Постанова № 36867633, 28.01.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р.

Справа № 915/1968/13

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

суддів: Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В.

(Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням голови суду № 82 від 22.01.2014р.)

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ім. КЛ. Петровського»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 09.12.2013 року

по справі № 915/1968/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Снаб»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ім. КЛ. Петровського»

про стягнення заборгованості в сумі 245 381,10 грн.

Встановила:

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Снаб» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ім. КЛ. Петровського» про стягнення заборгованості у сумі 245 381,10 грн., з яких: 238 530,00 грн. – основного боргу, 5 709,26 грн. – пені, 1 141,84 грн. – 3% річних за період з 12.08.2013р. по 18.10.2013р. за договором про надання послуг № 27/05/13 від 27.05.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору про надання послуг укладеного між сторонами.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09 грудня 2013 року (суддя Дубова Т.М.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Ім. КЛ. Петровського» на користь ТОВ «Агро-Снаб» заборгованість в сумі 244 619,87грн., з яких: 238 530,00 грн. – основного боргу, 4 948,03грн.– пені, 1 141,84 грн. – 3% річних та 4 892,90 грн. – судового збору.

Суд першої інстанції дійшов висновку що, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в порушенні приписів ст.ст.525,526,901,903,905 ЦК України не були виконані вимоги договору про надання послуг № 27/05/13 від 27.05.2013р. стосовно оплати вартості спожитих послуг. Вимоги про стягнення 3 % річних підлягають стягненню на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В частині часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, рішення обґрунтовано арифметичною помилкою у розрахунку позивача.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ім. КЛ. Петровського» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області в частині стягнення з відповідача пені та 3 % річних.

Скаржник вважає, що нарахована пеня та 3% річних задоволенню не підлягають, оскільки, позивачем не надано доказів пред’явлення рахунку відповідно до п. 3.5 Договору. Моментом з якого позивач має право обраховувати пеню та відсотки за прострочення оплати послуг є дата, яка настає за спливом 30ти банківських днів з моменту отримання відповідачем рахунку виконавця.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, не скористались наданим їм ст. 22 ГПК України правом та повноважних представників не направили.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки повноважних представників суду не відомі.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представника сторін не визнавалась судом обов’язковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Снаб» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ім. КЛ. Петровського» був укладений договір про надання послуг № 27/05/13.

Предметом договору є надання послуг по збиранню урожаю 2013 року зернових, технічних та масляних культур 6 комбайнами позивача марки: 3 одиниці John Deer 96801 (2007 року випуску), 2 одиниці John Deer 9680 (2005 року випуску), 1 одиниця Claas Mega (2005 року випуску), на площах відповідача, що розташовані на території Березанського району Миколаївської області.

Відповідно до умов п. 2.1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених даним Договором, позивач зобов’язується провести збирання зернових, технічних та масляних культур на площах відповідача.

Пунктами 3.3, 3.5 Договору передбачено, що надання послуг згідно умов цього договору щотижнево фіксується в актах про надані послуги, в яких обов’язково вказується загальний об’єм наданих послуг, вартість послуг із розрахунку за 1 га та загальну вартість наданих послуг, які підписують уповноважені представники сторін і завіряють печаткою. Вони є підставою для надання позивачем рахунку на оплату відповідно до умов цього договору. Відповідач проводить оплату по факту виконання послуг відповідно до рахунку позивача протягом 30 банківських днів з дня його отримання.

20 червня 2013 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору про надання послуг від 27.05.2013р., якою домовилися про збирання пшениці озимої на площі 2500 га, за ціною 300 грн. за 1 га, на загальну суму 750 000,00 грн.

На виконання умов договору, позивач виконав роботи, а відповідач прийняв без зауважень послуги, що підтверджується актами надання послуг від 01.07.2013р. на суму 107 970,00 грн. та від 16.07.2013р. на суму 130 560,00 грн. Загальна вартість виконаних робіт складає 238 530,00 грн.

На оплату вищезазначених наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунки № 40 від 01.07.2013 року на суму 107 970,00 грн. та № 43 від 16.07.2013 року на суму 130 560,00 грн., про що на них зроблено відмітки за вх. № 166/1 від 01.07.2013р. та № 179/1 від 16.07.2013р. за підписом головного бухгалтера ТОВ «Ім. КЛ. Петровського». (а.с. 42-43)

Однак, в порушення умов договору відповідач грошові кошти позивачу не сплатив, що і зумовило звернення останнього до суду з даним позовом.

Факт даної заборгованості також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 30.09.2013р. (а.с. 16)

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 901 та ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вже було зазначено вище, відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 238 530,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем, за період з 12.08.2013 р. по 18.10.2013 р. 3% річних в сумі 1 141,84 грн., підтверджені розрахунками позивача, тому підлягають задоволенню повністю на підставі ст. 625 ЦК України.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що сторона, яка прострочила виконання зобов’язання за цим договором, повинна сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення від вартості невиконаного зобов’язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок 3 % річних здійснений судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо правильності нарахування суми.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи рахунками ТОВ «Агро-Снаб» №№ 40, 43 з відмітками про їх отримання, які надані суду першої інстанції. (а.с. 42,43)

Отже, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи, ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням належних норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.

За таких обставин, оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ім. КЛ. Петровського»- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 09.12.2013 року по справі № 915/1968/13 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 29.01.2014р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя Н.В. Ліпчанська