Постанова № 36869809, 09.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2014 р. Справа №2а/0570/9144/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 година 29 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мандрики К.В.;

за участю представників сторін:

позивача - Щербака О.Г.;

відповідача 1 (Луганська митниця Міндоходів) - Шуйського О.В.;

відповідача 2 (Головне управління державної казначейської служби України у Луганській області) - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" до Луганської митниці Міндоходів та до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправними дій, скасування рішень та стягнення з державного бюджету України суми надмірно сплачених коштів,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (надалі - позивач, ТОВ «Лемтранс») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Луганської митниці (надалі - відповідач-1), Головного управління Казначейства у Луганській області про:

- визнання протиправними дії Луганської митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої ТОВ «Лемтранс» за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- скасування рішення Луганської митниці про визначення митної вартості від 29.02.2012р. №70219001/2012/000021/2, від 06.03.2012р. №702190001/2012/000029/2, від 06.03.2012р. №702190001/2012/000030/2, від 12.03.2012р. №702190001/2012/000032/2, від 13.03.2012р. №702190001/2012/000037/2, від 21.03.2012р. №702190001/2012/000047/2, від 23.03.2012р. №702190001/2012/000050/2;

- стягнення з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» надмірно сплачену за вантажними митними деклараціями від 02.03.2012р. №702190001/2012/000765, від 07.03.2012р. №702190001/2012/000855, від 07.03.2012р. №702190001/2012/000858, від 14.03.2012р. №702190001/2012/000958, від 15.03.2012р. №702190001/2012/000977, від 22.03.2012р. №702190001/2012/001117, від 27.03.2012р. №702190001/2012/001226 суму податку на додану вартість в загальному розмірі 541 550, 48 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що дії Луганської митниці з визначення митної вартості товару та неприйняття у подальшому рішення про не можливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, є протиправними та такими, що вчиненні необґрунтовано, за межами своєї компетенції та у спосіб, не передбачений Конституцією, законами України.

Також позивач зазначає, що ухвалюючи рішення про визнання митної вартості, митний орган діяв усупереч нормам чинного законодавства.

Під час судового розгляду позивачем була надана заява про уточнення позовних вимог від 27.08.2009 року, відповідно до якої позивач уточнив назву відповідача-2, а саме просить замість Головного управління Казначейства у Луганській області зазначити Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (надалі - відповідач-2) та не змінюючи підставу та предмет позову, вважає за необхідне викласти позовні вимоги в наступній редакції:

- визнати протиправними дії Луганської митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої позивачем у вантажних митних деклараціях: від 02.03.2012 року № 702190001/2012/000765, від 07.03.2012 року № 702190001/2012/000855, від 07.03.2012 року № 702190001/2012/000858, від 14.03.2012 року № 702190001/2012/000958, від 15.03.2012 року № 702190001/2012/000977, від 22.03.2012 року № 702190001/2012/001117 та від 27.03.2012 року № 702190001/2012/001226;

- скасувати рішення Луганської митниці про визначення митної вартості від 29.02.2012 року № 70219001/2012/000021/2, від 06.03.2012 року № 702190001/2012/000029/2, від 06.03.2012 року № 702190001/2012/000030/2, від 12.03.2012 року № 702190001/2012/000032/2, від 13.03.2012 року № 702190001/2012/000037/2, від 21.03.2012 року №702190001/2012/000047/2, від 23.03.2012 року №702190001/2012/000050/2;

- стягнути з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» надмірно сплачену за вантажними митними деклараціями від 02.03.2012 року №702190001/2012/000765, від 07.03.2012 року № 702190001/2012/000855, від 07.03.2012 року № 702190001/2012/000858, від 14.03.2012 року № 702190001/2012/000958, від 15.03.2012 року № 702190001/2012/000977, від 22.03.2012 року № 702190001/2012/001117, від 27.03.2012 року № 702190001/2012/001226 суму податку на додану вартість в загальному розмірі 541 550, 48 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.08.2012 року вимоги в частині визнання протиправними дії Луганської митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої позивачем у вантажних митних деклараціях від 02.03.2012 року № 702190001/2012/000765, від 07.03.2012 року №702190001/2012/000855, від 07.03.2012 року № 702190001/2012/000858; скасування рішень Луганської митниці про визначення митної вартості від 29.02.2012 року №70219001/2012/000021/2, від 06.03.2012 року №702190001/2012/000029/2, від 06.03.2012 року №702190001/2012/000030/2; стягнення з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» надмірно сплачену за вантажними митними деклараціями від 02.03.2012 року № 702190001/2012/000765, від 07.03.2012 року № 702190001/2012/000855, від 07.03.2012 року № 702190001/2012/000858, суму податку на додану вартість в загальному розмірі 249 628,99 грн., виділено в самостійне провадження.

