Вирок № 36871109, 29.01.2014, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/12073/13-к

Провадження № 1-кп/361/64/14

29.01.2014

В И Р О К

І менем У к р а ї н и

29 січня 2014 року. Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Батюка В.В.,

при секретаря Юхимович О.В.

з участю : прокурора Коваля Р.В.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальне провадження за №12013100130002559 внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2013 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Зоря Рівненського району Рівненської області, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

В С Т А Н О В И В:

02.06.13 близько 22.45 год., у темну пору доби, водій ОСОБА_3, порушив п. 2.1 «а» та п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України , оскільки не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння керував технічно справним автомобілем марки ВАЗ-21011, державний номерний знак НОМЕР_1, який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, належить ОСОБА_4

Рухаючись по залізничному мосту вул. Кутузова у м. Бровари Київської області у напрямку від м. Суми до м. Києва зі швидкістю близько 80 км/год., ОСОБА_3 порушив п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України , оскільки не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою; порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України, оскільки не обрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним; перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, чим порушив п. 1.23 додатку № 2 до Правил дорожнього руху України, згідно якогого «лінію 1.3 перетинати забороняється».

Внаслідок чого здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, що підтверджується висновком транспортно-трасологічної експертизи від 28.11.13 № 895-А, де допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-21154, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався у зустрічній смузі руху, у зустрічному з автомобілем ВАЗ-21011, державний номерний знак НОМЕР_1, напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки ВАЗ-21011, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому середньої третини лівої стегнової кістки; струсу головного мозку, інородного тіла правого ока з втратою зору; травматичного шоку 1 ступеню, які згідно висновку судово-медичної експертизи від 15.11.13 № 162/Е, відносяться до тяжких тілесних ушкодженнь.

Грубе порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів п. 1.23 додатку № 2, п.п. 2.1 «а», 2.3 «б», 2.9 «а», 12.1 Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.02, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.01 перебувають в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та настанням наслідків -спричиненням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6

Органом досудового розслідування, дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю та пояснив, що 02.06.2013 року , в с.Великий Крупіль , в обідню пору, він зустрів знайомого ОСОБА_6 , який запропонував йому поїхати до одного з сіл Згірівського району. Він погодився і вони на автомобілі ВАЗ, поїхали до села, назви якого він не знає. Цим автомобілем ВАЗ має право керувати

його мати на підставі доручення, а він взяв цей автомобіль, щоб відремонтувати його в Київській області.

Права керування він не має, тому цей автомобіль з Рівненської області переганяв його знайомий. Приїхавши в село, вони з ОСОБА_6 та його знайомими з 15 до 18 години вживали спирті напої. Потім на пропозицію ОСОБА_6 вони поїхали в напрямку м.Київ. Заїхавши в м.Бровари він заблудився та вирішив повертатись додому. Проїхавши деяку відстань по м.Бровари, він виїхав на дорогу, що веде в напрямку Згурівки. Проїзджаючи біля автозаправної станції його засліпив зустрічний автомобіль, і яким чином він потрапив на смугу зустрічного руху та вчинив ДТП він не пам»ятає. Однак вважає, що потерпілий отримав тілесні ушкодження саме внаслідок його дій.

Цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди, заподіяною витратами на лікування потерпілого доведений, визнаний обвинуваченим і підлягає задоволенню повністю. Стягненню з ОСОБА_3 підлягає 68200 грн, витрат на лікування ОСОБА_6

Розглянувши цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 моральної (немайнової) шкоди, суд вважає за необхідне задовольнити його частково за наступними підставами.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Винність ОСОБА_3 доведена в судовому засіданні і тому він повинен відшкодовувати моральну шкоду.

Згідно ст.ст. 23. 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала з ушкодженням здоров'я, в душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. При цьому суд виходить з того, що в результаті вчиненого злочину, ОСОБА_6 зазнав значного фізичного болю і страждань від ушкодження здоров'я в результаті ДТП, втратив зір на одне око, тривалого процесу лікування., також був порушений нормальний ритм життя та суспільні зв'язки.

Враховуючи принципи розумності і справедливості, що шкода буза завдана необережними діями, суд вважає що позов ОСОБА_6 про відшкодування йому моральних збитків підлягає задоволенню частково, на суму 80 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, та недоведеність позивачем виниінших відповідачів , суд не вбачає підстав задовольняти позов про стягнення з ОСОБА_7 та Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» субсидіарно моральної та майнової шкоди.

Учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки обвинувачений вину визнає і факт порушення правил дорожнього руху та їх наслідки не заперечує.

За таких обставин, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_3 за виключенням дослідженням документів, що характеризують його особу та доказів, що підтверджують цивільний позов.

Таким чином, суд приходить висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 в порушенні ним вимог правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, доведена повністю, тому він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність .

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує: - за ч.2 ст. 286 КК України .

Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 286 ч.2 КК України, дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд , у відповідності до ст. ст. 66 КК України , визнає його щире каяття .

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд , у відповідності до ст. ст. 67 КК України , визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп»яніння.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вище наведене, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, що він, посередньо характеризується по місцю проживання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Обвинувачений не має постійного місця проживання та роботи. Тому суд, враховуючи думку потерпілого, вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_3 не можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні йому покарання у відповідності із санкцією 286 ч.2 КК України, в виді позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_3 не має права керувати транспортними засобами, суд не вбачає підстав позбавляти його такого права.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувались, однак з урахуванням призначеного виду покарання й особи обвинуваченого, суд на підставі ст.171 КПК України до набрання вироком законної чинності вважає необхідним обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту із залу суду.

Судові витрати на залучення експертів, у зв»язку з проведенням експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого.

Речові докази в обвинувальному акті не вказані.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.65, 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі на строк 3 (три)роки 6 місяців.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту із залу суду та утримувати його до набрання вироком законної чинності в Київському СІЗО.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди- 68200 грн., у відшкодування моральної шкоди 80000 грн, а всього стягнути 148200 грн.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування субсидіарно моральної та майнової шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати : 1223,60грн -за проведення експертизи технічного стану автомобіля; 782,40 грн. -за проведення транспортно-транспортної експертизи . Одержувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України Київській області , рр №31111115700008 МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м.Києва, код 37975298( за проведення експертизи в кримінальному провадженні №12013100130002559).

Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.

Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя В. В. Батюк