Постанова № 36868760, 27.01.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року Справа № 803/6/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, про відшкодування витрат, пов'язаних з проходженням публічної служби,

ВСТАНОВИВ:

Донецький юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ України (Донецький юридичний інститут МВС України) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі МВС України в сумі 14 012 грн. 47 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач з 15 серпня 2007 року по 15 листопада 2013 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. Так, 28 липня 2007 року відповідач зарахований курсантом за державним замовленням до Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ. 18 червня 2011 року відповідача, як випускника, відряджено для подальшого проходження служби до УМВС України у Волинській області. 15 листопада 2013 року ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України відповідно до пункту 64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням).

Відповідно до статті 18 Закону України "Про міліцію" особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Крім того, відповідно до пункту 2.3.6 договору про підготовку фахівця у Донецькому юридичному інституті МВС України від 01 жовтня 2007 року, укладеного із відповідачем, в разі звільнення з органів внутрішніх справ до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.

Сума витрат, пов'язана з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі становить 18 914 грн. 66 коп., між тим, до відшкодування підлягає 14 012 грн. 47 коп., враховуючи вимоги Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України.

У зв'язку із звільненням ОСОБА_1 зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням позивач просив стягнути з останнього 14 012 грн. 47 коп. в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Письмових заперечень проти адміністративного позову відповідач суду не подав, відповідно до заяви від 27 січня 2014 року позовні вимоги визнав повністю (а.с. 46).

В судове засідання представник позивача та представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не прибули, однак подали письмові клопотання від 20 і 27 січня 2014 року про розгляд справи за їх відсутності (а. с. 37, 44).

Відповідач у судове засідання також не прибув, подав клопотання від 27 січня 2014 року про розгляд справи за його відсутності (а.с. 46).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною шостою статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки сторони подали до суду письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності, тому розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

ОСОБА_1 позов про стягнення витрат на утримання у вищому навчальному закладі в сумі 14 012 грн. 47 коп. визнано повністю.

Відповідно до частин 1, 3 статті 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Як встановлено частиною 4 статті 112 КАС України суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини третьої статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Перевіривши заяву відповідача про визнання адміністративного позову, суд вважає, що таку заяву слід прийняти, та постановити рішення про задоволення адміністративного позову повністю, оскільки таке визнання адміністративного позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 129 о/с від 28 липня 2007 року ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 15 серпня 2007 року (а.с.12).

01 жовтня 2007 року між Донецьким юридичним інститутом Луганського державного університету внутрішніх справ (виконавець), управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (замовник) та рядовим міліції ОСОБА_1 (особа) укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі (а.с. 40-41). Сторони домовились про підготовку за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр". Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов'язується створити умови та здійснити заходи для забезпечення теоретичної та практичної підготовки фахівця згідно із навчальними планами, програмами та вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів; замовник - призначити випускника, який прибув за направленням, на посаду, визначену державною комісією з персонального розподілу фахівців; особа - після закінчення навчання прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за призначеною посадою і відпрацювати не менше трьох років. У разі звільнення з органів внутрішніх справ України до закінчення встановленого трирічного терміну перебування на службі у зв'язку із відмовою від подальшої служби на посадах начальницького складу протягом перших трьох років після закінчення навчання, особа зобов'язана відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком (підпункти 2.1.1, 2.2.3, 2.3.5, 2.3.6, 3.2 договору від 01 жовтня 2007 року).

01 вересня 2010 року між тими ж сторонами було укладено договір про підготовку фахівця на денній формі навчання за державним замовленням освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" на тих самих умовах (а.с.42-43).

Вказані договори набирають чинності з моменту їх підписання і діють до 01 липня 2014 року (пункт 7.4).

Наказом позивача від 18 червня 2011 року № 123 о/с у зв'язку з закінченням навчального закладу відповідача з 18 червня 2011 року відряджено у розпорядження УМВС України у Волинській області (а.с.13).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 року № 727-р "Про реорганізацію мережі вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ" Донецький юридичний інститут виділено зі складу Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка та віднесено до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України.

На підставі рапорта відповідача від 11 листопада 2013 року (а.с. 22) його з 15 листопада 2013 року звільнено з органів внутрішніх справ у запас за пунктом 64 "ж" (за власним бажанням) відповідно до наказу управління МВС України у Волинській області № 366 о/с від 15 листопада 2013 року (а.с.14).

Статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25 березня 1992 року одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки.

Згідно із частиною 10 статті 25 цього Закону курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Статтею 18 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20 грудня 1990 року встановлено, що курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно з частиною другою статті 52 Закону України "Про освіту" № 1060-XII від 23 травня 1991 року випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 01 березня 2007 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, який визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі: дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни; відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Спільним Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року N 419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

На підтвердження розміру зазначених витрат позивачем наданий розрахунок вартості навчання, за яким загальні витрати позивача за період навчання відповідача склали 18 914 грн. 66 коп., з яких до відшкодування підлягає 14 012 грн. 47 коп., з них: 426 грн. 60 коп. за 2007/2008 навчальний рік, 4 234 грн. 04 коп. за 2008/2009 навчальний рік, 4 685 грн. 84 коп. за 2009/2010 навчальний рік, 4 665 грн. 99 коп. за 2010/2011 навчальний рік (а.с. 19, 20).

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі МВС України в сумі 14 012 грн. 47 коп.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України слід присудити на користь позивача всі здійснені ним і документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (а.с. 2).

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1) на користь Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України (Донецька обл., м. Донецьк, вул. Засядька, буд. 13, ГУ ДКСУ в Донецькій обл., МФО 834016, р/р 31256272210779, ідентифікаційний код юридичної особи 08571423) 14 012 грн. 47 коп. (чотирнадцять тисяч дванадцять гривень сорок сім копійок).

Присудити Донецькому юридичному інституту Міністерства внутрішніх справ України (Донецька обл., м. Донецьк, вул. Засядька, буд. 13, ідентифікаційний код юридичної особи 08571423) з Державного бюджету України 172 грн. 05 коп. (сто сімдесят дві гривні п'ять копійок) судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова