Постанова № 36868981, 23.01.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 січня 2014 р. № 820/11522/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача 1 - Сафронової К.В.,

представника відповідача 2 - Вишневської Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Київського районного відділу Харківського міського управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ начальника УМВС України в Харківській області № 67 від 18 травня 1998 року, зобов'язати начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області видати позивачу оформлену належним чином трудову книжку, в якій вказати увесь період його трудової діяльності, зобов'язати начальника ГУМВС України в Харківській області, не поновлюючи його на посаді, видати новий наказ стосовно його звільнення з дня видачі трудової книжки на підставі ст. 64 п. "А" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ( за віком ), зобов'язати начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати час вимушеного прогулу до стажу роботи в органах внутрішніх справ, зобов'язати начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах час навчання в Харківському юридичному Інституті з 01.09.1979 року до 21.08.1981 року з розрахунку: два роки навчання за один рік вислуги, зобов'язати начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах період служби на посадах дільничного та старшого дільничного інспектора міліції з 1983 по 1985 р.р. та з 1988 по 1994 р.р. з розрахунку один місяць служби на вказаній посаді за півтора місяці, зобов'язати начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах час строкової служби в лавах Прикордонних військ КДБ СРСР при РМ СРСР на території колишньої Туркменської РСР, Марийська обл. з 03.11.1976 року до 28.12.1978 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяці, стягнути з Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за один рік від дня видання судового рішення, стягнути з Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача грошові кошти за відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 76000 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2010 року по справі №2а-42907/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, Головного управління МВС України в Харківській області, Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду, а у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2013 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 року скасовано та направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції для дослідження питання щодо того, де та коли саме навчався позивач, чи присвоювалося йому офіцерське звання до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 21 серпня 1981 року він був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ і працював на різних посадах в м. Харкові. При прийнятті на службу він передав до відділу кадрів УВС трудову книжку, яка була видана у 1975 році після закінчення МПТУ-4 м. Харкова, та військовий квиток, виданий у 1976 році Дзержинським РВК м. Харкова. 18 травня 1998 року з посади помічника начальника-оперативного чергового Київського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області наказом № 67 від 18 травня 1998 року він був звільнений за службовою невідповідністю. Звільнення було проведено на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке визначає тільки підстави звільнення, але не регулює сам порядок, тобто процедуру звільнення. На час звільнення позивач перебував на лікарняному. Були порушені вимоги тимчасового Порядку проведення атестування особового складу МВС України. У 1998 році така атестація відбулась, згідно висновкам якої позивач підлягав звільненню з органів внутрішніх справ. Ні одного з недоліків при позачерговому атестуванні відносно позивача встановлено не було. Позивача не було ознайомлено і з висновками атестаційної комісії. Рапорт про звільнення позивач не подавав. Звільнення вважає незаконним, оскільки керівництвом УМВС грубо порушено діюче законодавство, а саме ч.3 ст.40 КЗпП, яке забороняє звільняти працівників під час їх непрацездатності та чергової відпустки. У день звільнення з 02 травня 1998 р. позивач знаходився в черговій відпустці, наказу про відклик його з відпустки не видавалось. Факт знаходження на лікуванні перевірявся керівництвом ХМУ, про що в особовій справі є довідка. Не зважаючи на це, вищезгаданим наказом позивача було звільнено. В день звільнення позивач не отримав копії наказу про звільнення, трудової книжки, грошових сум, належних при звільненні, його також не було направлено на Військово-лікарську комісію. Після звільнення протягом більш ніж 11 років, не зважаючи на його неодноразові звернення, він не зміг отримати трудову книжку, належні грошові виплати, військовий квиток не отримав також і копії наказу про звільнення. У поновленні порушеного права позивачу було відмовлено. Неотримання цих документів і відсутність інформації про записи в особовій справі позбавило позивача можливості звернутися за отриманням пенсії, звернутися до суду за захистом своїх прав. Згідно п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Мінпраці України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, при затримці у видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. А в даному випадку і трудова книжка (дублікат), і копія наказу про звільнення були позивачу видані лише 19 серпня 2009 року, після останнього звернення до керівництва МВС України. Про сам факт звільнення позивачу було відомо, але повідомив його про це не керівник органу чи співробітник кадрової служби УВС, а слідчий прокуратури у вересні 1998 року. Крім того, позивач зазначив, що він відмовився від позовної заяви в частині стягнення з Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача грошові кошти за відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 76000 грн. та його відмову було прийнято судом.

В судовому засіданні 23.01.2014 року позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Відповідач, Харківське міське управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, в судовому засіданні 23.01.2014 року проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що єдиним нормативним актом на підставі якого у 1998 році обраховувалася вислуга років для призначення відсоткової надбавки за вислугу років - Інструкція про порядок обчислення стажу для виплати процентної надбавки за вислугу років особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ. Позивач був звільнений з органів внутрішніх справ 18.05.1998 року, до набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 року № 1525, а тому час проходження служби на посаді дільничного інспектора міліції до вислуги років на пільгових умовах, не може бути зараховано. Крім того, позивач навчався у вищому навчальному закладі з 01.09.1979 року по 1984 року, а вперше на посаду був призначений на посаду в органи внутрішніх справ 21.08.1981 року, таким чином період з 01.09.1979 року по 21.08.1981 року є пільговим періодом, який зараховується до вислуги років при призначенні пенсій. Перебування позивача на строковій військовій службі в Туркменській СРСР з 1977 по 1978 року не дає право на зарахування вказаного періоду як пільгового при призначенні пенсій, оскільки згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1990 року № 1290 служба на території Марийської області Туркменської ССР зараховується у вислугу років на пільгових умовах лише з 01.01.1985 року. Отже, у Харківського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області відсутні підстави для зарахування до часу служби позивача в ОВС час навчання у вищому навчальному закладі та час перебування позивача на строковій військовій службі, оскільки органи внутрішніх справ пенсії не призначають. Щодо трудової книжки ОСОБА_1 представник відповідача зазначив, що позивачеві видавався дублікат трудової оформлений належним чином відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Також представник відповідача зазначив, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 29.10.2013 року зазначено, що судами першої та апеляційної інстанції вірно застосовано положення ст.ст. 99,100 КАС України та відмовлено у задоволенні позову з підстав пропуску звернення до суду, таким чином суд першої не може повертатися до вирішення питання про поновлення строку звернення до суду. У зв'язку із чим, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача, Головного управління МВС України в Харківській області, в судовому засіданні 23.01.2014 року проти позовних вимог заперечував та зазначив, що ОСОБА_1 в 1998 році проходив службу в Київському РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на посаді помічника начальника - оперативного чергового. 18 травня 1998 року наказом УМВС України в Харківській області № 67 о/с позивача звільнено згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України в запас ЗС за ст. 64 п. "Д" (через службову невідповідність). За час проходження служби на посаді зарекомендував себе з негативного боку, мав 7 стягнень, 2 останні з яких безпосередньо на вказаній посаді. 12 травня 1998 року складено та підписано висновок за матеріалами службового розслідування за діями оперативного чергового Київського РВ ХМУ ОСОБА_1, відповідно до якого факти порушення службової дисципліни та непрофесійних дій останнього підтвердились, він заслуговував на притягнення до дисциплінарної відповідальності, але з урахуванням клопотання керівництва Київського РВ про звільнення його з ОВС вирішити питання перебування на службі після одужання. Відповідно до медичних довідок ОСОБА_1 перебував на лікарняному до 15.05.1998р. 18 травня 1998 року узгоджено та підписано в установленому порядку подання на звільнення і цього ж дня видано наказ № 67 о/с про звільнення позивача з органів внутрішніх справ. До цього часу ОСОБА_1, не зважаючи на те, що про висновки атестації знав ще під час її винесення, не оскаржив її в установленому порядку. На сьогоднішній день жодним органом чи комісією висновки атестаційної комісії не спростовані та не визнані такими, що не відповідають дійсності. Відповідно наказ про звільнення позивача, який виданий на підставі рішення атестаційної комісії, законний, обґрунтований та скасуванню не підлягає. Згідно даних, отриманих з управління інформаційних технологій ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_1 21.05.1998р. притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 166 ч. 2 КК України. Кримінальна справа припинена на підставі п. 4 ст. 6 КПК України (акт амністії) 31.03.2002 року. Позивача було звільнено в травні 1998 року за ст. 64 п. "Д" через службову невідповідність. На час звільнення вислуга років становила 18 років 10 місяців 22 дні. Розрахунок вислуги років проведений на підставі діючого на той час законодавства. При наявності такої вислуги позивача було звільнено без права на пенсію, тобто, підстав для нарахування пенсії не було. У зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити. Крім того представник відповідача зазначив, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 29.10.2013 року зазначено, що судами першої та апеляційної інстанції вірно застосовано положення ст.ст. 99,100 КАС України та відмовлено у задоволенні позову з підстав пропуску звернення до суду, таким чином суд першої не може повертатися до вирішення питання про поновлення строку звернення до суду.

Представник відповідача, Київського районного відділу Харківського міського управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області, у судове засідання 23.01.2014 року не прибув, заяв про відкладення розгляду справи не надавав.

Враховуючи положення ст. 35 та ч.2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України та те, що Київський районний відділ Харківського міського управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи, враховуючи думку позивача, представників відповідачів, суд дійшов висновку, що неявка представника Київського районного відділу Харківського міського управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області не перешкоджає розгляду даної справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 року по справі № 820/11522/13-а позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Київського районного відділу Харківського міського управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії в частині визнання наказу начальника УМВС України в Харківській області № 67 від 18.05.1998 року незаконним; скасування наказу начальника УМВС України в Харківській області № 67 від 18.05.1998 року стосовно звільнення ОСОБА_1; зобов'язання начальника ГУМВС України в Харківській області, не поновлюючи ОСОБА_1 на посаді, видати новий наказ стосовно звільнення ОСОБА_1 з дня видачі трудової книжки на підставі ст. 64 п."А" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ "за віком"; зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати час вимушеного прогулу до стажу роботи в органах внутрішніх справ, стягнення з Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один рік від дня видання судового рішення - залишено без розгляду.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача грошові кошти за відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 76000 грн. суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач відкликав позовні вимоги до Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, Головного управління МВС України в Харківській області, Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про стягнення моральної шкоди в розмірі 76000 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2010 року по справі № 2а-42907/09/2070 позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 76000 грн. - залишені без розгляду.

Судом встановлено, що вказана вимога не була предметом ні апеляційного, ні касаційного оскарження, а тому позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 76000 грн. не можуть бути предметом розгляду під час нового судового розгляду даної справи.

Дослідивши матеріали справи, всі наявні та допустимі докази, суд дійшов висновку про те, що позовна заява в частині зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області видати позивачу оформлену належним чином трудову книжку, в якій вказати увесь період його трудової діяльності, зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах час навчання в Харківському юридичному Інституті з 01.09.1979 року до 21.08.1981 року з розрахунку: два роки навчання за один рік вислуги, зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах період служби на посадах дільничного та старшого дільничного інспектора міліції з 1983 по 1985 р.р. та з 1988 по 1994 р.р. з розрахунку один місяць служби на вказаній посаді за півтора місяці, зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах час строкової служби в лавах Прикордонних військ КДБ СРСР при РМ СРСР на території колишньої Туркменської РСР, Марийська обл. з 03.11.1976 року до 28.12.1978 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяці не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо позовних вимог про зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах час навчання в Харківському юридичному Інституті з 01.09.1979 року до 21.08.1981 року з розрахунку: два роки навчання за один рік вислуги суд зазначає наступне

Згідно вимог пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (в редакції чинній на час служби позивача) до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Прикордонних військ, Національної гвардії, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Отже, відповідно до положень зазначеної постанови особам додатково зараховується час їхнього навчання за наявності певних умов, а саме: навчання у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, однак при цьому зазначається, що присвоєння офіцерського звання повинно бути до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 навчався у вищому навчальному закладі у Харківському юридичному інституті на вечірньому факультеті з 1 вересня 1979 року, та наказом № 9 від 30.06.1984 року ОСОБА_1 було відраховано з інституту у зв'язку із його закінченням . (а.с.226).

Проте, судом встановлено, що відповідно до Наказу УВС Харківської області від 25.08.1981 року №160 21.08.1981 року ОСОБА_1 прийнято на службу до органів внутрішніх справ (а.с. 13).

Отже, позивача прийнято на службу до органів внутрішніх справ до закінчення навчального закладу та до отримання офіцерського звання, а тому відповідач не може застосовувати до позивача пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що положення Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" застосовуються при призначенні пенсій зазначеним особам, а вимоги щодо зарахування до вислуги років час навчання виставлені до Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, який не є відповідним органом уповноваженим призначати пенсії.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання начальника Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах навчання позивача в Харківському Юридичному Інституті з 01.09.1979р. до 21.08.1981р. з розрахунку два роки навчання за один рік вислуги задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах період служби на посадах дільничного та старшого дільничного інспектора міліції з 1983 по 1985 р.р. та з 1988 по 1994 р.р. з розрахунку один місяць служби на вказаній посаді за півтора місяці, суд зазначає наступне.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 №1525 "Про доповнення пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.1992 №393", "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" та наказу МВС України від 29.05.2008 №250 "Про встановлення переліків посад дільничних, старших дільничних інспекторів міліції та осіб начальницького складу підрозділів громадської безпеки з керівництва дільничними інспекторами щодо грошового забезпечення в підвищеному розмірі та посад дільничних, старших дільничних та працівників підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції, яким час служби зараховується на пільгових умовах" час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ на посадах дільничних інспекторів міліції зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця. Однак, згідно п. 2 цієї Постанови встановлено, що вона набирає чинності з 01.01.2005 року.

Судом встановлено, що позивач був звільнений з органів внутрішніх справ 18.05.1998 року, тобто до набрання чинності даної постанови, зарахувати час проходження служби на посаді дільничного інспектора міліції до вислуги років на пільгових умовах, не можливо, оскільки згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. У зв'язку із чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах час строкової служби в лавах Прикордонних військ КДБ СРСР при РМ СРСР на території колишньої Туркменської РСР, Марийська обл. з 03.11.1976 року до 28.12.1978 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяці суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у період 03.11.1976 року по 28.12.1978 року ОСОБА_1 проходив строкову службу у лавах Прикордонних військ КДБ СРСР при РМ СРСР та території колишньої Туркменської РСР у Марийській області.

Як вбачається із постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1990 року № 1290 "Про вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та вихідна допомога цим військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу і їх сім'ям " у вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби зараховувати на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяці у віддалених місцевостях СРСР згідно з додатком N 1 до справжньої постанови з термінів, вказаних в розділі II цього застосування.

Згідно вказаного переліку "Перелік віддалених місцевостей СРСР, в яких служба осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби налічується у вислугу років для призначення пенсії на пільгових умовах" віддалені місцевості СРСР, в яких служба зараховується у вислугу років на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяці в Туркменській РСР - в Марийській області, в Керкинськом і Чаршангинськом районах, р. Керки і пос. Нефтезаводське Чарджоуського міської Ради народних депутатів Чарджоуськой області, в Ашхабадському, Бахарденськом Геок-Тепінськом, Каахкинськом, Казанджікськом, Кизил-Арватськом, Кизил-Атрекськом, Красноводськом, Серахськом і Тедженськом районах (13), містах Кизил-Арвате, Красноводське, Небіт-Даге, Теджене і Челекене - з 1 січня 1985 р., а на останній території республіки (за винятком м. Ашхабада) - з 1 січня 1988 г.

Таким чином, перебування позивача на строковій військовій службі в Туркменській РСР з 1977 року по 1978 року не дає право на зарахування вказаного періоду як пільгового при призначенні пенсії. У зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області видати позивачу оформлену належним чином трудову книжку, в якій вказати увесь період його трудової діяльності суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, він отримав дублікат трудової книжки 14.08.2009 року.

Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року № 58 дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень). Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.

Відповідно до вимог цієї Інструкції і було заповнено дублікат трудової книжки, а саме зроблено запис за місцем останньої роботи позивача. Документи, які б підтверджували попередні місця роботи позивачем не надавались. Таким чином, дублікат трудової книжки заповнено у відповідності до вимог Інструкції, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди серед іншого перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи.

При розгляді даної справи судом встановлено, що відповідачі - як суб'єкти владних повноважень діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області видати позивачу оформлену належним чином трудову книжку, в якій вказати увесь період його трудової діяльності, зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах час навчання в Харківському юридичному Інституті з 01.09.1979 року до 21.08.1981 року з розрахунку: два роки навчання за один рік вислуги, зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах період служби на посадах дільничного та старшого дільничного інспектора міліції з 1983 по 1985 р.р. та з 1988 по 1994 р.р. з розрахунку один місяць служби на вказаній посаді за півтора місяці, зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах час строкової служби в лавах Прикордонних військ КДБ СРСР при РМ СРСР на території колишньої Туркменської РСР, Марийська обл. з 03.11.1976 року до 28.12.1978 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяці є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Київського районного відділу Харківського міського управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії в частині зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області видати позивачу оформлену належним чином трудову книжку, в якій вказати увесь період його трудової діяльності, зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах час навчання в Харківському юридичному Інституті з 01.09.1979 року до 21.08.1981 року з розрахунку: два роки навчання за один рік вислуги, зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах період служби на посадах дільничного та старшого дільничного інспектора міліції з 1983 по 1985 р.р. та з 1988 по 1994 р.р. з розрахунку один місяць служби на вказаній посаді за півтора місяці, зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах час строкової служби в лавах Прикордонних військ КДБ СРСР при РМ СРСР на території колишньої Туркменської РСР, Марийська обл. з 03.11.1976 року до 28.12.1978 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяці - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 28.01.2014р.

Суддя С.О. Чудних