Рішення № 36867572, 23.01.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року Справа № 5026/1772/2012

Господарський суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,

за участю представників сторін:

від позивача - Грушевий Ю.В. за довіреністю,

від відповідача-1 - не з?явився,

від відповідача -2 - не з?явився,

від ІІІ особи - ОСОБА_2 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Черкаси,

до відповідача-1: приватного підприємства "Нива-В.Ш.", м. Черкаси,

до відповідача-2: Уманського міського ВДВС Уманського міськрайонного управління юстиції, м. Умань,

III особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, м. Умань,

про визнання протоколу від 27.08.2012 та аукціону недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач заявив позов, в якому просив суд:

- визнати недійсним протокол від 27.08.2012, складений за результатами аукціону філією 24 приватного підприємства "Нива-В.Ш." при продажу предмета іпотеки - нерухомого майна, яке розташоване в АДРЕСА_1;

- визнати недійсним аукціон, проведений філією 24 приватного підприємства "Нива-В.Ш." 27.08.2012 з реалізації нерухомого майна, яке знаходиться в АДРЕСА_1, посилаючись на порушення процедури проведення аукціону, яка регулюється Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого Постановою КМУ від 22 грудня 1997 року №1448 (далі - Положення 1448).

Позовні вимоги грунтуються на обставинах виконання рішення господарського суду Черкаської області від 16.02.2011 у справі № 02/2551, за яким, зокрема стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю "УманьПромЖитлобуд-2" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Черкаська обласна дирекція - 2 316 825 грн. 12 коп. боргу по кредиту, 245 908 грн. 18 коп. процентів, 19 519 грн. 14 коп. пені - шляхом звернення стягнення на комплекс нежитлових будівель, загальною площею 2159,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах.

Виконання рішення здійснював Уманський міський відділ державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції (далі - відповідач-2; ДВС).

Позивач (далі - Банк; іпотекодержатель) посилається на те, що:

- всупереч вимог Положення 1448 ні організатор торгів, ні арбітражний керуючий-ліквідатор не повідомили заставодержателя та заставодавця про час та місце проведення аукціону;

- про початкову вартість реалізації майна;

- продаж майна здійснювався у населеному пункті (м.Умань) не за місцем розташування майна (м. Ватутіне);

- переможець торгів протягом 10 днів з дня підписання протоколу аукціону не перерахував позивачу кошти за придбане майно;

- державний виконавець не надіслав у встановлений термін акт про реалізацію предмета іпотеки іпотекодержателю;

- організатором торгів допущена помилка в розмірі уцінки майна.

Ухвалою суду від 25.12.2012 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 (особа, яка придбала предмет іпотеки на аукціоні, що оспорюється).

Ухвалою суду від 15.01.2013 за клопотанням позивача замінено неналежного відповідача - філію 24 приватного підприємства "Нива-В.Ш." на належного відповідача - приватне підприємство "Нива-В.Ш.".

Рішенням господарського суду від 21.02.2013 було визнано недійсним аукціон (прилюдні торги), який проведений 27 серпня 2012 року філією 24 приватного підприємства "Нива-В.Ш.", по продажу комплексу нежитлових будівель загальною площею 2159,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та оформлений протоколом від 27.08.2012.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2013 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 та рішення господарського суду Черкаської області від 21.02.2013 у справі № 17/5026/1772/2012 скасовано, а справу направлено на новий розгляд (том 2, а.с.131-136; 234-238).

Під час нового розгляду представник позивача у письмових та усних поясненнях зазначив, що торги (аукціон) проводяться за угодою між органом ДВС та спеціалізованим підприємством, а тому у випадку встановлення порушень проведення торгів (аукціону) вони можуть бути визнані недійсними за правилами визнання угод недійсними згідно зі статею 215 ЦК України.

Як вважає позивач, торги з реалізації майна були проведені в порушення вимог ст. 41 та ст.46 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про іпотеку» Банк має право оскаржити результати торгів.

Банк вважає, що організатором торгів під час проведення аукціону з продажу предмета іпотеки було допущено ряд грубих помилок:

1. Реалізація предмета іпотеки відбулась поза межами населеного пункту де він розташований;

2. Переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу не перерахував кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок органу державної виконавчої служби (ст.46 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до п. 5.1. Тимчасового положення про порядок проведення

прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна затвердженого наказом № 68/5 від 27.10.99 (далі -Тимчасове положення 68/5) переможець прилюдних торгів на підставі копії затвердженого протоколу протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи проведення прилюдних торгів, здійснює розрахунки за придбане на прилюдних торгах .

Відповідно до 7. Прикінцевих положень Тимчасового положення № 68/5 від 27.10.99 прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, уразі:

- відсутності покупців або наявності тільки одного покупця;

- якщо жоден із покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота;

- несплати в установлений термін переможцем прилюдних торгів належної суми за придбане майно.

У такому випадку майно реалізовується на наступних прилюдних торгах, які проводяться в порядку, визначеному цим Положенням.

Під час нового розгляду справи відповідач-1 (ПП «Нива - В.Ш.) у своїх письмових зверненнях до суду та його представник у судовому засіданні пояснив, що ч. 4 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України.

Міністерством юстиції України визначений порядок реалізації як нерухомого, так і рухомого майна. При проведенні оскаржуваних прилюдних торгів Філія 24 ПП «НИВА-В.Ш.» правомірно керувалася Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №68/5 (у повній відповідності до ч. 4 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження») та Законом України «Про виконавче провадження».

На думку відповідача-1, якщо розбіжні по змісту норми містяться в актах, прийнятих різними органами, то застосовується норма, прийнята вищестоящим органом. Тому, у даному випадку, до спірних правовідносин необхідно застосовувати Закон України «Про виконавче провадження», Закон України «Про іпотеку» та Тимчасове Положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України № 68/5 (том 3, а.с.23).

Під час нового розгляду відповідач-2 (ДВС) у письмових поясненнях і заяві звернув увагу суду на таке:

Всі дії ДВС, які були пов'язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізації, позивачем уже були оскаржені, а скарга відхилена судами як необгрунтована, рішення судів набрали силу закону.

Не дивлячись на це, - 16.11.2012р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (вже у іншому провадженні) повторно звернулось до господарського суду з позовом до філії 24 приватного підприємства «Нива-В.Ш.» та Уманського міського ВДВС Уманського міськрайонного управління юстиції про визнання протоколу від 27.08.2012р. та аукціону недійсним.

Позовна заява обґрунтовується тим, що на думку представників ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» при проведенні прилюдних торгів відповідачі мали керуватися положенням про порядок проведення аукціону з реалізації заставленого майна, затвердженим Постановою КМУ від 22.12.1997р. №1448.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінював своїх позовних вимог та підстав звернення до суду.

Позивач приховує від суду те, що він уже звертався до суду в межах справи №02/2551 із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 16.02.2011р., та про зупинення виконання наказу суду.

Для оскарження дії відділу ДВС та/чи залучення ДВС відповідачем у позивача було тільки два законні варіанти: 1) в межах справи № 02/2551, судовий наказ по якій реалізовував відділ ДВС; 2) або в порядку адміністративного судочинства.

В судовому засіданні 21.02.2013, представник відділу ДВС під звукозапис звертав увагу суду на те, що відповідно до ст.ст. 58, 82 Закону України «Про виконавче провадження» дії (бездіяльність) державного виконавця, пов'язані з оцінкою і уцінкою нерухомого майна, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Зокрема, статтею 121-2 ГПК України передбачено можливість оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби.

Такі правові позиції викладені в постанові Верховного Суду України віл 24.10.2012 (том 1, а.с.141-147).

Надаючи суду пояснення представник Уманського міського відділу державної виконавчої служби вважав, що позовні вимоги по даній справі фактично зводяться до оскарження дій відділу ДВС та за своєю суттю є заявою про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Черкаської області від 16.02.2011 у справі № 02/2551, а тому мали б бути заявлені в межах зазначеної справи. Крім того позивач безпідставно посилається на Постанову КМУ від 22.12.1997 №1448 ц «Про затвердження положення про порядок проведення аукціонів (публічних | торгів) з реалізації заставленого майна», оскільки реалізація майна на прилюдних торгах здійснювалась у відповідності до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999, приписи якого, а також Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про виконавче провадження» повністю дотримані під час проведення прилюдних торгів.

Так, як виконавче провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду Черкаської області від 16.02.2011 у справі № 02/2551 про стягнення з ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» на користь ПАТ «Райффайзен Банк«Аваль» в особі обласної дирекції AT «Райффайзен Банк Аваль» 2316825,13 грн. боргу по кредиту, 245908,18 грн. процентів, 19519,14 грн. пені шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - комплекс нежитлових будівель загальною площею 2159,4 м2, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, було 19.06.2012 передано на примусове виконання до Уманського міського відділу ДВС прилюдні торги відбувались за адресою відділу, а саме: Черкаська область, м.Умань вул.Урицького,29.

На думку представника ДВС виписки з рахунку Уманського міського відділу ДВС про надходження коштів з Уманського управління державної казначейської служби Черкаської області підтверджує факт сплати коштів третьою особою за продане майно на прилюдних торгах.

Відповідач-1 просив суд врахувати надані представником Уманського міського відділу ДВС на минулих судових засіданнях письмові і усні пояснення та справу розглядати без участі представника, в задоволені позову просив відмовити.

Під час нового розгляду справи ІІІ особа звернулася до суду із заявою про те, що у Постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року у справі №6-174цс12 викладена правова позиція, відповідно якої, відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, в якій покупець не може не бути стороною такої угоди, а тому пред'явлення позову про визнання такої угоди недійсною без залучення покупця до участі в розгляді справи в якості відповідача, закон не допускає, що додатково підтверджується Постановою Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ та визнання правочинів недійсними».

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Суд вислухавши представників позивача та ІІІ особи, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

Нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель, загальною площею 2159,4 кв.м., розташований у АДРЕСА_1 є предметом іпотеки за договором іпотеки від 03.07.2008 № 010/02-47/842-08 і укладеного та зареєстрованого у встановленому порядку (том 1, а.с.5-11).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.02.2011 по справі №02/2551 стягнуто із ТОВ "УманьПромЖитлобуд-2" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" 2 316 825,12 грн. боргу по кредиту, 245 908,18 грн. процентів, 19 519,14 грн. пені шляхом звернення стягнення на комплекс нежитлових будівель, загальною площею 2159,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1; визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах; 10.03.2011 видано відповідні накази (том 1, а.с.12-21).

05.07.2011 за заявою позивача відділом ДВС Ватутінського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду № 27447877.

Повноваження начальника Управління державної виконавчої служби визначені Положенням про управління державної виконавчої служби головних управлінь юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 10.04.2012 № 549/5. Зокрема, начальник Управління:

- очолює Управління, здійснює керівництво його діяльністю, діяльністю відділу примусового виконання рішень, відділу державної виконавчої служби районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, за дорученням начальника відповідного головного управління юстиції представляє Управління у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та підзвітний Міністру юстиції та Голові ДВС за організацію та результати діяльності Управління;

- забезпечує виконання Управлінням, відділом примусового виконання рішень та відділом державної виконавчої служби районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, доручень Прем'єр-міністра України, Міністра юстиції, ДВС України, наказів Мін'юсту, ДВС України та головного управління юстиції, розпоряджень голови відповідної місцевої державної адміністрації;

- видає розпорядження та забезпечує контроль за їх виконанням;

- здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

19.06.2012 постановою начальника управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області виконавче провадження було передано на виконання до Уманського міського відділу ДВС (том 3, а.с.53-54).

19.06.2012 постановою державного виконавця відділу ДВС Ватутінського міського управління юстиції передано матеріали виконавчого провадження № 27447877 з примусового виконання наказу № 02/2551 виданого 10.03.2011 господарським судом Черкаської області про стягнення із ТОВ «УманьПромЖитлобуд-2» заборгованості в сумі 2582252,44 грн. шляхом звернення стягнення на комплекс нежитлових будівель, загальною площею 2159,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (том 3, а.с.56-57).

20.06.2012 постановою державного виконавця Уманського міського відділу ДВС виконавче провадження № 27447877 прийнято до виконання (том 3, а.с.51).

Оцінюючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що керівник Державної виконавчої служби в Черкаській області діяв в межах своїх повноважень при прийнятті постанови 19.06.2012.

Відтак, доводи позивача про те, що продаж майна здійснювався не за місцем його розташування є необгрунтованими і не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Листом №1154 від 03.08.2012 організатором аукціону - філією 24 ПП "Нива-В.Ш." було повідомлено Уманське міське ВДВС Уманського МРУЮ, боржника - ТОВ "УманьПромЖитлобуд-2" та стягувача - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про проведення 27.08.2012 о 12:00 год. торгів з реалізації іпотечного майна (комплекс нежитлових будівель загальною площею 2159,4 кв.м.) за адресою: м. Умань, вул. Урицького, буд.29, ціна предмету іпотеки - 491 640,00 грн. (том 1, а.с.140).

Факт повідомлення позивача 09.08.2012 про проведення торгів з реалізації іпотечного майна підтверджується листом заступника директора Черкаської ОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 11.08.2012 за № С 24-120-1/3399 (том 1, а.с.152).

Відтак, доводи позивача про неповідомлення Банку про час та місце проведення аукціону є надуманими і безпідставними.

Суд вважає, що доводи відповідача стосовно оцінки предмета іпотеки до аукціону не стосуються безпосередньо процедури купівлі-продажу на торгах 27.08.2012, а спірні питання мали вирішуватися шляхом оскарження дій/бездіяльності органів ДВС до проведення аукціону.

Доводи позивача про невірно визначену початкову вартість майна та помилку організатора в розмірі уцінки майна грунтуються, по суті, на припущеннях і не підтверджені належними та допустимими доказами.

Оцінюючи посилання позивача на порушення вимог Положення про порядок проведення аукціонів (прилюдних торгів) з реалізації заставленого майна (№ 1448), суд приходить до такого.

Положення було затверджене Кабінетом Міністрів України у 1998 році відповідно до пункту 12.3.4 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В ч. 4 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України».

Відповідачі посилаються на те, що при проведенні оскаржуваних прилюдних торгів Філія 24 ПП «НИВА-В.Ш.» правомірно керувалася Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №68/5 (відповідно ч. 4 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження») та Законом України «Про виконавче провадження».

Зокрема, Протокол проведення прилюдних торгів від 27.08.2012 не містить будь-яких посилань на Положення 1448 (том 1, а.с. 139).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач безпідставно посилається на Постанову КМУ від 22.12.1997 №1448 «Про затвердження положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна», оскільки реалізація майна на прилюдних торгах здійснювалась у відповідності до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999, приписи якого, а також Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про виконавче провадження» повністю дотримані під час проведення прилюдних торгів.

Посилання позивача на несвоєчасне перерахування йому коштів за предмет іпотеки суд оцінює критично.

В судовому засіданні були досліджені виписки з рахунку Уманського міського відділу ДВС про кошти, які надходили з Уманського управління державної казначейської служби Черкаської області, що підтверджує факт сплати коштів по продажу майна на прилюдних торгах.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що отримані кошти Банк покупцю не повернув.

Суд приходить до висновку, що факт отримання позивачем коштів за результатами торгів, факт неповернення коштів Банком в порядку ст. 1212 ЦК України свідчить, по суті, про згоду банку із проведеними 27.08.2012 торгами.

Позивач всупереч вимог ст. 33 ГПК України не надав суду доказів того, що торги відповідач проводив на підставі саме Положення 1448.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позивач не довів заявлених ним вимог і у позові необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному ГПК України після складення повного тексту рішення.

СУДДЯ В.В.Єфіменко

Повний текст складено

і підписано 28.01.2014