ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
25 січня 2014 року Справа № 916/2316/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Євсікова О.О.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГРУП", товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС" та товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕРМАН-УКРАЇНА" на ухвалу господарського суду Одеської області від 05.09.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року
у справі № 916/2316/13 господарського суду Одеської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФЛОТ-ПРОДУКТ"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот"
приватного підприємства "Істок - 777"
товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГРУП"
товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕРМАН-УКРАЇНА"
товариства з обмеженою відповідальністю "Істок"
товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС"
Державної реєстраційної служби України
про визнання недійсним договорів,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФЛОТ-ПРОДУКТ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот", приватного підприємства "Істок - 777", товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГРУП", товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕРМАН-УКРАЇНА", товариства з обмеженою відповідальністю "Істок", товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС", Державної реєстраційної служби України , просило визнати недійсними договори.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2013 року у справі №916/2361/13 (суддя Меденцев П.А.) задоволено клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову (а.с. 49-52).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року (головуючий суддя Мацюра П.Ф., судді Лисенко В.А., Ліпчанська Н.В.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГРУП", товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС", товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕРМАН-УКРАЇНА" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 05.09.2013 року без змін.
Не погоджуючись з постановленими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГРУП", товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС" та товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕРМАН-УКРАЇНА" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 05.09.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 916/2316/13.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.11.2013 року у справі №916/2316/13 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГРУП", товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС" та товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕРМАН-УКРАЇНА" повернуто на підставі п. 3, 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (т. 3, а.с. 90-91).
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГРУП", товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС" та товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕРМАН-УКРАЇНА" повторно звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 05.09.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 916/2316/13.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
До касаційної скарги було додано оригінал квитанції №22 від 02.10.2013, з якої вбачається, що судовий збір за подання касаційної скарги сплачувався ТОВ"ГР_Н ГРУП" ч/з Стрельникова, тоді як заявниками касаційної скарги є товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГРУП",товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС" та товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕРМАН-УКРАЇНА", відтак неможливо встановити, що судовий збір було сплачено саме всіма трьома заявниками -вищевказаними юридичними особами.
Як було зазначено вище, ухвалою Вищого господарського суду України від 04.11.2013 року у справі №916/2316/13 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГРУП", товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС" та товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕРМАН-УКРАЇНА" повернуто на підставі п. 3, 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (т. 3, а.с. 90-91).
Як доказ виконання вимог викладених у вищезгаданій ухвалі заявники касаційної скарги додають ту ж саму квитанцію №22 від 02.10.2013 з внесеними до неї виправленнями стосовно найменування платника.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 глави 1 розділу IV Постанови|Інструкції Національного банку України від 01.06.2011 № 174 "Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні" до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 8), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 9), заява на видачу готівки (додаток 10), прибутковий касовий ордер (додаток 11), видатковий касовий ордер (додаток 12), грошовий чек (додаток 13), рахунки на сплату платежів, а також сліп, квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями, та документи для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі, установлені відповідною платіжною системою.
Згідно з пунктом 1.14 глави 1 розділу IV Постанови|Інструкції Національного банку України від 01.06.2011 № 174 "Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні" банку (філії, відділенню) забороняється під час здійснення касових операцій виправляти в касових документах такі реквізити: номери рахунків (за винятком зміни номера рахунку на грошових чеках у зв'язку з реорганізацією банку), найменування клієнта, суми, призначення платежу, прізвища, імені, по батькові отримувача (платника).
Таким чином, наданий заявниками касаційної скарги документ не може вважатись належним доказом сплати судового збору, оскільки не відповідає вимогам, які висуваються до касових документів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Оскільки оскаржена постанова Одеського апеляційного господарського суду набрала законної сили 24.09.2013 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 14.10.2013 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 19.11.2013 року, про що свідчить штамп Київського апеляційного господарського суду на титульному аркуші касаційної скарги. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.
У касаційній скарзі заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.
За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, заявник касаційної скарги зазначає, що обставиною, яка зумовила подання касаційної скарги з пропуском встановленого строку є усунення недоліків, зазначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 04.11.2013 року.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ухвала Вищого господарського суду України від 04.11.2013 року надіслана сторонам у справі 04.11.2013 року, про що свідчить штамп Вищого господарського суду України на зворотній стороні ухвали.
Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою скаржника.
З урахуванням викладеного колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.
Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Оскільки, як було зазначено вище, заявниками касаційної скарги є товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГРУП",товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС" та товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕРМАН-УКРАЇНА", а платником - ТОВ"ГР_Н ГРУП" ч/з Стрельникова, підстави для повернення судового збору на час винесення ухвали також відсутні.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 53, 86, 110, п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГРУП", товариству з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС" та товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕРМАН-УКРАЇНА" у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги.
2. Повернути касаційну скаргу товариству з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГРУП", товариству з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС" та товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕРМАН-УКРАЇНА" на ухвалу господарського суду Одеської області від 05.09.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 916/2316/13 (з доданими до неї документами).
3. Справу № 916/2316/13 повернути до господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді І.В. Алєєва
О.О. Євсіков
Судове рішення № 36870835, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 25.01.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/2316/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: