Рішення № 36867050, 28.01.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р. справа № 911/4525/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта», м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», Київська обл., м. Вишгород

про стягнення 30 392,50 гривень

за участю представників:

від позивача: Петренко В.О. (довіреність №08-03-29/294-13 від 10.12.2013р.)

від відповідача: Бондаренко С.В. (довіреність №03-08/3 від 08.01.2014р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.11.2013р. Відкрите акціонерне товариство національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі-ВАТ НАСК «Оранта»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі-ТДВ «Страхова компанія «Провіта»/відповідач) про стягнення 30 392,50 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

У відповідності до наданого суду відзиву на позовну заяву, відповідач позов визнав у сумі 26 453,02 грн., що полягає у розмірі матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП (оціненої шкоди) за вирахуванням 3 188,68 грн. втрати товарної вартості автотранспорту та 1 000,00 грн. франшизи, передбаченої полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/5509556.

Ухвалою господарського Київської області від 05.12.2013р. порушено провадження у справі №911/4525/13 та призначено справу до розгляду на 24.12.2013р.

Ухвалою господарського Київської області від 24.12.2013р. розгляд даної справи було відкладено на 21.01.2014р.

В судовому засіданні 21.01.2014р. оголошувалась перерва до 28.01.2014р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

05.08.2011р. між ВАТ НАСК «Оранта» (далі-страховик) та Саратовою І.С. (далі-страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №УБ 771457 (далі-договір), відповідно до якого було застраховано автомобіль «Mitsubishi Outlander», державний реєстраційний номер СН1010АЕ.

20.01.2012р. на 119 км автодороги «Київ-Харків» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mitsubishi Outlander», державний реєстраційний номер СН1010АЕ, та автомобіля «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер АА1192СА, під керуванням Головка О.М.

У відповідності до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 01.03.2012р. у справі №3-1682/2012р., винним у зазначеному ДТП визнано Головка О.М.

На виконання умов договору, на підставі заяви про страхову виплату від 23.01.2012р. та звіту про оцінку автомобіля «Mitsubishi Outlander», державний реєстраційний номер СН1010АЕ, складеного ТОВ «Гарант-Асістанс», позивачем, як страховиком, було виплачено 31 392,50 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями №26111 від 15.05.2013р., №25008 від 12.04.2014р. та відомостями виплат страхового відшкодування №88 від 15.05.2013р. та №76 12.04.2012р. відповідно. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність Головка О.М. щодо автомобіля «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер АА1192СА, застрахована ТДВ «Страхова компанія «Провіта» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/5509556, 18.09.2013р. позивачем була направлена відповідачу заява на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу №09-06-02/20415.

Посилаючись на те, що на зазначену заяву відповідач не відповів, суму страхового відшкодування не виплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача, як страховика за полісом № АА/5509556, 30 392,50 грн. страхового відшкодування в порядку регресу з підстав ст. 993 Цивільного кодексу України.

Заперечуючи частково проти позову відповідач посилався на те, що в силу вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в останнього, як страховика за полісом №АА/5509556 існує обов'язок по виплаті страхового відшкодування виключно у розмірі оціненої шкоди за вирахуванням шкоди, пов'язаної із втратою товарної вартості транспортного засобу та передбаченої полісом франшизи.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до статей 979, 993 Цивільного кодексу України та статей 16, 27 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.03.2012р. у справі №3-12гс12.

Оскільки позивач, на виконання умов договору здійснив виплату 31 392,50 грн. страхового відшкодування до нього, в силу приписів ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, перейшло право зворотної вимоги (регресу).

Водночас, приписами статей 22, 36, 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» унормовано, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Страховик за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку може здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Так, цивільно-правова відповідальність Головка О.М. щодо автомобіля «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер АА1192СА, застрахована ТДВ «Страхова компанія «Провіта» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/5509556, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 50 000,00 грн. та франшизою у розмірі 1 000,00 грн.

У відповідності до звіту про оцінку автомобіля «Mitsubishi Outlander», державний реєстраційний номер СН1010АЕ, складеного ТОВ «Гарант-Асістанс», матеріальний збиток, завданий власникові вказаного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, що сталась 20.01.2012р. становить 30 641,70 грн., в тому числі 3 188,68 грн. величина втрати товарної вартості автомобіля.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як страховик за полісом №АА/5509556, несе відповідальність за завдану майну шкоду, виключно у розмірі оціненої шкоди (30 641,70 грн.) в межах встановлених лімітів (50 000,00 грн.) за вирахуванням розміру шкоди, пов'язаної із втратою товарної вартості транспортного засобу (3 188,68 грн.) та передбаченої франшизи (1 000,00 грн.). При цьому решта збитків, завданих внаслідок ДТП, що сталась 20.01.2012р., та не підлягає відшкодуванню відповідачем, як страховиком, у відповідності до ст. 1187 ЦК України, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені законодавчі положення, суб'єктний склад та характер правовідносин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення відповідача 30 392,50 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягає частковому задоволенню у розмірі 26 453,02 грн., що полягає у розмірі оціненої та відшкодованої позивачем шкоди за вирахуванням розміру шкоди, пов'язаної із втратою товарної вартості транспортного засобу та передбаченої полісом №АА/5509556 франшизи.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволеної позовної вимоги.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 979, 993 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, ідентифікаційний код 31704186) на користь Відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д, ідентифікаційний код 00034186) 26 453 (двадцять шість тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 02 коп. страхового відшкодування та 1 497 (одну тисячу чотириста дев'яносто сім) грн. 49 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 28.01.2014р.

Суддя В.А. Ярема