Рішення № 36870421, 20.01.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/768/14 Головуючий 1 інст. - Харченко А.М.

Справа № 643/14966/13-ц Доповідач - Бурлака І. В.

Категорія: сімейні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 20» січня 2014 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

при секретарі: Кривошеіної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, який в подальшому неодноразово уточнювала, змінювала предмет позову (остання зміна 28.10.2013 року) до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що з 10.09.2010 року по 03.09.2012 року сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу 04.03.2011 року вони придбали автомобіль марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», 1999 року випуску, двигун НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2. Шлюбний договір між сторонами не укладався, домовлятися про поділ майна відповідач відмовився. Без її згоди 02.08.2012 року відповідач продав вказаний автомобіль ОСОБА_3 за ціною нижчою ринкової, приховав факт продажу. Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу його вартість на день продажу склала 71960,00 грн. Оскільки на її утриманні знаходиться неповнолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, якій відповідач не сплачує аліменти, просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь ? ринкової вартості автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», 1999 року випуску, зелений, двигун НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, у розмірі 53 970 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позов ОСОБА_1 не визнав та у вересні 2012 року через свого представника подав зустрічний позов до ОСОБА_2 про поділ майна, в якому зазначив, що вказаний автомобіль 02.08.2012 року продано за 42775,00 грн. Він як фізична особа - підприємець здійснював підприємницьку діяльність, під час якої ним обладнано магазин під торгівельне приміщення для торгівлі непродовольчими товарами площею 25 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, завезено меблі, товар у вигляді ваз, картин, сувенірів, вартість яких згідно акту опису та арешту майна від 15.10.2012 року склала 160000,00 грн. Просив провести розподіл спільно нажитого майна - товару, який знаходиться в торговому приміщенні № 4.1 в літ. «А-2» за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 25 кв. м. на суму 160000,00 грн. та визнати за ним право власності на ? частку майна, яке знаходиться в торговому приміщенні № 4.1 в літ. «А-2» за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 25 кв. м. на суму 80000,00 грн.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 26.11.2012 року зустрічний позов ОСОБА_1- залишено без руху, виділено в окреме провадження та із вказаної цивільної справи виділені матеріали, що містяться на аркушах справи 7, 53-55, оригінали матеріалів, що містяться на аркушах справи 37, 39, 40, 41, 43, 46-48, 50-51, 66-89, 93-102, 130-155, 169-170, 172, 178-179, 190-194, 197, 199-200, 202, 203, 204, 205.

Справа судом розглядалася неодноразово.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10.12.2013 року позов ОСОБА_2 в останній редакції від 28.10.2013 року - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ? частку ринкової вартості автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», 1999 року випуску, зелений, двигун НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_1, у розмірі 35980 грн., враховуючи, що компенсація вартості автомобіля в розмірі 21709 грн. 40 коп. внесена ОСОБА_1 по квитанції від 13.11.2013 року та знаходиться на депозитному рахунку НОМЕР_4 ТУ ДСА у Харківській області, код отримувача 26281249, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код банку отримувача 851011, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката в розмірі 7583 грн. 60 коп. та судовий збір в розмірі 359 грн. 80 коп., а всього 7943 грн. 40 коп., в іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - змінити, задовольнити позов в сумі 21709 грн. 40 коп. При цьому посилався на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що вартість ? частки автомобіля внесена ним на депозитний рахунок в сумі 21709 грн. 40 коп., що оцінку автомобіля проведено без самого автомобіля, а його автомобіль мав механічні пошкодження, а також вказував на те, що необґрунтовано стягнуто з нього на користь позивачки вартість послуг адвоката в сумі 7583,00 грн., що не відповідає наданим ним послугам.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу - задовольнити частково, рішення суду - змінити з наступних підстав.

Стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ? частку автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», 1999 року випуску, зелений, двигун НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_1, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з того, що вказаний автомобіль є спільним сумісним майном і його частки при поділі майна подружжя є рівними.

Проте судова колегія не погоджується з висновком суду щодо його вартості, суми стягнутих витрат на правову допомогу, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 10.09.2010 року по 03.09.2012 року. Під час шлюбу 04.03.2011 року вони придбали автомобіль марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», 1999 року випуску, двигун НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який зареєстровано за ОСОБА_1 02.08.2012 року вказаний автомобіль ОСОБА_1 зняв з реєстрації і без згоди ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 Із довідки - рахунку вбачається, що його продано за 42775,00 грн., (а. с. 81, т. 2). Із змісту позову, який ОСОБА_2 уточнила 28.10.2013 року, вона просила тільки стягнути з ОСОБА_1 ? частку ринкової вартості вказаного автомобіля, а саме 53970,00 грн. У зв'язку з чим за її заявою проведено оцінку вказаного автомобіля без його огляду, вартість якого на час продажу склала 71960,00 грн. Як вбачається із звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 24.10.2013 року суб'єкта оціночної діяльності про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384,385 КК України не попереджено.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 не заперечувала проти того, що вона змінювала позовні вимоги, останнє уточнення відбулося 28.10.2013 року і просила тільки стягнути з ОСОБА_1 ? частку ринкової вартості вказаного автомобіля, а саме 53970,00 грн., що оцінка автомобіля проводилася без огляду вказаного автомобіля.

Представник відповідача в суді апеляційної інстанції пояснив, що вказаний автомобіль - це вантажний малотоннажний фургон - В, 1999 року випуску мав механічні пошкодження, тому і ціна його була договірною. Більшу ніж ? частки від 42775,00 грн. - 21709,40 грн. внесено відповідачем на депозитний рахунок НОМЕР_4 ТУ ДСА у Харківській області, код отримувача 26281249, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код банку отримувача 851011.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 22 Постанови № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи вказаний автомобіль продано за 42775,00 грн.

Посилання позивача та його представника на те, що оскільки за оцінкою суб'єкта оціночної діяльності ринкова вартість автомобіля станом на 02.08.2012 року становила 71960,00 грн., тому на користь позивачки необхідно стягнути суму в розмірі ? частки ринкової вартості вказаного автомобіля, а саме 53970,00 грн., судовою колегією не приймаються, оскільки як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами оцінка вказаного автомобіля провадилася без наявності самого автомобіля і провадив його оцінювач ОСОБА_6, якого про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384,385 КК України не попереджено, тому виходячи з вимог ст. ст. 58,59 ЦПК України цей звіт не може бути належним та допустимим доказом у справі. Крім того, судова колегія звертає увагу і на те, що вказаному автомобілю на день його продажу було 13 років, що не спростовує пояснення представника відповідача щодо наявності у спірного автомобіля механічних пошкоджень. Із матеріалів справи вбачається, що вказаний автомобіль продано за 42775,00 грн., ? частка від цієї суми складає 21387,50 грн. Відповідач на депозитний рахунок вніс більшу суму - 21709,40 грн., згодний з нею, тому в цій частині рішення підлягає зміні із зменшенням суми до 21709,40 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснила, що відповідач сплачує аліменти на доньку, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею. Розмір аліментів, який сплатив відповідач склав більше 900,00 грн., заборгованості за аліментами не мав. Оскільки доказів того, що розмір аліментів, які вона одержує, недостатній для забезпечення фізичного та духовного розвитку доньки матеріали справи не містять і в суді апеляційної інстанції їх не надано, судова колегія погоджується з висновком суду в цій частині і вважає, що підстав для збільшення частки майна позивачки не вбачається.

Що стосується стягнення судових витрат та витрат на правову допомогу, судова колегія виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи судові засідання в суді першої інстанції призначалися неодноразово, а саме 07.09.2012 року - з 14 год.01 хв. до 15 год.07 хв., 09.10.2012 року - з 09 год. 36 хв. до 10 год. 31 хв., 22.10.2012 року - з 16 год.05.хв. до 17 год.55 хв., 29.10.2012 року - з 14 год.45 хв. до 15 год. 59 хв., 06.11.2012 року - з 14 год. 38 хв. до 15 год. 46 хв., 16.11.2012 року - з 10 год. 20 хв. до 11 год. 01 хв., 26.11.2012 року - з 11 год. 03 хв. до 12 год. 16 хв., 10.12.2012 року - з 10 год. 57 хв. до 12 год.28 хв.; в суді апеляційної інстанції: 30.01.2013 року - з 10 год. 39 хв. до 12 год. 25 хв., 13.02.2013 року - з 11год. 47 хв. до 13 год. 32 хв.; в суді першої інстанції - 28.10.2013 року - з 11 год. 34 хв. до 11 год. 49 хв., 10.12.2013 року - з 12 год. 01 хв. до 15 год. 11 хв., а всього витрачено 16 год. 34 хв.

Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається із Закону України від 22.12.2011 року «Про Державний бюджет України на 2012 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.07.2012 року склав 1102,00 грн., 40% за 1 годину від встановленої заробітної плати склав 440,80 грн. (1102,00 гр. х40%х1 год.). Розмір мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України від 06.12.2012 року «Про Державний бюджет України на 2013 рік» склав з 01.01.2013 року 1147, 00 грн., а 40% за 1 годину від встановленої заробітної плати - 458, 80 грн. (1147,00 гр. х40%х1 год.). Всього сума витрат на правову допомогу за 16 год. 34 хв. з 07.09.2012 року склала 7144,43 грн.(4134,70 грн.+3009,73 грн.), а саме (440,80 грн.х 9 год.38 хв.) + (458,80 грн.х 6 год.54 хв.).

Виходячи з документально підтверджених витрат на правову допомогу, сорозмірності її надання та враховуючи, що позов задоволено частково на суму 21709,40 грн., судова колегія вважає за необхідне зменшити стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу з 7144,43 грн. до 3000,00 грн. і судового збору відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України з 359, 80 грн. до 217,09 грн.

Керуючись ст.ст. 303,304, п.3.ч. 1 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2013 року -змінити.

Розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ? частки вартості автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», 1999 року випуску, зелений, двигун НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_1 зменшити з 35980,00 грн. до 21709,40 грн., витрат на правову допомогу зменшити з 7583, 60 грн. до 3000,00 грн. та судового збору зменшити з 359,80 грн. до 217,09 грн.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: