Ухвала суду № 36871358, 13.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" січня 2014 р. м. Київ К/9991/2226/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялті

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2010

у справі № 2а-10723/09/1/0170

за позовом Дочірнього підприємства «Санаторій «Лівадія» Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

до Державної податкової інспекції у м.Ялті

про визнання рішення нечинним, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2010, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м.Ялті від 31.08.2009 № 0010432303 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 765,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Санаторій Лівадія» ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» судовий збір в сумі 3,40 грн. У решті позову відмовлено.

ДПІ у м.Ялті подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами процесуального права: ст. 159, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаючи правомірним застосування до позивача штрафних санкцій в сумі в сумі 680,00 грн. на підставі п. 4 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог п. 9 ст. 3 цього Закону, та в сумі 85,00 грн. на підставі п. 6 ст. 17 Закону № 265/95-ВР в сумі 85,00 грн. за порушення п. 11 ст. 3 цього Закону.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

На підставі акту перевірки від 15.08.2009 № 1571/01/12/23/02650788 відповідачем прийнято рішення від 31.08.2009 № 0010432303 про застосування до позивача штрафних санкцій в загальній сумі 2627,50 грн. за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування ат послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закону № 265/95-ВР), в т.ч.

на підставі ст. 22 Закону № 265/95-ВР в сумі 502,00 грн. за порушення п. 13 ст. 3 цього Закону, що полягало у тому, що позивач допустив невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті;

на підставі п. 6 ст. 17 Закону № 265/95-ВР в сумі 85,00 грн. за порушення п. 11 ст. 3 цього Закону, що полягало у проведенні розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з порушенням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

на підставі п. 4 ст. 17 Закону № 265/95-ВР в сумі 2040,00 грн. за порушення п. 9 ст. 3 цього Закону, що полягало у нездійсненні щоденного друку на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків за 09.05.2009, 02.06.2009, 09.06.2009, 04.07.2009, 15.07.2009, 09.08.2009.

Відповідач в касаційній скарзі не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями в частині визнання протиправним застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 765,00 грн. на підставі п. 4 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог п. 9 ст. 3 цього Закону та в сумі 85,00 грн., застосованих на підставі п. 6 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення п. 11 ст. 3 цього Закону.

Здійснюючи перегляд оскаржуваних судових рішень у межах касаційної скарги, судом касаційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав протиправним застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 680,00 грн. на підставі п. 4 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог п. 9 ст. 3 цього Закону, оскільки встановив, що фіскальні звітні чеки за 02.06.2009 та 09.06.2009 не роздруковувались, бо ці дні були вихідними для позивача, на підставі КОРО суд встановив, що розрахункові операції в ці дні не здійснювались. Відповідачем зворотного не доведено.

Визнаючи протиправним застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 85,00 грн. на підставі на підставі п. 6 ст. 17 Закону № 265/95-ВР в сумі 85,00 грн. за порушення п. 11 ст. 3 цього Закону, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, в результаті безпосереднього дослідження доказу встановив, що фіскальний чек № 3248 від 15.08.2009 містить всі необхідні дані та відповідає Положенню про форму та зміст розрахункових документів, ідентифікує реалізований товар за всіма позиціями: за кількістю, вартістю, одиницею виміру та назвою.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялті залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю. І. Цвіркун