документи лише за клопотанням сторін у певних випадках - таких клопотань від сторін не надходило. Така позиція суду відповідає принципу змагальності сторін, закладеного п.4 ч.3 ст.129 Конституції України.

На підставі ст.ст. 20, 173-175, 193, 224, 225, 306-308, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 52, 110, 113 - 115, 129, 130, 133 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В:

Стягнути з державного підприємства "Донецька залізниця" (м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» (с. Михайлівка, вул. Степова, 49, р/р 26002032187301 в ПАТ «Укрбізнесбанк», МФО 334969, ЄДРПОУ 37339327) - 312 грн. збитків та 537 грн. 87 коп. витрат на сплату судового збору.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя М.І. Забарющий

В судовому засіданні 22.01.2014р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 27.01.2014р.

Надруковано 1 прим.

у справу -1