Ухвала суду № 36871336, 22.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2014 р. м. Київ К/9991/1386/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010 у справі №2а-1817/10/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківтехноплюс» до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківтехноплюс» (далі-ТОВ «Харківтехноплюс», позивач) до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова (далі-ДПІ у Московському районі м.Харкова, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2010 №000971501/0 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3794,00грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2010 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2010 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.02.2010 №000971501/0.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ у Московському районі м. Харкова 27.12.2010 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 23.02.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального, зокрема, п.п.17.1.4 п.17.1, ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон України №2181-ІІІ).

Перевіривши за матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.12.2008 податковою інспекцією проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку, за результатами якої складено акт «Про результати невиїзної документальної (камеральної») перевірки податкової звітності з податку на прибуток» від 26.12.2008 №7093/15-111/22637873.

Вказана перевірка проведена на підставі даних, зазначених в уточнювальному розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 25.12.2008 реєстраційний №110099 та за її результатами встановлено заниження податку на прибуток за звітний період одинадцять місяців 2008 року на 75885,00грн., у зв'язку з чим податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2008 №004051501/0 позивачеві визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 75885,00грн.

15.02.2010 податковою інспекцією проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено перевірки від 15.02.2010 №629/15-109/22637873. Вказана перевірка проведена на підставі даних, зазначених в уточнювальному розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 25.12.2008 реєстраційний №110099, акту камеральної перевірки від 26.12.2008 №7093/15-111 та акту комплексної перевірки № 49 від 22.10.2009.

По суті, висновки та встановлені факти в акті перевірки від 15.02.2010 повторюють висновки та встановлені факти в акті перевірки від 26.12.2008.

На підставі акту перевірки від 15.02.2010 №629/15-109/22637873 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.02.2010 №000971501/0 про нарахування на підставі п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3794,00грн.

Відповідно до п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно п.11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 №110 (далі-Інструкція №110) податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 №253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758 (із змінами та доповненнями), протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З матеріалів справи вбачається, що заниження податку на прибуток за звітний період одинадцять місяців 2008 року на 7585,00грн. було встановлено податковим органом та зафіксовано в акті перевірки від 26.12.2008, а тому на момент винесення податкового повідомлення-рішення від 15.02.2010 №000971501/0 строк застосування штрафних санкцій сплинув.

Крім того, чинним законодавством України повторне проведення перевірки передбачено лише п. 8 ч. 6 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та п. 4 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 №817/98 в яких зазначено, що вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

Разом з тим, вищезазначене стосується лише проведення позапланової виїзної перевірки, а п. 1.5 Примірного порядку проведення камеральної перевірки термін «камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток» використовується у значенні невиїзної документальної перевірки, визначеному наказом Державної податкової адміністрації від 27.05.08 №355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», а саме: невиїзною документальною (камеральною) перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Оскільки камеральна перевірка уточнювального розрахунку була проведена 26.12.2008, то камеральна перевірка уточнювального розрахунку, що була проведена податковою інспекцією 15.02.2010 є повторною і такою, що не відповідає чинному законодавству України.

Враховуючи вищезазначене, слід погодитися з висновком суду апеляційної інстанції щодо неправомірності застосування до позивача штрафних санкцій.

Керуючись ст. ст. 210, 222, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв