Ухвала суду № 36867895, 24.01.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/3848/13-ц Головуючий у І інстанції Дутчак І.М.Провадження № 22-ц/780/388/14 Доповідач у 2 інстанції СержанюкКатегорія 26 24.01.2014

УХВАЛА

Іменем України

20 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Білоконь О.В., Коцюрби О.П., із участю секретаря Лопатюк В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року первісний позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 144 560,88 грн. та судовий збір - по 722,81 грн. з кожного.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання договору поруки від 06 квітня 2007 року №304/Zфпор-07, укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», таким, що припинив дію, відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення в частині первісних позовних вимог зазначено, що відповідачі не виконали належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та договорами поруки, відповідно, в результаті чого виникла зазначена заборгованість перед банком.

Відмову у задоволенні зустрічного позову мотивовано тим, що строк виконання основного зобов'язання - повернення кредиту сторонами встановлено до 05 квітня 2013 року, а тому кредитор мав право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_1 про виконання порушеного зобов'язання позичальником щодо повернення кредиту, починаючи з 05 квітня 2013 року протягом наступних шести місяців.

Ще до закінчення зазначеного строку, 25 березня 2013 року, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» направляло поручителю і позичальнику вимоги про сплату ними суми заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні в зазначеній частині.

Просить рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати та визнати договір поруки від 06 квітня 2007 року №304/Zфпор-07, укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», таким, що припинив дію.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи, 06 квітня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» і ОСОБА_2, з дотриманням вимог чинного законодавства, уклали кредитний договір №304/ФКВ-07 ( а.с. 7-13 ).

За умовами вказаного правочину, банк надає позичальникові кредит в сумі 17 995 доларів США на придбання легкового автомобіля, строком на 72 місяці до 05 квітня 2013 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 10,5% річних та щомісячної комісії у розмірі 0,1% від суми кредиту ( там же ).

Відповідно до п. 6.2 кредитного договору, банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або його поручителями умов договору, а позичальник зобов'язаний протягом 15 календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі за цим договором ( там же ).

Свої зобов'язання кредитор виконав у повному обсязі.

У забезпечення виконання грошових зобов'язань позичальника за даним кредитним договором, цього ж дня, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №304/Zфпор-07 ( а.с. 14 ).

Згідно п.1.1. вказаного договору поруки, Поручитель поручилася перед банком за виконання Позичальником зобовязань за кредитним договором №04/ФКВ-07, за яким останній зобовязаний до 05 квітня 2013 року повернути кредит у розмірі 17 995 доларів США, сплатити проценти та штрафні санкції, у випадках передбаченим договором ( там же ).

Відповідно п. п. 2, 3 даного правочину відповідальність поручителя настає у випадку невиконання ( неналежного виконання ) позичальником зобов'язань за кредитним договором, при цьому, поручитель і позичальник несуть перед банком солідарну відповідальність ( там же ).

30 червня 2010 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» та Національний банк України уклали договір про передачу активів та кредитних зобовязань Укрпромбанку на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ( а.с. 26-30 ).

За умовами п. п. 4.1, 4.2 цього договору, в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає ( відступає ) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобовязань, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора у зазначених зобов'язаннях.

Внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить ( відступається ) право вимагати ( замість Укрпромбанку ) від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами ( там же ).

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до відповідачів за кредитним договором №304/ФКВ-07 від 06 квітня 2007 року та забезпечувальними договорами, зокрема договором поруки № 304/Zфпор-07 від 06 квітня 2007 року.

Проте, відповідачі не виконали умов зазначених правочинів, унаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором, яка, станом на 01 березня 2013 року становить 144 560,88 грн. з яких: заборгованість за кредитом - 101 756,72 грн. - 12 730,73 доларів США; заборгованість за відсотками - 36 795,86 грн. - 4 603,51 доларів США; сума комісії за ведення кредиту 6 008,30 грн. ( а.с. 16 ).

У зв'язку із неналежним виконанням умов правочинів, 25 березня 2013 року позивач направив на адресу ОСОБА_2 досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором ( а.с. 17 ).

При цьому, досудова вимога аналогічного змісту направлена на адресу і поручителя ОСОБА_1 ( а.с. 18 ).

Незважаючи на це, відповідачі не виконали умов зазначених правочинів не виконали, у добровільному порядку заборгованість за кредитним договором не погасили, у зв'язку із чим позивач 26 квітня 2013 року звернувся до суду із зазначеним позовом, сплативши судовий збір у розмірі 1 445,61 грн. ( а.с. 2, 3-6 ).

За таких обставин, суд першої інстанції, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 526, 549, 559, 610, 612, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 212-215, ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення по заявленим вимогам позивача про стягнення солідарно з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором та у дольовому порядку - судового збору, а також правильно відмовив у задоволенні зустрічного позову.

При цьому, дав відповідну оцінку належних і допустимих доказів у справі згідно положень ст. 212 ЦПК України.

А тому, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення у зазначеній частині, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні в зазначеній частині, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у суді другої інстанції і, навпаки - спростовуються матеріалами справи, зокрема, кредитним договором, де зазначено термін його ( кредитного договору ) виконання - до 05 квітня 2013 року.

Інші доводи апеляції, зокрема, про те, що позивач впродовж більш десяти місяців не пред'являв вимоги до поручителя, а також про наявність підстав для визнання договору поруки припиненим, на переконання апеляційного суду, не спростовують висновки суду першої інстанції про обґрунтованість первісно заявлених позовних вимог та необхідності відмови у зустрічному позові і не є підставою, у силу зазначеного, для задоволення як зустрічного позову так і апеляційних вимог.

Таким чином, суд першої інстанції стягнув заборгованість за кредитом, відсотки та комісію, визначивши їх розмір у відповідності до вимог цивільного законодавства та умов договору.

Викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, а тому оскаржуване рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: О.В. Білоконь

О.П. Коцюрба