Справі в частині вимог про визнання протиправними дій Луганської митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої позивачем у вантажних митних деклараціях від 14.03.2012 року № 702190001/2012/000958, від 15.03.2012 року № 702190001/2012/000977, від 22.03.2012 року № 702190001/2012/001117 та від 27.03.2012 року № 702190001/2012/001226; скасування рішень Луганської митниці про визначення митної вартості від 12.03.2012 року № 702190001/2012/000032/2, від 13.03.2012 року № 702190001/2012/000037/2, від 21.03.2012 року № 702190001/2012/000047/2, від 23.03.2012 року № 702190001/2012/000050/2; стягнення з державного бюджету України на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» надмірно сплаченої за вантажними митними деклараціями від 14.03.2012 року № 702190001/2012/000958, від 15.03.2012 року № 702190001/2012/000977, від 22.03.2012 року № 702190001/2012/001117 та від 27.03.2012 року № 702190001/2012/001226 суми податку на додану вартість у загальному розмірі 291 921,49 грн. - залишено № 2а/0570/9144/2012.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2013 року в даній справі позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Луганської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області задоволено частково.

Рішення Луганської митниці про «визначення митної вартості» від 12.03.2012р. №702190001/2012/000032/2, від 13.03.2012р. №702190001/2012/000037/2, від 21.03.2012р. №702190001/2012/000047/2, від 23.03.2012р. №702190001/2012/000050/2 - скасовано.

Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» суму податку на додану вартість надмірно сплачену за вантажними митними деклараціями від 14.03.2012р. №702190001/2012/000958, від 15.03.2012р. №702190001/2012/000977, від 22.03.2012р. №702190001/2012/001117, від 27.03.2012р. №702190001/2012/001226 у загальному розмірі 291 921,49 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» 1 430 (тисяча чотириста тридцять) гривень 67 (шістдесят сім) копійок судового збору.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 року, апеляційну скаргу Луганської митниці залишено без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі № 2а/0570/9144/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" до Луганської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправними дії, скасування рішень та стягнення з державного бюджету України суми надмірно сплачених коштів залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2013 року касаційну скаргу Луганської митниці задоволено частково, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року - скасовано, справу направлено на новий судовий розгляду до суду першої інстанції.

У вказаній ухвалі Вищий адміністративний суд України вказав на те, що судами попередніх інстанцій не перевірені доводи митного органу щодо невідповідності заявленої митної вартості товару умовам угоди від 23 грудня 2011 року щодо відсутності місячного обсягу товару від 4500 штук, що дає підстави застосування ціни за одиницю товару в розмірі 595 доларів США за штуку, оскільки посилання на специфікації №№ 14, 15, поставка за якими передбачена на два місяці в кількості 4582 штук.

Крім цього, вказано, що відповідно до п. 4.2 Контракту № 7К1/70-11 від 23.06.2011 року ціна на товар може змінюватись із зміною цін на матеріальні ресурси та ставок залізничного тарифу. Крім того, за умовами контракту мала місце агентська угода.

Вказано про те, що судами попередніх інстанцій не перевірені вищенаведені доводи митного органу, чи мали місце зміни до Угоди від 23 грудня 2011 року, чи застосовувався п.4.2 Контракту № 7К1/70-11.

Крім того, надане позивачем платіжне доручення банку щодо проведеної оплати має посилання на інвойси за №61 та №62 від 07.02.2012р.. які в матеріалах справ відсутні.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Луганська митниця надала до суду письмові заперечення, згідно яких відповідач-1 проти зазначеного позову ТОВ «Лемтранс» заперечує, вважає його безпідставним, не обґрунтованим і таким що не підлягає задоволенню.

Також відповідач-1 зазначає, що під час контролю за правильністю визначення митної вартості вищезазначених товарів митним органом у відповідності до п.2 Порядку заповнення вантажної митної декларації було проведено перевірку документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю; співставлень рівні заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

В зв'язку з виявленими розбіжностями в рівнях митних вартостей ідентичних товарів за фактами митних оформлень по митній системі виникла потреба в наданні додаткових документів.

Додаткові документи декларантом не надавались.

У зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, використанням інформації щодо фактів митного оформлення ідентичних або подібних товарів, що міститься в ЄАІС ДМСУ митним органом були прийняті спірні рішення про визнання митної вартості щодо товарів «Залізничні колеса суцільнокатані».

Представник відповідача-2 у судове засідання від 21.03.2013р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до суду письмові заперечення, відповідно до яких, відповідач-2 проти заявленого позову заперечує та вказує про два можливих способи виконання даного рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи, згідно відповідного свідоцтва серія А00 №301273 (ЄДРПОУ 30600592, місцезнаходження: 83086, м.Донецьк, вул.Артема, б.7).

23 червня 2011 року між ТОВ «Лемтранс» (покупець) та ВАТ «Виксунський металургійний завод» (продавець, ВАТ "ВМЗ") в особі ВАТ «ОМК-Сталь» було укладено зовнішньоекономічний контракт № 7К1/70-11, відповідно до якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах DAР «Інкотермс 2010» (станція Соловей-експ. Південно-Східної з.д.) залізничні суцільнокатані колеса, асортимент, кількість, технічні умови, строки поставки та ціна яких зазначаються у Специфікаціях, що додаються до контракту та є його невід'ємною частиною.

23 грудня 2011 року між ВАТ «Виксунський металургійний завод» та ТОВ «Лемтранс» була підписана Угода про поставку залізничних коліс на перше півріччя 2012 року. Відповідно до цієї Угоди ТОВ «Лемтранс» гарантує закупку залізничних коліс на ВАТ «ВМЗ» у кількості не менше 1106 штук (7 вагонів) щомісяця протягом першого півріччя 2012 року за ціною 615 доларів США за штуку. За умови збільшення обсягів поставок ціна протягом першого півріччя 2012 року на умовах DAP станція прикордонного переходу РФ - Україна змінюється відповідно до обсягів, які зазначені у таблиці. Зокрема у разі якщо місячний обсяг товару складає від 4500 до 5500 штук, ціна за одиниці товару складає 595 доларів США за штуку.

30 січня 2012 року між ТОВ «Лемтранс» та ВАТ «Виксунський металургійний завод» були підписані дві Специфікації (№14 та №15) до Контракту 7К1/70-11 від 23.06.2011 року.

Відповідно до змісту вказаних специфікацій загальна кількість товару, що закуповується, за ними складає 4582 штук. З огляду на що, відповідно до Угоди про поставку залізничних коліс на перше півріччя 2012 року, ціна товару в Специфікаціях була погоджена сторонами на рівні 595 доларів США за штуку.

Судом встановлено, що між ВАТ «Виксунський металургійний завод» (принципал) та ВАТ "ОМК-Сталь" (агент) було укладено агентську угоду № 802/А від 30.12.2008 року (т.1 а.с. 206-209), відповідно до умов п. 1.1 якої, принципал доручає, а агент зобов'язується діяти за винагороду від імені та за рахунок принципала.

При оформленні договорів, специфікацій, додатків, додаткових угод та інших договірних документів, що підписуються агентом від імені принципала, обов'язковим реквізитом яких є печатка, допускається проставлення печатки як ВАТ "ВМЗ" так і його агента - ВАТ "ОМК-Сталь".

Таким чином, печатки ВАТ "ОМК-Сталь" на документах, що містяться в матеріалах справи проставлено відповідно до умов вказаної агентської угоди.

Виконавчий директор ВАТ "ОМК-Сталь" Зайцев М.В., підписуючи від імені ВАТ "ВМЗ" документи, що містяться в матеріалах даної справи, діяв в межах повноважень, що були надані йому довіреністю ВАТ "ВМЗ" від 19.12.2011 року.

Позивачем на користь продавця вартість товару була оплачена в 100%-му розмірі шляхом внесення передоплати на підставі рахунку-проформи № 61 від 07.02.2012 року, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №2 від 10.02.2012 року. При цьому передоплата відбувалась відразу за двома Специфікаціями від 30.01.2012 року № 14 та № 15 (рахунок - проформа № 62 від 07.02.2012 року) на загальну суму 2 726 290,00 дол. США (т.1 а.с. 15-19).

У вказаному платіжному дорученні, в графі призначення платежу англійською мовою вказано: "prepmnt for railroad wheels ace to cont № 7K1/70-11 dd 23.06.2011 invoice № 61, № 62 dd 07.02.12"

Суд зазначає, що слово "invoice" в міжнародній комерційній практиці означає документ, що надається продавцем покупцю та містить перелік товару, його кількість та ціну, за якою вони будуть поставлені покупцю, особливості товару (колір, вага і т.д.), умови поставки та відомості про відправника та отримувача. Вказаний документ фактично є попереднім рахунком, що направляється продавцем покупцю на умовах відповідного договору (контракту).

Вказане визначення відповідає змісту рахунків-проформ №№ 61 та 62 від 07.02.2012 року, що містяться в матеріалах справи та на підставі яких позивачем здійснено попередню оплату за товар, відповідним платіжним дорученням. За рахунком-проформою можливе здійснення попередньої оплати товару.

Саме вказані рахунки - проформи, що видані продавцем вказано у платіжному дорученні в іноземній валюті №2 від 10.02.2012 року під назвою "invoice".

Суд зазначає, що в будь - якому випадку питання оплати за поставлений за специфікаціями № № 14 та 15 від 30.01.2012 року товар не є спірним, оскільки сторонами не заперечується що за вказаними специфікаціями позивачем було здійснено попередню оплату за залізничні колеса в кількості 4582 штук зі строком поставки лютий - березень 2012 року.

Для реалізації умов зовнішньоекономічного контракту №7К1/70-11 та спеціфікації №15 до нього ТОВ «Лемтранс» протягом лютого-березня 2012 року ввозився товар «колеса залізничні суцільнокатані», були оформлені вантажні митні декларації (далі - ВМД) типу «ІМ. 40» № 702190001/2012/000870 від 12.03.2012 року, № 702190001/2012/000951 від 13.03.2012 року, № 702190001/2012/001081 від 21.03.2012 року, № 702190001/2012/001149 від 23.03.2012 року.

Вартість товару, що імпортується в Україну, була визначена декларантом за першим методом за ціною угоди щодо імпортованого товару на підставі товаросупровідних документів, подання яких є обов'язковим відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006р. «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження»:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;

- рахунок-фактура (інвойс);

- банківські платіжні документи.

Додатково до обов'язкових документів були надані: експертні декларації країни відправлення, паспорти якості, декларації митної вартості, транспортні (залізничні накладні) та дозвільні документи, угода про поставку коліс на перше півріччя 2012 року, лист від контрагента за договором, експертний звіт.

На етапі здійснення митного контролю посадова особа відповідача на кожній з наданих до ВМД Декларацій митної вартості товару здійснила напис про необхідність подання додаткових документів в підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- інформацію щодо факторі, які мали вплив на зниження ціни на товар згідно до пункту 4.2 контракту (по всім ВМД);

- каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) фірми-виробника товару (за ВМД № 702190001/2012/001149);

- інформації зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару (за ВМД № 702190001/2012/000833, № 702190001/2012/000951, № 702190001/2012/001081, № 702190001/2012/001149);

- сертифікатів про походження товару (за ВМД № 702190001/2012/001149);

- цінової інформації на ідентичні/подібні товари в країні експортерів (за ВМД № 702190001/2012/000843, № 702190001/2012/000870);

- інших документів за бажанням декларанта (по всім ВМД).

Як зазначає позивач, на час здійснення митного оформлення товару подання таких документів вимагало б певного часу, що потягло за собою простій вагонів з вантажем та настання негативних наслідків для позивача, у зв'язку з чим декларантом позивача на ДМВ було зроблено відповідний напис про неможливість подання додаткових документів та їх подальше надання у порядку, визначеному законодавством.

У зв'язку з ненаданням додаткових документів відповідач-1 самостійно розрахував митну вартість з використанням 6-го (резервного) методу вказаного визначення та видав рішення про визначення митної вартості:

- № 702190001/2012/000032/2 від 12.03.2012 року;

- № 702190001/2012/000037/2 від 13.03.2012 року;

- № 702190001/2012/000047/2 від 21.03.2012 року;

- № 702190001/2012/000050/2 від 23.03.2012 року ( т. 1 а.с. 97, 110, 119, 129)

На підставі винесених рішень про визначення митної вартості відповідачем-1 було оформлено відповідні картки-відмови в подальшому митному оформленні № 702190001/2/00086 від 12.03.2012 року, № 702190001/2/00092 від 13.03.2012 року, № 702190001/2/00102 від 21.03.2012 року, №702190001/2/00106 від 23.03.2012 року

Позивачем відповідно до Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми податку на додану вартість згідно з митною вартістю, визначеною митним органом були оформлені вантажні митні декларації:

- № 702190001/2012/000958 від 14.03.2012 року (сума переплати податку на додану вартість становить 167 155,24 грн.);

- № 702190001/2012/000977 від 15.03.2012 року (сума переплати податку на додану вартість становить 62 377,26 грн.);

- № 702190001/2012/001117 від 22.03.2012 року (сума переплати податку на додану вартість становить 31 192,54 грн.);

- №702190001/2012/001226 від 27.03.2012 року (сума переплати податку на додану вартість становить 31 196,45 грн.).

Підстави для визначення митної вартості за 6-м методом, згідно з інформацією, наведеною в рішеннях про визначення митної вартості відповідач-1 зазначив наступні:

- 1 метод (за ціною угоди) неможливо застосувати, у зв'язку з недостатнім документальним підтвердженням заявленої митної вартості;

- 2 та 3 методи неможливо застосувати, у зв'язку з відсутністю інформації про ціни на ідентичні та подібні товари;

- 4 метод неможливо застосувати, у зв'язку з відсутністю інформації щодо продажу на території України ідентичних (подібних) товарів в незмінному стані між покупцем та не пов'язаним з ним продавцем;

- 5 методи неможливо застосувати, у зв'язку з відсутністю інформації від виробника товару щодо вартості матеріалів та витрат, обсягів прибутку, загальних витрат при продажу в Україну.

Відповідно до пояснень відповідача-1, митна оцінка товару здійснена за 6 методом на підставі інформації на товари з подібними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено за ВМД від 25.02.2012 року №702200001/2012/001593, від 07.03.2012 року №807170000/2012/221225, від 14.03.2012 року №807170000/2012/221377 із розрахунку 1,77 дол. США за кг.

ТОВ «Лемтранс» звернулось до митного органу із заявами від 05.03.2012р. №05-03/12, від 07.05.2012 року №07/05-03 та від 11.05.2012 року №11/05-02 про необхідність здійснення перевірки, визначеної митним органом митної вартості товару за вищезазначеними ВМД, та прийняття рішення про можливість застосування митної вартості заявленої декларантом. До заяви були додані додатково витребувані відповідні документи, а саме:

- лист ВАТ «ВМЗ» від 27.03.2012 року №АКД-ТОР/84-02/10047, в якому виробник підтверджує дійсність ціни на товар;

- лист № АКД-ТОР184-02/26997 від 17.11.2011 року, який містить інформацію щодо неможливості надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів), калькуляцій фірми - виробника товару, у зв'язку з тим, що в умовах нестабільного ринку використання фіксованих цін є недоречним;

- сертифікат походження товару форми СТ-1 № RUUA 2005000082;

- угода про поставку залізничних коліс на перше півріччя 2012 року, яка не має посилання на контракт купівлі-продажу, а також суперечить п.4.2 контракту у розрізі факторів впливу на ціну товару;

- специфікації до контракту №7К1/70-11 від 30.01.2012 року від 30.01.2012 року №14 та №15

Листами від 07.06.2012 року №2-15/5491, від 24.05.2012 року №2-15/4986, а також відповіддю на скаргу від 19.06.2012 року №2-15/5900 відповідач-1 відмовив у застосуванні митної вартості, заявленої декларантом. Підставою для відмови відповідач зазначив наявність сумніву у поданому Звіті про оцінку вартості товару №37 від 14.02.2012 року, а також неподання інформації щодо факторів, які мали вплив на зниження ціни на товар, згідно п. 4.2 Контракту.

Відповідач-1 зазначає, що декларантом під час дії гарантійних зобов'язань не було доведено, що заявлена митна вартість базується на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню згідно ст. 264 Митного кодексу України.

Поняття митної вартості визначено Митним кодексом України (надалі - МК України, від 11 липня 2002 року № 92-IV, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у статті 259 якого, під митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, розуміється їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Стаття 260 МК України встановлює, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (надалі - ГААТ). Згідно до частини 2 статті VII ГААТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна бути заснована на дійсній вартості товару, що обкладається митом, і не повинна ґрунтуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно до статті 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються декларантом митному органу шляхом подання декларації митної вартості в порядку та умовах декларування митної вартості, визначеними постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження».

Як встановлює стаття 264 МК України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» (надалі - ПКМУ №1766) визначає перелік обов'язкових документів, які декларант зобов'язаний подати для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Пункт 11 ПКМУ №1766 передбачає, що, окрім обов'язкових документів, декларантом для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів також можуть бути подані й додаткові документи.

Відповідно до статті 266 МК України основним методом визначення митної вартості товару є ціна угоди, за якою вони імпортуються чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. При цьому кожний наступний метод визначення митної вартості, зазначений у статті 266 МК України, застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Всі ці приписи законодавства свідчать про те, що при визначенні дійсної митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, митний орган повинен рахуватись з можливостями та необхідністю участі у вказаній процедурі визначення вартості з декларантом.

Відповідач-1 зазначає, що відповідно до вимог ст. 266 Митного кодексу України, митним органам була проведена процедура консультації з декларантом щодо неможливості застосування першого методу визначення митної вартості товару та здійснено обмін наявною інформацією, запропоновано визначити митну вартість на підставі митної вартості ідентичних/подібних товарів за 6 методом, за митною вартість 1,77 дол. США/кг. Факт проведення консультації з декларантом зазначено на зворотному боці вантажних митних декларацій.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митні органи у відповідності до статті 41 МК України повинні здійснювати митний контроль, який включає в себе контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості.

Судом встановлено, що відповідно до п. 4.2 контракту № 7К1/70-11 від 23.06.2011 року, зі зміною цін на матеріальні ресурси та ставок залізничного тарифу ціна може змінюватись. Про зміну цін продавець шляхом факсимільного зв'язку чи телеграфом повідомляє покупця.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив відсутність підстав, вказаних у п. 4.2 контракту (зміни цін на матеріальні ресурси чи ставок залізничного тарифу), що давали б підстави для зміни ціни товару.

Крім цього, в матеріалах справи міститься лист ВАТ «ВМЗ» від 27.03.2012 року (т.1 а.с. 143), відповідно до якого ВАТ «ВМЗ» повідомляє позивача про те, що враховуючи стабільність взаємовідносин, що склались між компаніями, а також суттєве збільшення в 2012 році обсягів продукції, що реалізується, поточні ціни на залізничні колеса знижені порівняно до ціни даного товару в 2011 році. При цьому ціни є автентичними та узгодженими сторонами угоди без прив'язки до факторів зміни ціні, вказаним у п. 4.2 Контракту.

Представник позивача зазначив про те, що ціну було змінено на підставі угоди від 23.12.2011 року між позивачем та ВАТ "ВМЗ", відповідно до якої у зв'язку із закупленим обсягом товару в розмірі 4582 штук ціну товару було визначено з розрахунку 595 дол. США за 1 шт.

Судом встановлено, що відповідно до угоди від 23.12.2011 року між ТОВ "Лемтранс"та ВАТ "ВМЗ", позивач гарантує закупку залізничних коліс в кількості не менше 1106 штук (7 вагонів) щомісяця протягом 1-го півріччя 2012 року за ціною 615 дол. США/шт.

За умови збільшення об'ємів поставок ціна протягом 1-го півріччя 2012 року на умовах DAP ст. прикордонного переходу РФ-Україна змінюється наступним чином (п.2), зокрема, згідно з таблицею, що міститься у вказаній угоді, якщо місячний об'єм, що закупається становить від 4500 до 5500 шт., ціна складатиме 595 дол. США за 1 шт.

Таким чином, вказана угоду містить такі дві умови зменшення ціни однієї одиниці товару, як збільшення об'ємів поставок (тобто поставка більшої кількості товару) так і умову зменшення ціни у випадку збільшення місячного об'єму товару, що закупається.

ТОВ "Лемтранс" зобов'язалось проводити авансові платежі рівними частинами на початку кожної декади місяця поставки.

Проте позивачем відповідно до специфікацій № 14 та 15 від 30.01.2012 року та рахунків-проформ № 61 та 62 від 07.02.2012 року, платіжним дорученням в іноземній валюті № 2 від10.02.2012 року було одразу сплачено всю вартість партії товару за вказаними специфікаціями в кількості 4582 штуки

Позивач не заперечує, що обсяг товару відповідно до специфікацій № 14 та 15 від 30.01.2012 року, що був оплачений, складав 4582 штуки, а обсяг поставленого продавцем товару протягом місяця був меншим вказаного обсягу, оскільки товар продавцем поставлявся рівними частинами по 158 штук протягом лютого та березня 2012 року

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини та можливість неоднозначного трактування положень Контракту та Угоди щодо ціни одиниці товару, з огляду на відмінність обсягів оплаченого та поставленого товару, суд зазначає, що відповідач-1 мав повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що дії Луганської митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої позивачем у вантажних митних деклараціях: від 14.03.2012р. №702190001/2012/000958, від 15.03.2012р. №702190001/2012/000977, від 22.03.2012р. №702190001/2012/001117 та від 27.03.2012р. №702190001/2012/001226 - законні та правомірні.

Відповідно до статті 273 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Як пояснив відповідач-1, митна оцінка товару здійснена за 6 методом на підставі інформації на товари з подібними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено за ВМД від 07.03.2012 року № 807170000/2012/221225, від 14.03.2012р. №807170000/2012/221377 із розрахунку 1,77 дол. США за кг.

Позивач зазначає, що в двох останніх випадках порівняння відбувається за ВМД, які були оформлені ТОВ «Лемтранс» у Харківській обласній митниці під гарантійні зобов'язання та які стали предметом розгляду у справі №2а/0570/8383/2012.

Судом встановлено, що у спірних рішеннях, що є предметом розгляду даної справи, митний орган як на одну з підстав визначення вартості товару посилається на цінову інформацію на товари з подібними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено (ВМД від 07.03.2012р. №807170000/2012/221225 та ВМД від 14.03.2012 року №807170000/2012/221377).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2012 року в справі №2а/0570/8383/2012 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Харківської обласної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання протиправними дії Харківської обласної митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «Лемтранс», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), скасувати рішення Харківської обласної митниці «про визначення митної вартості» № 807000003/2012/000595/2 від 02.03.12 року, № 807000003/2012/000634/2 від 02.03.12 року, № 807000003/2012/000770/2 від 07.03.12 року, № 807000003/2012/000791/2 від 07.03.12 року, № 807000003/2012/000882/2 від 13.03.12 року, № 807000003/2012/000888/1 від 13.03.12 року, стягнення з державного бюджету України на користь ТОВ «Лемтранс» надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 347032 гривні 25 копійок, за ВМД № 807170000/2012/221104 від 03.03.12 року, № 807170000/2012/221105 від 03.03.12 року, № 807170000/2012/221225 від 07.03.12 року, № 807170000/2012/221221 від 07.03.12 року, № 807170000/2012/221375 від 14.03.12 року, № 807170000/2012/221377 від 14.03.12 року - задоволено повністю.

Рішення Харківської обласної митниці «про визначення митної вартості» № 807000003/2012/000595/2 від 02.03.12 року, № 807000003/2012/000634/2 від 02.03.12 року, № 807000003/2012/000770/2 від 07.03.12 року, № 807000003/2012/000791/2 від 07.03.12 року, № 807000003/2012/000882/2 від 13.03.12 року, № 807000003/2012/000888/1 від 13.03.12 року - на підставі яких були оформлені ВМД № 807170000/2012/221104 від 03.03.12 року, № 807170000/2012/221105 від 03.03.12 року, № 807170000/2012/221225 від 07.03.12 року, № 807170000/2012/221221 від 07.03.12 року, № 807170000/2012/221375 від 14.03.12 року, № 807170000/2012/221377 від 14.03.12 року - скасовані.

Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 347032 гривні 25 копійок, за вказаними ВМД.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року в справі № 2а/0570/8383/2012, апеляційну скаргу Харківської обласної митниці - залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі №2а/0570/8383/2012 - залишено без змін.

Отже вказана постанова набрала законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У постанові Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі №2а/0570/8383/2012 судом було встановлено, що до ВМД № 807070000/2012/221180 від 06.03.12 року, відповідно до відомостей графи 44 позивачем були надані: лист погодження на здійснення митного оформлення; транзитна декларація, залізничні накладні; зовнішньоекономічний контракт зі специфікацією № 14 та додатковими угодами № 3 та № 4; інвойс № 0696; паспорти якості №№874; експортна декларація країни відправлення №10408070/220212/0000728, лист ВАТ «ОМК-Сталь» № АКД-ТОР/84-02/26997 від 17.11.2011 року, платіжне доручення №2 від 10.02.12 року, звіт №36 від 14.02.12 року.

На декларації митної вартості (ДМВ-1) до цієї ВМД у графі „для відміток митного органу" посадовою особою Харківської обласної митниці у декларанта були запитані наступні документи:

1. каталоги, прейскуранти, прайс-листи, калькуляції фірми - виробника товару;

2. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

3. інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару;

4. Рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом).

07.03.2012 року Харківською обласною митницею прийнято рішення про визначення митної вартості № 807000003/2012/000770/2, згідно якого митна вартість заявленого до митного оформлення товару «залізничні колеса» визначена за третім методом (за ціною угоди щодо аналогічних товарів) визначення митної вартості. Причиною відмови у застосуванні першого методу, заявленого декларантом, визначено неподання необхідних додаткових документів. Митну вартість визначено на підставі рівня митної вартості товару, митне оформлення яких вже здійснено за ВМД № 702200001/2/1593 від 25.02.2012 року із розрахунку 1,7734 доларів США за кг.

Того ж дня Харківська обласна митниця видала Картку відмови у митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України №807170000/2/00169, у зв'язку з виданням зазначеного вище рішення про визначення митної вартості товару.

Після отримання відповідного дозволу митниці, за заявою від 07.03.12 року ( позивач подав нову ВМД № 807170000/2012/221225 від 07.03.12 року зі скоригованою згідно рішення митниці митною вартістю під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми ПДВ. Розрахунок сум ПДВ, що підлягали сплаті до держбюджету наведений в графі 47 ВМД за кодом 038/3, а саме 31552,69 грн.

До ВМД №807070000/2012/221293 від 13.03.12 року, відповідно до відомостей графи 44 позивачем були надані: лист погодження на здійснення митного оформлення; транзитна декларація, залізничні накладні; зовнішньоекономічний контракт зі специфікацією № 14 та додатковими угодами № 3 та № 4; інвойси № 0793, 0794, 0795 ; паспорт якості № 913, 914, 920; експортна декларація країни відправлення №10408070/280212/0000801, лист ВАТ «ОМК-Сталь» № АКД-ТОР/84-02/26997 від 17.11.2011 року, платіжне доручення №2 від 10.02.12 року, звіт №36 від 14.02.12 року.

На декларації митної вартості (ДМВ-1) до цієї ВМД у графі „для відміток митного органу" посадовою особою Харківської обласної митниці у декларанта були запитані наступні документи:

1. каталоги, прейскуранти, прайс-листи, калькуляції фірми - виробника товару;

2. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

3. інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару;

4. рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом).

13.03.2012 року Харківською обласною митницею прийнято рішення про визначення митної вартості № 807000003/2012/000882/2, згідно якого митна вартість заявленого до митного оформлення товару "залізничні колеса" визначена за другим методом (за ціною угоди щодо ідентичних товарів) визначення митної вартості. Причиною відмови у застосуванні першого методу, заявленого декларантом, визначено неподання необхідних додаткових документів. Митну вартість визначено на підставі рівня митної вартості товару, митне оформлення яких вже здійснено за ВМД № 80717000/2012/221221 від 07.03.2012 року із розрахунку 1,7734 доларів США за кг.

Того ж дня Харківська обласна митниця видала Картку відмови у митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України №807170000/2/00190, у зв'язку з виданням зазначеного вище рішення про визначення митної вартості товару (арк. справи 168, том 1).

Після отримання відповідного дозволу митниці за заявою від 14.03.12 року, позивач подав нову ВМД № 807170000/2012/221375 від 14.03.12 року зі скоригованою згідно рішення митниці митною вартістю під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми ПДВ. Розрахунок сум ПДВ, що підлягали сплаті до держбюджету наведений в графі 47 ВМД за кодом 038/3, а саме 94622,54 грн.

Таким чином, судом у справі № 2а/0570/8383/2012 було встановлено, що рішення Харківської обласної митниці, на підставі яких позивачем було подано ВМД № 807170000/2012/221225 та від 07.03.12 № 807170000/2012/221375 від 14.03.12 року зі скоригованою згідно рішення митниці митною вартістю під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми ПДВ - були винесені протиправно.

Враховуючи викладене, суд у даній справі вважає за необхідне зазначити про те, що цінова інформація, що міститься у ВМД № 807170000/2012/221225 та від 07.03.12 № 807170000/2012/221375 від 14.03.12 року не є достовірною, оскільки ціну товару у них зазначено на підставі рішень митного органу, що є протиправними.

Отже, суд доходить до висновку про те, що цінова інформація на товари з подібними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено за ВМД № 807170000/2012/221225 та від 07.03.12 № 807170000/2012/221375 від 14.03.12 року протиправно використана відповідачем 1 для визначення митної вартості товару та прийняття спірних рішень про «визначення митної вартості» від 12.03.2012 року № 702190001/2012/000032/2, від 13.03.2012 року № 702190001/2012/000037/2, від 21.03.2012 року № 702190001/2012/000047/2, від 23.03.2012 року № 702190001/2012/000050/2.

Суд, надаючи оцінку обставинам справи не піддає сумніву право митного органу контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватись в межах повноважень, наданих митному органу чинним законодавством.

Разом з тим, виносячи спірні у даній справі рішення про визначення митної вартості від 12.03.2012 року № 702190001/2012/000032/2, від 13.03.2012 року № 702190001/2012/000037/2, від 21.03.2012 року № 702190001/2012/000047/2, від 23.03.2012 року № 702190001/2012/000050/2, відповідач-1 робить коригування вартості, посилаючись на ВМД, які подані позивачем зі скоригованою згідно рішень митниці митною вартістю під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми ПДВ.

Відповідні рішення митного органу, що стали підставою для подання позивачем ВМД, інформацію про які використано відповідачем - 1 для визначення митної вартості товару, поставленого за спірними у даній справі деклараціями скасовані постановою від 12.10.2012 року у справі № 2а/0570/8383/2012, як протиправні.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Інших підстав для застосування 6 (резервного) методу при визначенні митної вартості товарів та, відповідно, винесення рішень, що є спірними у даній справі ніж наведені вище, відповідачем-1 суду не надано.

Отже, суд робить висновок, що рішення Луганської митниці про визначення митної вартості від 12.03.2012 року № 702190001/2012/000032/2, від 13.03.2012 року № 702190001/2012/000037/2, від 21.03.2012 року №702190001/2012/000047/2, від 23.03.2012 року № 702190001/2012/000050/2 були прийняті необґрунтовано, протиправно та підлягають скасуванню.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до пункту 206.1 статті 206 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин), при ввезенні товарів на митну територію України суми податку, нараховані митним органом, підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Позивачем податок на додану вартість сплачений, що підтверджується відміткою митного органу «сплачено» у кожній з ВМД.

Загальна сума надміру сплаченого позивачем податку на додану вартість складає 291 921,49 грн.

Зі змісту ст. 25 Бюджетного кодексу України випливає, що Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 3.5 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України 24.01.2006 за № 25/44 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 р. за N 64/11938, встановлено, що кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків 3734, відкритих в ГУДК України у місті Києві, на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації доходів бюджету.

Податок на додану вартість відповідно до положень Податкового кодексу України, є загальнодержавним податком, який зараховується до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 1.2 зазначеного Порядку, надміру сплачені митні та інші платежі - це сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Оскільки, як встановлено вище, позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства, ТОВ «Лемтранс» сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством.

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011р. № 845 - безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюється органами Казначейства.

Отже, враховуючи той факт, що правовим наслідком скасування спірних рішень про визначення митної вартості товару є повернення позивачу різниці між сумою ПДВ, визначеною декларантом та сумою ПДВ, яка визначена митним органом у спірних рішеннях, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» суму податку на додану вартість, надмірно сплачену за вантажними митними деклараціями від 14.03.2012 року №702190001/2012/000958, від 15.03.2012 року № 702190001/2012/000977, від 22.03.2012 року №702190001/2012/001117, від 27.03.2012 року № 702190001/2012/001226 - у загальному розмірі 291 921, 49 грн.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача 1 430,67 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 41, 259-260, 262, 264, 266, 267-272 Митного Кодексу України від 11 липня 2002 року № 92-IV, Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 128, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" до Луганської митниці Міндоходів та до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправними дій, скасування рішень та стягнення з державного бюджету України суми надмірно сплачених коштів - задовольнити частково.

Рішення Луганської митниці про «визначення митної вартості» від 12.03.2012 року № 702190001/2012/000032/2, від 13.03.2012 року № 702190001/2012/000037/2, від 21.03.2012 року № 702190001/2012/000047/2, від 23.03.2012 року № 702190001/2012/000050/2 - скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (код ЄДРПОУ 30600592, місцезнаходження: 83086, м. Донецьк, вул. Артема, буд.7) суму податку на додану вартість, надмірно сплачену за вантажними митними деклараціями від 14.03.2012 року №702190001/2012/000958, від 15.03.2012 року № 702190001/2012/000977, від 22.03.2012 року №702190001/2012/001117, від 27.03.2012 року № 702190001/2012/001226 - у загальному розмірі 291 (двісті дев'яносто одна тисяча) 921 (дев'ятсот двадцять одна гривня) 49 (сорок дев'ять) копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (код ЄДРПОУ 30600592, місцезнаходження: 83086, м. Донецьк, вул. Артема, буд.7) 1 430 (тисяча чотириста тридцять) гривень 67 (шістдесят сім) копійок судового збору.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 9 січня 2014 року.

Постанова складена у повному обсязі 14 січня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.