Рішення № 36867851, 23.01.2014, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1008/1274/12

Провадження № 2/362/29/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2014 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Медведєва К.В.,

при секретарях - Мельник І..А., Савчук Т.І., Лущик Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 436050 грн. передоплати, що була здійсненаза договором № 16/10-01 від 16.10.2008 року, та витрати по сплаті судового збору в сумі 3219 грн. 00 коп.

Позивач стверджує, що 16.10.2008 року між ОСОБА_3 та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 був укладений договір № 16/10-01, згідно з умовами якого підприємець ОСОБА_4 зобов'язалась здійснити поставку фізичній особі ОСОБА_5 сушильні камери для сушки деревини в кількості трьох штук за 82500 доларів США по курсу 5,30 грн. за один долар США. ОСОБА_3, в свою чергу, зобов'язався своєчасно і в повному обсязі здійснити оплату, передбачену умовами договору. Ним повністю виконано всі умови договору, здійснено оплату, однак відповідач умови договору не виконав, в зв'язку з чим у відповідача перед ним виникла заборгованість в розмірі 436050 грн. Він неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути йому борг, однак відповідач умови договору не виконав, борг не повернув, а тому він змушений звернутися до суду для захисту своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача надав письмову заяву позивача про уточнення та збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь суму боргу в розмірі 349800 грн. та 86250 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 6256 грн., судовий збір в розмірі 3219 грн. та 243,60 грн.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення на позовну заяву, де зазначив, що позивачу слід відмовити в задоволенні позову, оскільки: по-перше, ним пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом; по-друге, наданий позивачем в якості доказів договір № 16/10-01 від 16.10.2008 року, не відповідає дійсному договору, який був підписаний сторонами, на підтвердження чого надав свою копію договору № 16/10-01 від 16.10.2008 року; по-третє, вважає, що відповідачем було проведено пусконалагоджувальні роботи сушильних камер, що стверджується актом проведення пусконалагоджувальних робіт від 14.04.2009 року, який було підписано представником позивача, а отже, виконано умови договору. В підтвердження своїх доводів надав суду також як доказ фотографії об'єкта. Крім того, в судовому засіданні представник відповідача вказав на те, що акт проведення пусконалагоджувальних робіт від 14.04.2009 року було підписано представником позивача ОСОБА_6, якому ОСОБА_3 надав повноваження на виконання умов договору.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 1 та 3 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає цивільну справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Положення ч. 1 ст. 61 ЦПК України зазначають, що обставини, визнані сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом достовірно встановлено, що відповідно до договору № 16/10-01 від 16.10.2008 року, підприємець ОСОБА_4 зобов'язалась здійснити поставку фізичній особі ОСОБА_5 сушильні камери для сушки деревини в кількості трьох штук за 82500 доларів США по курсу 5,30 грн. за один долар США.

В судовому засіданні сторонами були визнані встановлені судом обставини про те, що на виконання п.п. 2.2, 2.3 вказаного договору позивач сплатив, а відповідач отримав від нього кошти в сумі 436050 грн., що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру №58 від 20 жовтня 2008 року на суму 349800 грн. та №65 від 24 грудня 2008 року на суму 86250 грн.

За умовами п. 3.1 договору, постачання обладнання здійснюється однією партією протягом 75 банківських днів після отримання попередньої передоплати, яка була здійснена позивачем 20 жовтня 2008 року.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Так як ОСОБА_5 здійснив попередню оплату за поставку обладнання 20 жовтня 2008 року, відповідачка зобов'язана була до 05 лютого 2009 року включно поставити йому обладнання до 05 лютого 2012 року, але взяті на себе зобов'язання не виконала.

Як вбачається з опису вкладення у цінний лист, на якому міститься печатка відділення зв'язку № 139, датована 25.01.2012 року (а.с. 13), позивач звернувся до суду за захистом порушеного його права в межах строку встановленого законом.

В матеріалах справи містяться два різних примірника договору від 16.10.2008 року № 16/10-01. Вказаний договір викладено на двох окремих аркушах паперу, один з вказаних договорів містить п. 4.4., який передбачає, що приймання обладнання має бути здійснено представником ОСОБА_3 - ОСОБА_6, натомість інший примірник договору, наданий суду позивачем, такого положення не містить.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи документів № 9596/13-33/9597/13-34 від 13.12.2013 року (а.с.107-110), текст першої та другої сторінок договору № 16/10-01 від 16.10.2008 року примірника відповідача надрукований за допомогою одного і того ж лазерного принтера, але з використанням різних картриджів, споряджених відповідно різними тонерами. Перша та друга сторінки тексту договору надруковані не в один час. Вказане спростовує той факт, що саме такий договір укладався з позивачем. Отже, примірник договору № 16/10-01 від 16.10.2008 року, який було надано відповідачем, не є належним доказом у справі.

Відповідно до п. 4.1 договору, прийом обладнання відбувається на складі постачальника з обов'язковою участю представника покупця.

Однак, твердження представника відповідача про те, що відповідачем було проведено пусконалагоджувальні роботи сушильних камер, є безпідставним, оскільки, як вбачається з акту проведення пусконалагоджувальних робіт від 14.04.2009 року, він був підписаний ОСОБА_6, однак відсутні будь-які належні документи (довіреності) стосовно повноважень останнього бути представником позивача стосовно виконання умов договору № 16/10-01 від 16.10.2008.

Суд також не приймає до уваги як належний доказ фотографії, що були надані відповідачем, оскільки вони не відображають д ні адресу розташування обладнання, ні яке саме обладнання на них зображено, та хто є власником даного обладнання.

Отже, позивачем повністю було виконано умови договору № 16/10-01 від 16.10.2008 року, відповідач умови договору не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 693ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, позивач має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Позивач вимагав від відповідача повернення суми попередньої оплати, що викладно в претензії від 12.07.2010 року.

Натомість відповідач кошти не повернув, чим порушив права позивача.

Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 1, 3, 10, 60, 61, 74, 79, 88, 208, 209, 212- 215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) 436050,00 грн. передоплати.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) 3219,00 грн. судового збору, 6256,00 грн. витрат на проведення експертизи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя