ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 січня 2014 р.
Справа №801/10944/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., суддів Кузнякової С.Ю. та Пакет Т.В., за участю секретаря судового засідання Багдасарян Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові технології №777”
до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,
за участю представників:
від позивача - не з’явився, надіславши клопотання про розгляд справи без участі свого представника;
від відповідача - не з’явився, будь - яких клопотань не надіслав.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю “Нові технології №777” звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття як податкової звітності декларації позивача з ПДВ за жовтень 2013 року по ПДВ, зобов’язати Міністерство доходів і зборів України прийняти податкову декларацію ТОВ «Нові технології № 777» за жовтень 2013 року по ПДВ, зобов’язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим прийняти податкову декларацію ТОВ «Нові технології № 777» за жовтень 2013 року по ПДВ, зобов’язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим відобразити показники декларації по ПДВ за жовтень 2013 року в картці особового рахунку платника податків з ПДВ.
Позовні вимоги мотивовані тим, що подана позивачем податкова декларація з ПДВ за жовтень 2013 року відповідає вимогам ст. 48 Податкового кодексу України. Крім того, у відповідачів відсутні умови, згідно яких податковому органу надається право податкову декларацію з ПДВ не визнавати як податкову звітність. Позивач наполягає на тому, що він є платником ПДВ, рішення ДПІ в м. Сімферополі АРК про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ було визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду АРК від 20.07.2010 року по справі №2а-12853/09/13/0170, яка набрала законної сили.
Також, позивач просить в порядку ст. 267 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду по цій справі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
ТОВ “Нові технології №777” зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 17.04.2006 року у якості юридичної особи, що підтверджується копіями виписки з ЄДР юридичних та фізичних осіб, довідки з ЄДРПОУ та свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №438438 (а.с.22-24, 28).
ТОВ “Нові технології №777” взято на облік платника податків в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 28.04.2006 року за № 2919 (а.с.27).
Позивач 15.02.2013 року засобами електронного зв’язку подав до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС податкову декларацію із ПДВ за жовтень 2013 року (а.с.8-14).
Квитанцією №1 від 15.02.2013 року ДПС України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за січень 2013 року в зв’язку з тим, що позивач не був платником ПДВ в періоді жовтень 2013 року (а.с.15-18).
Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 ПК України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 ПК України).
Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Відповідно до п.п.48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.
Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 49.1. ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 49.8. ст. 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.
Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто платником податків або уповноваженою на це особою, надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення,засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством).
Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно з п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.
При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:
- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;
- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Відповідно до п.9 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 р. №233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 .04. 2008 р. за N 320/15011.
Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011р. за №1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі - Порядок №1492).
Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.
Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку№1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку. Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.
Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державна податкова адміністрації України, від 06.04.2009р. № 168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").
Згідно з Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04. 2008р. N 233 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. за N 320/15011 “Про подання електронної податкової звітності”, а саме п. 7.4, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.
У п.7.5 ст.7 Наказу №233 зазначено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ДПІ 12.01.2012 року був укладений договір № 120120121 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності), поданих першим в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с.19-21).
Судом встановлено, що позивач, виконуючи вищенаведені вимоги ПК України, діючи згідно з умовами договору № 120120121 від 12.01.2012 року, надіслав до податкового органу засобами електронного зв’язку декларацію по ПДВ за жовтень 2013 року з додатками.
Відповідно до п.4.5 Наказу ДПА Украйни від 31.12.2008р. № 827 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України - якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:
1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;
2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);
3) не скріплено печаткою платника податків;
4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;
5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);
6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;
7) подана ксерокопія звітних документів;
8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.
У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 183.12 ПК України реєстр платників податку на додану вартість веде Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Відповідно до п.2.4 розділу II Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011р. №1394, з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює:
- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;
- організацію реєстрації платників ПДВ;
- присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;
- формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;
- розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;
- виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);
- автоматизоване ведення бази Реєстру;
- розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру;
- оприлюднення даних з Реєстру.
Таким чином, до обов'язків Міндоходів України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АРК безпосередньо прийом декларацій. Отже, до повноважень Міндоходів України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.
Судом встановлено, що відмову в прийнятті податкової декларації ТОВ «Нові технології № 777» з ПДВ за жовтень 2013 року, було направлено саме від ДПС України, правонаступником якого є Міндоходів України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень ДПС України (Міндоходів України), відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо неприйняття як податкової звітності його декларації з ПДВ за жовтень 2013 року, суд зазначає, що відповідно до абзацу десятого частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача.
Позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття декларації, які по суті є відмовою в її прийнятті, у зв'язку з чим вважає за можливе, відповідно до ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, так як це необхідно для повного захисту прав позивача, визнати протиправною відмову в прийнятті декларації та вважати цю декларацію такою, що подана до ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АРК 19.11.2013 року.
Застосовуючи таким чином норми чинного законодавства суд приймає до уваги правові позиції, які викладені в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012р. № 1503/12/13-12.
Судом також встановлено, що актом №261/15-2 від 22.10.2009 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим оформлене рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ “Нові технології №777”, яке було визнано протиправним і скасовано постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.01.2010 року у справі № 2а-12853/09/13/0170 за позовом ТОВ “Нові технології №777” до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, яку ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 року залишено без змін (а.с.46-57).
Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. N 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за N1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника ТОВ “Нові технології №777”, оформлене актом №261/15-2 від 22.10.2009 року, набрало законної сили 20.07.2010 року та є підставою для його виконання згідно ч. 2 ст. 257 КАС України.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.
З огляду на наведене, суд вважає, що на час подання ТОВ “Нові технології №777” податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року були відсутні правові підстави вважати позивача особою, яка не зареєстрована платником ПДВ.
Відповідачем фактично отримано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2013 року та додатків до неї 19.11.2013 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій № 1 (а.с.15-18).
Отже податкова декларація з ПДВ та додатки до неї за жовтень 2013 року вважаються прийнятими у день їх фактичного отримання органом державної податкової служби - 19.11.2013 року.
З урахуванням викладеного та на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України суд вважає за необхідне для повного захисту порушених законних прав та інтересів позивача та їх відновлення вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АРК від 19.11.2013 року у прийнятті податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року та додатків до неї, які були подані позивачем, та визнати податкову декларацію з ПДВ та додатки до неї за жовтень 2013 року прийнятими у день їх фактичного отримання органом державної податкової служби - 19.11.2013 року.
Вказаний спосіб захисту є належним правовим способом захисту порушеного права позивача, яке повною мірою захищає права позивача та поновлює їх.
Стосовно інших позовних вимог, то відповідно до абзацу десятого частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача.
Позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття декларації, які по суті є відмовою в її прийнятті, у зв'язку з чим вважає за можливе, відповідно до ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, так як це необхідно для повного захисту прав позивача, визнати протиправною відмову в прийнятті декларації та вважати цю декларацію такою, що подана до ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АРК 19.11.2013 року.
Застосовуючи таким чином норми чинного законодавства суд приймає до уваги правові позиції, які викладені в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012р. № 1503/12/13-12.
Відповідно до п.3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276, якою встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Відповідно до п.3.5 Інструкції № 276 у залежності від призначення платежів відкриваються особові рахунки, в тому числі для здійснення обліку податку на додану вартість для платників податків - юридичних та фізичних осіб.
Згідно з п. 3.6. Інструкції форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотній боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотній бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).
Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають в тому числі податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником (п.4.1 Інструкції).
Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.
У відповідності до п.3.2 Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.
Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що для забезпечення відновлення порушеного права ТОВ “Нові технології №777” необхідно, визнавши протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України по неприйняттю як податкової звітності декларації з ПДВ за жовтень 2013 року, поданої 19.11.2013 року, одночасно з цим зобов'язати відповідача ДПІ у м. Сімферополі відобразити в картці особового рахунку ТОВ “Нові технології №777” показники , зазначені в декларації з ПДВ за жовтень 2013 року, поданої 19.11.2013 року, так як позивач об'єктивно має матеріальний інтерес в тому, щоб відомості зазначеного особового рахунку відображали дійсний і правильний стан його розрахунків з Державою з податку на додану вартість.
При таких обставинах позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з п.4 ч.1 ст.163, п. 4 ч.1 ст.207 КАС України, у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної інстанцій зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.
Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в частині встановлення судового контролю за виконанням судового рішення органами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС та зобов’язати ДПІ у м. Сімферополі надати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з моменту набрання чинності рішенням по справі №801/10944/13-а.
У судовому засіданні 16.01.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанова складена 20.01.2014 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття як податкової звітності декларації позивача з ПДВ за жовтень 2013 року по ПДВ, поданої 19.11.2013 року.
3. Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість та додатки до неї за жовтень 2013 року, які були подані Товариством з обмеженою відповідальністю “Нові технології № 777” (вул. Севастопольська, 245, м. Сімферополь, АР Крим, 95011, ЄДРПОУ 34371499), прийнятими у день їх фактичного отримання органом державної податкової служби - 19.11.2013 року.
4. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим відобразити показники декларації з ПДВ за жовтень 2013 року в картці особового рахунку платника податків з ПДВ.
5. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Головного Управління Міндоходів в АР Крим у місячний строк з дня набрання судовим рішенням по справі № 801/10944/13-а надати звіт про виконання постанови.
6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології № 777» (ідентифікаційний номер 34371499, р/р 26005054903705 в КРУ КБ «Приватбанк» , м. Сімферополь, МФО 384436) судовий збір у розмірі 68,82 грн. (шістдесят вісім гривень 82 коп.).
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кащеєва Г.Ю.
Суддя Кузнякова С.Ю.
Суддя Пакет Т.В.
Судове рішення № 36874409, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 16.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 801/10944/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: